Служба безпеки фірми (підприємства, організації). Основні напрями забезпечення економічної безпеки за окремими функціональними складовими

Основні напрями забезпечення економічної безпеки за окремими функціональними складовими.

Тема 16. Економічна безпека та антикризова діяльність

16.1. Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства (організації) і аналітична оцінка її рівня.

16.4. Антикризова діяльність і банкрутство підприємств (організацій)

_______________

Ключові слова теми: економічна безпека; конкурентна розвідка; поглинання та злиття; фіктивна та тіньова підприємницька діяльність; банкрутство, санація та ліквідація підприємства; модель захисту прав власності; оперативний та стратегічний моніторинг; інтегральні моделі оцінювання банкрутства.

16.1. Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства (організації) і аналітична оцінка її рівня.

За ринкових умов господарювання дуже важливого (якщо не вирішального) значення набуває економічна безпека всіх суб’єктів підприємницької та інших видів діяльності.

Економічна безпека фірми (підприємства, організації) — це такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).

Необхідність постійного забезпечення економічної безпеки зумовлюється об’єктивно наявним для кожного суб’єкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування досягнення головних цілей своєї діяльності. Рівень економічної безпеки фірми залежить від того, наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

Джерелами негативних впливів на економічну безпеку можуть бути: 1) свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб’єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій, підприємств (організацій)-(конкурентів); 2) збіг об’єктивних обставин (стан фінансової кон’юнктури на ринках даного підприємства, наукові відкриття та технологічні розробки, форс-мажорні обставини тощо). Залежно від суб’єктної обумовленості негативні впливи на економічну безпеку можуть мати об’єктивний і суб’єктивний характер. Об’єктивними вважаються такі негативні впливи, які виникають не з волі конкретного підприємства або його окремих працівників. Суб’єктивні впливи мають місце внаслідок неефективної роботи підприємства в цілому або окремих його працівників (передовсім керівників і функціональних менеджерів).

Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тім, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому. До основних функціональних цілей економічної безпеки належать:

● забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стійкості та незалежності підприємства (організації);

● забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурентоспроможності технічного потенціалу того чи іншого суб’єкта господарювання;

● досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством (організацією);

● досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративних НДДкР;

● мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-госпо­дарської діяльності на стан навколишнього середовища;

● якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства (організації);

● забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів підприємства та відділів організації;

● надійне забезпечення безпеки персоналу підприємства, його капіталу і майна, а також комерційних інтересів.

Структурні елементи і схема забезпечення економічної безпеки. Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми забезпечення економічної безпеки. Типову структуру функціональних складових економічної безпеки з коротким описом їхньої сутності показано на рис. 16.1. Загальна схема процесу забезпечення економічної безпеки включає такі дії (заходи), що здійснюються послідовно та одночасно:

1) формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування);

2) загальностратегічне прогнозування і планування економічної безпеки за функціональними складовими;

3) стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

4) загальнотактичне планування економічної безпеки за функціональними складовими;

5) тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

6) оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства (організації);

7) здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;

8) загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки.

Тільки за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна буде досягти належного рівня економічної безпеки.

Рис. 16.1. Типовий перелік функціональних складових
економічної безпеки підприємства (організації).

Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства (організації). Загальна методологія оцінки рівня економічної безпеки. Економічна наука розробила, а господарська практика випробувала загальну методологію оцінки рівня економічної безпеки підприємства (організації). Його пропонується оцінювати на підставі визначення сукупного критерію через зважування й підсумовування окремих функціональних критеріїв, які обчислюються із допомогою порівняння можливої величини шкоди підприємству та ефективності заходів щодо запобігання цій шкоді. Сукупний критерій економічної безпеки будь-якого суб’єкта господарювання (k _себ) можна розрахувати, користуючись формулою

, (16.1)

де k_і — величина окремого (поодинокого) критерію за і -ю функціональною складовою; d_i — питома вага значущості і -ї функціональної складової; п — кількість функціональних складових економічної безпеки підприємства.

З досвіду понад 50 підприємств Росії, питома вага значущості функціональних складових економічної безпеки, показаних на рис. 16.1, становить: у промисловості ® [1, 2, 3] — 0,2; [5] — 0,15; [4, 6] — 0,1; [7] — 0,05; сільському господарстві ® [3] — 0,3; [1, 6] — 0,2; [2, 4] — 0,1; [5, 7] — 0,05; торгівлі ® [1] — 0,3; [5] — 0,2; [3] — 0,15; [2, 4, 7] — 0,1; [6] — 0,05. Отже, у названих галузях економіки найбільша значущість становить 0,3, а найменша — 0,05.

Оцінка рівня економічної безпеки здійснюється порівнюванням розрахункових значень k _себ з реальними величинами цього показника по підприємству (організації), що аналізується, а також (коли це можливо) по аналогічних суб’єктах господарювання відповідних галузей економіки.

Після розрахунку впливу функціональних складових на зміну k _себ здійснюється функціональний аналіз заходів із забезпечення необхідного рівня економічної безпеки за окремими складовими з використанням відповідного алгоритму (рис. 16.2).

1. Моніторинг факторів впливу й іден­тифікація (прогнозування) негатив­них наслідків за функціональними складовими економічної безпеки. Ви­ділення об'єктивних і суб'єктивних впливів		2. Розроблення і здійснення превен­тивних заходів для запобігання нега­тивним впливам за всіма функціо­нальними складовими економічної безпеки		3. Оцінювання ефективності здійсне­них заходів з погляду запобігання кон­кретних негативних впливів за кож­ною складовою економічної безпеки
6. Опрацювання рекомендацій щодо усунення наявних негативних впли­вів на економічну безпеку і запо­бігання можливим таким впливам		5. Виявлення неусунених та очікува­них негативних впливів на рівень еко­номічної безпеки і тих, що можуть з'явитися в майбутньому		4. Визначення причин недостатньої ефективності заходів, здійснених для подолання вже наявних і можливих негативних впливів на економічну безпеку
"■•-?
7. Оцінювання вартості кожного з пропонованих заходів щодо усунення негативних впливів на рівень еконо­мічної безпеки та визначення відпо­відальних за їх реалізацію		8. Проектування стратегічних механіз­мів підтримання економічної безпеки. Трансформація підприємства		9. Моніторинг факторів впливу й ідентифікація (прогнозування) нега­тивних наслідків за функціональни­ми складовими економічної безпеки. Оцінювання ефективності реалізації стратегії

Рис. 16.2. Алгоритм проведення функціонального аналізу заходів
із забезпечення необхідного рівня економічної безпеки.

Результати функціонального аналізу оформляються у вигляді спеціальної таблиці-карти (табл. 16.1). Заповнюючи таку таблицю-карту негативні явища, що впливають одразу на кілька складових економічної безпеки, ураховують окремо для кожної з них, натомість вартість заходів, які повторюються стосовно різних функціональних складових, ураховується в бюджеті підприємства (організації) лише один раз.

Таблиця 16.1

КАРТА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА (ОРГАНІЗАЦІЇ)

Функціо-нальні складові економіч-ної безпеки

Негативні впливи

Заходи здійснені для усунення негативних впливів

Одержаний ефект або відвернена шкода

Ефективність здійснених заходів [ст.10 / (ст.5 + ст.9)]

Можливі негативні впливи

Пропоновані заходи для усунення можливих негативних впливів

очікувані

реалізовані

відвернені

назва

розмір шкоди

назва

розмір шкоди

назва

розмір шкоди

назва заходу

витрати на реалізацію заходу

назва

розмір шкоди

назва заходу

витрати на реалізацію заходу

відповідальний виконавець

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

1. _______ Разом

2. _______ Разом

3. _______ Разом

4. _______ Разом

5. _______ Разом

6. _______ Разом

7. _______ Разом

Усього за всіма складовими

Оцінка ефективності діяльності відповідних структурних підрозділів підприємства (організації) з використанням даних про витрати на запобігання можливим негативним впливам на економічну безпеку та про розміри відверненої і заподіяної шкоди дає об’єктивну (підкріплену економічними розрахунками) панораму результативності діяльності всіх структурних підрозділів (відділів, цехів) з цього питання. Конкретна оцінка ефективності роботи структурних підрозділів того чи того суб’єкта господарювання щодо економічної безпеки здійснюється з використанням таких показників: 1) витрати на здійснення заходу; 2) розмір відверненої шкоди; 3) розмір заподіяної шкоди; 4) ефективність здійсненого заходу (як різниця відверненої та заподіяної шкоди, поділеної на витрати на здійснення заходу). Для більшої наочності та зручності користування зазначені показники доцільно подавати у формі нескладної таблиці.

Дата добавления: 2014-01-05