Доходи місцевих бюджетів. Розмежування повноважень між рівнями влади визначає особливості формування доходної частини державного і місцевих бюджетів

Розмежування повноважень між рівнями влади визначає особливості формування доходної частини державного і місцевих бюджетів. Найважливіші завдання, які вирішує центральний уряд, такі як макроекономічне регулювання, державне управління, національна оборона, міжнародне співробітництво та інші вимагають акумуляції в державному бюджеті значної частини національного доходу країни.

Останніми роками приблизно 60-70% бюджетних ресурсів зосереджується саме у Державному бюджеті України, відповідно у місцевих бюджетах акумулюється від 30 до 40%. Спрямування достаньо значних коштів у місцевих бюджетах відповідає їх місцю в складі бюджетної системи і завданням, які покладені на місцеві бюджети у фінансуванні державних видатків і забезпеченні функціонування органів місцевого самоврядування.

Перші спроби розмежування доходів державного і місцевих бюджетів України були здійснені в законах “Про бюджетну систему Української РСР” (1990 р.), “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” (1992 р.), “Про бюджетну систему України” (1995 р.). Проте положення цих документів не вдалося повною мірою запровадити, крім того, розмежування доходних джерел було проведено лише згідно найважливіших напрямків витрачання коштів, без необхідної для практичного їх застосування деталізації.

Становище докорінно змінилося разом із ухваленням Бюджетного кодексу України. Відповідно до його вимог, доходи місцевих бюджетів складаються з власних і закріплених, перелік яких визначений на тривалу перспективу, що повинно створити необхідні передумови для здійснення перспективного планування.

Надходження власних доходів не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам; такий порядок встановлює безпосередню заінтересованість органів місцевого самовряднування у нарощуванні доходної бази.

Закріплені доходи місцевих бюджетів складають основу для визначення податкової спроможності території, їх обсяги впливають на розміри бюджетних трансфертів, які надаються місцевим бюджетам з Державного бюджету України.

Найбільше значення у формуванні доходів місцевих бюджетів мають податкові надходження і, перш за все, прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств комунальної форми власності, платежі за використання природних ресурсів (плата за землю, лісовий доход, плата за воду). Не зважаючи на досить значний перелік місцевих податків та зборів, вони поки що не відіграють значної фіскальної ролі у формуванні місцевих бюджетів. Як правило, їх питома вага складає лише 3-4% сукупних доходів місцевих бюджетів України. Для структури доходної частини місцевих бюджетів більшості адміністративно-територіальних одиниць характерною є висока питома вага бюджетних трансфертів, які надаються з Державного бюджету України.

Враховуючи те, що в даний час фінансові ресурси органів місцевого самоврядування у більшості випадків обмежуються доходами, які поступають до місцевих бюджетів, особливого значення набувають проблеми зміцнення доходної бази, розвитку місцевого оподаткування, здійснення ефективного бюджетного регулювання.

Основні напрямки зміцнення доходної бази місцевих бюджетів:

· збільшення питомої ваги власних доходів місцевих бюджетів і в тому числі посилення фіскального значення місцевих податків і зборів;

· сприяння розвитку малого і середнього бізнесу;

· збільшення поступлень від місцевого господарства, забезпечення прибутковості комунальних підприємств;

· реформування житлово-комунального господарства, ліквідація дотаційності житлово-комунальних підприємств;

· зменшення питомої ваги трансфертів в доходах місцевих бюджетів;

· пошук альтернативних джерел власних доходів;

· активне використання місцевих позик як доходного джерела місцевих бюджетів;

· посилення заінтересованості у додатковому одержанні доходів – для бюджетів міст районного значення, селищ і сіл;

· вдосконалення діючого порядку стимулювання перевиконання запланованих показників доходів загального фонду державного бюджету;

· забезпечення економного і цільового використання бюджетних коштів;

· ефективний контроль з боку місцевих фінансових органів за формуванням і використанням коштів місцевих бюджетів.

Дата добавления: 2014-01-05