Конкурентоспроможність продукції, її основні параметри та показники

Тема 5. ДІАГНОСТИКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

5.1. Конкурентоспроможність продукції, її основні параметри та показники.

5.2. Критерії оцінки конкурентоспроможності товарів.

5.3. Методики діагностики конкурентоспроможності продукції.

Сукупність якісних і вартісних характеристик товару, які сприяють створенню перевищення параметрів даного товару перед товарами-конкурентами у задоволенні конкретної потреби покупця, визначає конкурентоспроможність товару. Конкурентоспроможність може розглядатися як рівень привабливості товару для споживачів, яка визначає можливість задоволення цілого комплексу вимог. Покупець об'рунтовує вибір товару, оцінюючи корисний ефект від його використання і витрати, пов'язані з його покупкою і використанням. Тому конкурентоспроможність товару визначається шляхом порівняння споживачем якості, ціни і рівня сервісу, який може бути йому наданий до і після покупки товару. Порівнянню підлягає навіть такий показник, як рівень маркетингового оточення (супроводу) товару, тобто стан розширених характеристик товару (маркетинг-логістика, сервіс, гарантії, реклама, імідж, упакування, брендинг тощо).

Конкурентоспроможність товару -— рівень його економічних, технічних і експлуатаційних параметрів, які дозволяють витримати суперництво з іншими аналогічними товарами на ринку. Конкурентоспроможність — порівняльна характеристика товару, що містить комплексну оцінку всієї сукупності виробничих, комерційних, організаційних і економічних показників. Вона визначається сукупністю споживчих властивостей даного товару за ступенем відповідності суспільним потребам з урахуванням витрат на їх задоволення, цін, умов постачання й експлуатації в процесі виробничого чи особистого споживання. Класифікаційну схему, яка відображає чинники привабливості товару і його конкурентоспроможності, можна подати у вигляді ланцюжка: якість-ціна-сервіс-маркетингове оточення. Класифікаційну схему показників, яка розкриває конкурентоспроможність продукту, подано на рис. 5.1.

Рис. 5.1. Класифікаційна схема показників, які розкривають конкурентоспроможність продукції

Конкурентоспроможність окремого товару (послуги) визна­чається як його перевага у порівнянні з яким-небудь іншим товаром (аналогічним за призначенням чи його замінником) при вирішенні потенційним покупцем його проблем. Тобто це сту­пінь відповідності товару на певний момент вимогам цільових груп споживачів або обраного ринку за найважливішими харак­теристиками: технічними, економічними, екологічними тощо.

Потрібно розрізняти параметри та показники конкуренто­спроможності.

Параметри конкурентоспроможності - це найчастіше кі­лькісні характеристики властивостей товару, які враховують галузеві особливості оцінки його конкурентоспроможності. Розрізняють окремі групи параметрів конкурентоспроможно­сті: технічні, економічні, нормативні (рис. 5.2).

Рис. 5.2. Параметри конкурентоспроможності товару

Технічні параметри є характеристикою технічних і фізич­них властивостей товару, що визначають особливості галузі та способи його використання, а також функції, які виконує товар у процесі його використання. Технічні показники товару визначаються оцінкою відповідності його технічного рівня, якості та надійності сучасним вимогам, що висуваються споживачами на ринку. Ці вимоги найповніше відбивають їх суспільні й індивідуальні потреби при досягнутому (прогнозованому) рівні соціально-економічного розвитку і науково-технічного прогресу.

Основні вимоги споживачів до технічних показників відображені у стандартах. Стандарти містять у собі повну характеристику товару, технічні умови на його виготовлення, правила приймання, пакування, маркування, транспортування і збереження. При оцінці якості товару насамперед визначається його відповідність стандартам — регламентованим споживчим параметрам, порушення яких зводить конкурентоспроможність товару нанівець.

Стандарт — не лише технічний, а й державний документ. У кожній країні є своя система стандартизації товарів. Вона відповідає рівню розвитку національної економіки, науки, техніки і технологій. В міру поглиблення інтеграції національних економік у світову підвищується роль міжнародної стандартизації товарів — досягнення відповідності національних стандартів міжнародним. Міжнародні стандарти усувають обмеженість, різнорідність, суперечливість національних норм і правил. З цією метою функціонує Міжнародна організація стандартизації — ISO та Міжнародний координаційний центр зі стандартизації — Нарада урядових представників при Європейській економічній комісії ООН. Нарада розробляє рекомендації урядам країн-членів щодо стандартизації товарів, важливих для міжнародної торгівлі.

Якість товару — це міра досягнення встановленого технічного рівня при виробництві кожної одиниці товару. Вона визначається або органолептичним методом (за допомогою органів чуття), або лабораторними дослідженнями з використанням приладів, апаратів, реактивів та інших технічних засобів.

Технічна конкурентоспроможність товарів — показник дуже гнучкий і ди­намічний. Він перманентне змінюється відповідно до темпів науково-технічного прогресу, який відбувається як усередині країни, так і в провідних світових виробників тієї чи іншої продукції.

Технічні параметри поді­ляються на параметри призначення, ергономічні та естетичні параметри.

Параметри призначення характеризують області викорис­тання продукції та функції, котрі вона покликана виконувати. За ними можна судити про корисний ефект, що досягається за допомогою використання даної продукції в конкретних умо­вах споживання.

Параметри призначення можна розділити на:

o класифікаційні параметри, що характеризують належ­ність продукції до певного класу і використовуються для оцінки лише на етапі вибору області застосування про­дукції та товарів-конкурентів; вони слугують базою для подальшого аналізу і в подальших розрахунках участі не приймають (наприклад, пасажироємність, швидкість обертання);

o параметри технічної ефективності, що характеризують прогресивність технічних рішень і використовуються при розробці та виготовленні продукції (продуктивність стан­ка, точність та швидкість роботи вимірювальних прила­дів);

o конструктивні параметри, що характеризують основні проектно-конструкторські рішення (склад виробу, його структура, розміри, вага).

Ергономічні параметри змальовують продукцію з точки зо­ру її відповідності властивостям людського організму при ви­конанні трудових операцій або споживанні (гігієнічні, антро­пометричні, фізіологічні властивості людини, що проявляють­ся у виробничих та життєвих процесах).

Естетичні параметри характеризують інформаційну вираз­ність (раціональність форми, цілісність композиції, доскона­лість виробничого виконання продукції та стабільність товар­ного вигляду).

Економічні параметри визначають рівень витрат на вироб­ництво та ціни споживання через витрати на купівлю, обслу­говування, споживання, утилізацію товару. Економічні пара­метри поділяються на одноразові та поточні:

o Одноразові витрати являють собою витрати на придбан­ня продукції (ціна продукції), транспортування, митні та­рифи та витрати, витрати на наладку, пробний запуск, якщо вони не включені в ціну продукції.

o Поточні витрати включають витрати на оплату праці обслуговуючого персоналу, витрати на пальне та елек­троенергію, додаткові витрати, пов'язані з доставкою, погрузкою та розгрузкою пального, витрати на сирови­ну, основні та допоміжні матеріали, що необхідні для використання продукції, витрати на ремонт, запасні ча­стини та інші витрати.

Нормативні параметри визначають відповідність товару встановленим нормам, стандартам і вимогам, що обумовлені законодавством та іншими нормативними документами (пара­метри патентної чистоти, екологічні параметри, параметри без­пеки, по яких для даного ринку встановлені обов'язкові діючі вимоги міжнародних, національних стандартів, технічних ре­гламентів, норм, законодавства).

Показники конкурентоспроможності - це сукупність си­стемних критеріїв кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності товару, які базуються на параметрах конкурентоспро­можності.

Дата добавления: 2014-01-05