Оператори

Процедури та функції обробки цілочислових даних

Функції перетворення типів

Функція	Призначення	Тип аргументу	Тип результату
Round(x)	Повертає значення округлене до найбільшого цілого	дійсний	цілочисловий
Trunc(x)	Повертає найбільше ціле число, яке не більше за х, якщо х ³ 0, та не менше за х, якщо х < 0	теж	теж
Chr(x)	Повертає символ з кодом х згідно з кодовою таблицею ANSI	цілочисловий	символьний
Ord(x)	Повертає порядковій номер значення х	порядковий	цілочисловий

Нагадаємо, що іншими функціями обробки порядкових типів є функції pred(x) та succ(x), які повертають значення попереднього та наступного елементів порядкового типу.

Наступна категорія призначена для обробки цілочислових даних.

Функція або процедура	Призначення	Тип аргументу	Тип результату
Dec(x), процедура	Зменшує значення величини х на 1	цілочисловий	–
Dec(x, dx), Процедура	Зменшує значення величини х на dx	теж	–
Inc(x), Процедура	Збільшує значення величини х на 1	Теж	–
Inc(x, dx), Процедура	Збільшує значення величини х на dx	Теж	–
Odd(x), функція	Перевіряє на парність, повертає значення true, якщо х непарне	теж	логічний

Інші вбудовані процедури і функції будуть розглянуті у відповідних тематичних розділах.

Оператори визначають дії що мають здійснюватися під час виконання програми. Умовно оператори можна поділити на дві групи:

· прості оператори;

· складені або структурні оператори.

Оператори відокремлюються символом крапка з комою (;). Крапка з комою не є частиною оператора, це роздільник операторів.

Прості оператори – це такі оператори, що не містять в собі інших операторів. До простих операторів належать: оператор присвоєння, оператор переходу, оператор виклику процедури, пустий оператор.

Самостійна робота

Оператор переходу: goto. Використовується для безумовної передачі керування вказаному оператору, який має мітку:

Label mitka1;

- - - - - - - -

Goto mitka1;

- - - - - - - - - - - -

Mitka1: оператор;

- - - - - - - - -

Пустий оператор не виконує ніяких дій, в нього не входять будь-які символи. Наприклад, якщо в програмі йдуть два підряд символи крапка з комою, це означає, що між ними – пустий оператор. Або якщо перед зарезервованим словом end стоїть “;” то це теж означає, що між “;” і end стоїть пустий оператор.

Тому після останнього оператора програми і після останнього оператора в складеному операторі (тобто перед ключовим словом end) крапку з комою ставити не обов’язково.

Надати значення змінній можна за допомогою оператора присвоєння. Оператор присвоєння складається з ідентифікатора змінної або функції, символу присвоєння ":=" і виразу.

В загальному вигляді:

ім’я_змінної:= вираз;

Виконання оператору присвоєння можна записати у вигляді такого алгоритму:

1. Обчислити значення виразу, записаного праворуч символу присвоєння.

2. Надати обчислене значення змінній, позначеній ім’ям ліворуч від символу присвоєння.

Обов’язковою є вимога – тип виразу в правій частині оператору і тип змінної в лівій частині оператора повинні бути сумісні за присвоєнням.

Приклад:

Program Ex_1;

var a: real;

b: byte;

c: integer;

begin

a:= 6.5;

b:= 244;

c:= –144;

c:= a; // Помилка. Несумісні за присвоєнням. Різні групи типів

c:= b;

b:= c; // Помилка. Несумісні за присвоєнням. Різні діапазони значень

a:= b;

a:= c

end.

Більш детально на самостійну роботу

Оператор виклику процедури складається із ідентифікатора (імені), безпосередньо за яким у круглих дужках розташовується список фактичних параметрів. Оператор процедури без параметрів складається лише з ідентифікатора процедури.

Виконання оператора виклику процедури призводить до активізації дій, що описані в її тілі

Дата добавления: 2014-01-05