Соціально-економічні проблеми сільськогосподарських товаровиробників

В усіх с.-г. товаровиробників виникають загальні проблеми, викликані специфікою сільськогосподарського виробництва. Рішення цих проблем багато в чому залежить від природно-кліматичних умов регіону, обмеженості кредитних і інвестиційних можливостей, положення на ринку сільськогосподарської продукції і матеріально-технічних ресурсів.

Ці проблеми в різному ступені стосуються усіх форм господарств, що сьогодні існують в Україні: великі реформовані, фермерські господарства, особисті присадибні господарства.

У нинішніх умовах визначений вплив на ефективність с-г виробництва і позиції с-г товаровиробників на ринку роблять соціальні передумови, що склалися в сільському господарстві України:

- роз'єднаність с-г товаровиробників;

- різний рівень утворення і культури (включаючи технологічної), особливо у фермерів, власників особистих присадибних господарств;

- відсутність мотивації до колективних дій (менталітет нашого селянина).

Якщо розглядати сільське господарство не тільки як виробничий процес, а значно ширше - у контексті невід'ємного зв'язку цього процесу з іншими сферами господарювання, то виникають проблеми економічного характеру, що стосуються кожного с-г товаровиробника, а саме:

пошук ринків збуту;

збут продукції;

придбання матеріально-технічних ресурсів;

відсутність або низька ефективність використання техніки;

відсутність або недостатня потужність складських приміщень;

обслуговування виробничого процесу (зоотехнічне, ветеринарне, агрономічне і т.д.);

переробка продукції

Стає неминучим зростання участі кожного аграрного товаровиробника в ринковій діяльності.

Сучасний сільськогосподарський виробник - американський фермер, українське приватне підприємство, французький GAEC (невелике підприємство сімейного типу) або ізраїльський кибуц - не може залишатися осторонь того, що називається у світі агробізнесом - взаємозалежного і взаємозалежного вертикального руху продовольства і сировини, що починається з постачання господарства матеріально-технічними ресурсами і закінчуючи кінцевим споживачем.

Привести схему руху продукції від с-г виробника до кінцевого споживача.

Х1……..Х7 – формування додаткової вартості на руху с.г. виробників от виробника до споживача

Чим більше товаровиробник приділяє увагу розвитку виробництва, тим менше йому залишається часу і можливості ефективно діяти в інших сферах за кордоном процесу с.-г. виробництва.

Розвиток власного виробництва для товаровиробників закономірно стає альтернативою успішної ринкової діяльності, що у кінцевому рахунку визначає ефективність усієї діяльності.

Дата добавления: 2014-01-04