Носії інформації

Інформація являє собою опосередковане знання про навколишню дійсність. Це опосередкування відбувається за рахунок перенесення знань на матеріальний носій, на якому інформація поширюється далі.

Носій інформації – це будь-який предмет або процес, який застосовується для зберігання і / або передавання інформації

Носії інформації поділяють на:

• паперові (газети, журнали тощо);

• фотографічні (фото-, кіноплівки, пластини тощо);

• електромагнітні (аудіо- і відеокасети, дискети); 4 оптичні (лазерні диски).

Нині найпоширенішими способами збереження інформації на носіях є магнітний, оптичний та гібридний - магнітооптичний. Вони набагато ефективніші паперових. Так, звичайний оптичний компакт-диск дає змогу зберігати інформацію, еквівалентну обсягу в 300 тисяч машинописних сторінок.

Якщо в перших двох випадках для запису і зчитування інформації використовуються магнітний та оптичний шари і, відповідно, магнітні та лазерні головки, то в третьому - одночасно і те, й інше.

Сьогодні використовуються три типи носіїв, у яких застосовується магнітний спосіб запису та зчитування інформації. Це такі носії, як:

• гнучкі диски;

• жорсткі диски;

• магнітні стрічки.

Гнучкі диски (дискети, флоппі-диски) бувають двох типів: 5,25й і 3,5" з ємністю J,2 і 1,44 Мбайт відповідно. Проте вони вже майже вижили себе. Становлять інтерес гнучкі диски, що використовують ефект Бернуллі, і так звані ZIP-диски. На них можна зберігати до 250 Мбайт інформації.

Жорсткі диски (вінчестери) є незйомними і поставляються разом з комп'ютером у складі дисководу. Ємність таких дисків становить до кількох десятків Гбайт.

Магнітні стрічки (картриджі) використовуються тільки для резервування та архівації інформації.

Бурхливо розвиваються останнім часом носії, в яких використовується промінь лазера. Лазерні диски поділяються на звичайні цифрові компакт-диски та цифрові багатосторонні диски.

Компакт-диски (англ. compact disk - CD) вперше почали застосовуватися не в комп'ютерній техніці, а в сфері звукозапису. Ємність їх сягає 700 Мбайт.

Розрізняють два основних типи комп'ютерних компакт-дисків:

• ті, що тільки читаються, - CD-ROM (від англ. read опту memory). На них інформація наноситься на фабриці;

• ті, на які можна ще й записати: одноразово - CD-R (від англ. recordable) або багаторазово - CD-RW (від англ. rewritable).

Останнім часом з'явилися цифрові багатосторонні диски (англ. digital versatile disk - DVD). Від звичайного компакт-диска такі диски відрізняються тим, що мають кілька робочих поверхонь.

Спочатку DVD використовувалися для запису відеопрограм. Ємність їх досягає 17 Гбайт.

Дуже плідно позначається на носіях об'єднання двох технологій - "магніта" і "світла". Варто виділити два типи такого об'єднання:

• магнітооптичні диски (ємність досягає 2,6 Гбайт);

• floptical-диски (120 Мбайт).

Найважливішою характеристикою носія нарівні з ємністю є надійність та довготривалість збереження інформації. Відомо, що вічних носіїв інформації не існує. Проте деякі носії можуть протриматися довше за інші. Нижче наведено гарантійні терміни збереження інформації на різних носіях:

• дискети - 5 років;

• ZIP-диски - 10 років;

• аудіо-, відеокасети - 30 років;

• лазерні диски (CD, DVD) - 50 років;

• папір - 300 років (при відповідній реставрації - ще довше).

З розвитком науки і техніки з'являються все досконаліші технології збереження інформації та різновиди носіїв. Традиційні носії інформації поступово витискаються новими. Проте не завжди і не скрізь новий носій може замінити старий, що став уже класичним. Наявність різних видів носіїв інформації не виключає їх взаємоіснування, а лише доповнює та розширює можливості їх використання в різноманітних галузях людської діяльності.

Дата добавления: 2014-01-04