Організація торгівлі

Поняття організації

Поняття організації торгівлі

Тема 1.1 Організація торгівлі як галузь знань

Тема 1 Теоретичні та практичні засади організаціх торгівлі.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ:

1. Поняття організації торгівлі

1.1 Поняття організації

1.2 Організація торгівлі

2 Організація торгівлі як навчальна дисципліна та її еволюція

2.1 Етапи становлення дисципліни

2.2 Необхідність вивчення дисципліни

3. Функції і завдання дисципліни «Організація торгівлі»

4. Зв'язок з іншими дисциплінами

У науковiй практицi немає цiлiсної тeopiї органiзацiї i, вiдповiдно, бракує єди­ного погляду на сутнicть органiзацiї. Тому важливо з'ясувати змiст терміну «органiзацiя». ­

Поняття «органiзацiя» походить вiд французького слова «оrgаnizatiоn», що означає «придаю стрункий вигляд, улаштовую». Це поняття багатозмiстове. Воно трактується в рiзних джерелах по-рiзному: або як упорядкування складових елеме­нтів органiзацiйної структури, або як органiзацiйне забезпечення реалiзацiї рiзних функцiй, або як організаційна система, частiше соцiальна.

У першому випадку органiзацiю визначають як процес упорядкування i форму­вання структури системи, забезпечення узгодженої i скоординованої взаємодiї еле­ментів системи, тобто взаємозв'язок мiж частинами цiлого. ­

Другий випадок – органiзацiя включає рацiональне i цілеспрямоване викорис­тання методiв, способів, прийомiв, дій щодо реалізації функцій та процесів, спрямованих на досягнення цiлей системи.­

Змiст третього випадку полягає у тому, що органiзацiя розглядається як угрупо­вання людей, дiяльнiсть яких свiдомо координується й управляється.

Узагальнюючи рiзнi трактування, можна визначити органiзацiю як єднiстъ внутрішньої впорядкованостi, узгодженостi i взаємодiї автономних складникiв цi­лiсної системи, з одного боку, та сукупнiсть органiзуючих процесiв, спрямова­них на функціонування i розвиток такої системи – з другого.

Таке визначення органiзацii носить загальний характер. Разом з тим воно дає мож­ливiсть сформулювати дефiнiцiю бiльш вузького змiсту, прийнятного для такої соцiально-економiчної системи, як торгiвля.

Органiзацiя торгiвлi являє собою сукупнiсть упорядкованих i взаємодiючих органiзацiй елементiв (торговельних пiдприємств, органiзацiй, пiдсистем), що створюють цiлiсну систему, а також комплекс цiлеспрямованих органiзую­чих дiй, що забезпечують функцiонування торгiвлi. Отже, органiзацiя торгiвлi охоплює органiзацiйну структуру (органiзацiйну побудову) i органiзацiйну дiяль­ність. Вiдповiдно, органiзацiю торгiвлi можна розглядати у двох аспектах – стати­ки i динамiки.

Статика характерна для структури, органiзацiйної побудови, де сукупнiсть порi­вняно стiйких зв' язкiв i органiзацiйних вiдносин забезпечують збереження основних характеристик органiзацiйної структури при сyттєвих змiнах внyтpiшнього i зовнiшнього середовища.

Динамiка властива органiзацiйнiй дiяльностi, яка спрямована на реалiзацiю фун­кцiй торгiвлi, забезпечення торгово-оперативних, торгово-технологiчних, комер­цiйних, iнших процесiв, характерних для торгiвлi.

Для бiльш повного розкриття сутності органiзацiї торгiвлi важливо визначити, що є об'єктом, а що – предметом цієї науки з тим, щоб установити, чим вона займається і які явища і процеси вивчає.

Об’єктом вивчення організації торгівлі є сфера торгівлі як цілісна соціально- економічна система та складовi її організаційної структури. Предме­том органiзацiї торгiвлi є вiдносини i зв'язки, що зумовлюють взаємодiю внутрiшнiх елементiв системи, а також процеси i дії органiзуючої спрямованостi.

Зi врахуванням змiсту i характеру об'єкта та предмета органiзацiї торгiвлi доцi­льно розмежувати її призначення і функцiї вiдносно сумiжних дисциплiн, насамперед «Teopiї opганізації» i «Tеоpiї управлiння». Це дозволить уникнути пiдмiн i змішування понять і категорій, що нерідко трапляється в науковій, навчальній лiтературi, а також на практицi.

Теорiя організації – фундаментальна наука. Вона вивчає закони, загальнi принципи функцiонування i розвитку органiзацiйних вiдносин у природi та суспiльствi i cуміснa з будь-якою системою, яка має складну органiзацiю. Органiзацiя ж торгiвлi є похiдною, прикладною наукою, яка базується на теоретичних засадах органiзацiї, використовуючи її загальнi категорії для практичної органiзацiйної дiяльностi.

Що стосується «Органiзацiї торгiвлi» i «Teopiї управлiння», то тут спiввiдно­шення iншi.

Категорiя «органiзацiя» використовується в тeopiї управлiння як процес моделювання i проектування структури управлiння. Kpiм того, з поняттям організації в «Teopiї управлiння» тісно пов'язане впорядкування iєрархiчних взаємозв'язків, по­дiл повноважень, вiдповiдальностi, розподiл обов'язкiв по вертикалi. Але найчастi­ше пiд органiзацiєю в контексті тeopiї управлiння розумiють функцiю управлiння щодо забезпечення виконання управлiнських рiшень. Таким чином, мета органiзацiї в управлiння полягає в тому, щоб пiдтримати систему в установлених значеннях конкретних параметрiв. Органiзацiя ж є заходом упорядкованостi системи i чинни­ком взаємодїї вcix структурних елементiв для досягнення цiлей системи. Отже, очевидно, що органiзацiя торгiвлi є бiльш загальним i широким поняттям, нiж управлiння торгiвлею.

2. Організація торгівлі як навчальна дисципліна та її еволюція

2.1 Етапи становлення дисципліни

Органiзацiя торгiвлi як галузь знань пройшла кiлька етапiв у процесi формуван­ня i становлення. Ще у 1939 poцi проф. В. Виноградов i Ю. Лiвшиц сформулювали засади, обгрунтували теоретичнi основи органiзацiї торгiвлi i виклали їх у пiдруч­нику «Органiзацiя i тexнiкa радянської торгiвлi».

У 50-х роках В. Виноградов i Г. Орлов поглибили деякi аспекти органiзацiї у підручнику «Органiзацiйна побудова радянської торгiвлi». Пiзнiше (1956 р.) за ре­дакцiєю проф. С. Серебрякова вийшла фундаментальна праця «Органiзацiя радянської торгiвлi», де було вiдображено багато нових теоретичних положень i методо­логiчних пiдходiв. За цим підручником навчалися кiлька поколiнь студентiв торговельних вузiв.

Особливостi органiзацiї державної i кооперативної форм торгiвлi обумовили по­яву пiдручника «Органiзацiя i технікa радянської кооперативної торгiвлi» (1966 р.) за редакцією проф. С. Сiденко. У цiй працi комплексно розглядалися питання орга­нізації кооперативної торгiвлi та громадського харчування, заготiвель, тому пiдруч­ник широко використовувався у навчальному процесi кооперативних вищих навча­льних закладiв СРСР.

Спецiалiзацiя органiзацiї торгiвлi ще бiльше поглибилась з виходом пiдруч­никiв В. Бурмiстрова «Органiзацiя тоггiвлi непродтоварами» (1982 р.) та «Орга­нiзацiя торгiвлi продтоварами» (1989 р.) за редакцiєю П. Г. Гончарова. В умовах глибокої спецiалiзацiї державної торгiвлi така диференцiацiя органiзацiї виправ­дала себе. Однак для сiльської торгiвлi з величезною кiлькiстю змiшаних крам­ниць i унiверсальних оптових баз потрiбен був iнший пiдручник. І він з'явився 1974 року – «Органiзацiя радянської кооперативної торгiвлi» (автор – проф. Ш.Опельбаум).

Наприкiнцi 80-х pоків позначився новий поворот у розвитку органiзацiї тор­гiвлi як галузi знань – її iнтеграцiя з iншими науками, передусiм з економiкою та управлiнням. Було випущено кiлька «комбiнованих» пiдручникiв та посiбни­ків: «Eкономікa, органiзацiя i планування кооперативної торгiвлi» за редакцiєю проф. А. Фрiдмана, «Торговельна справа: eкономікa i органiзацiя» за редакцiєю проф. Л. Брагiна та проф. Т. Данько. У цих працях в рiзних спiввiдношеннях спiвiснували фрагменти рiзних наук, мало пов'язаних теоретично i практично мiж собою.

Taкi конгломерати не збагатили нi економіку, нi управлiння, не кажучи вже про організацію торгiвлi, яка «розчинилася» у середовищi невластивих їй законiв, принципiв, правил, пiдходiв. Тому були потрiбнi новi пошуки, якi привели до створення сучасного, ринково спрямованого пiдручника «Органiза­цiя торгiвлi» (автор В. Єгopов), де розглядаються питання суто органiзацiї тор­гiвлi.

Важливо зауважити, що зарубiжна сучасна наука про органiзацiю торгiвлi має інший вектор розвитку. Вiдбувається поглиблення теоретичних положень, методичних пiдходiв, практичних аспектiв у розрiзi пiдсистем торгiвлi: «Основи оптової торгiвлi» – В. Даненбург, Р. Манкриф, В. Тейлор; «Основи роздрiбної торгiвлi» – М. Леви, Б. Вейтц. Надзвичайний iнтepec викликає «Роздрiбна тор­гiвля» проф. Б. Бермана i проф. Дж. Єванса, яка витримала вісім перевидань. На базі окремих роздiлiв органiзацiї торгiвлi формуються новi дисциплiни. Ідеться насамперед про вiдокремлення кypciв «Торговельна логістика», «Марчендай­зинг».

Таким чином в Україні на сучасному етапi органiзацiя торгiвлi як галузь знань має фрагментарний характер. Її елементи розпиленi по рiзних навчальних дисцип­лiнах i малопомiтнi у теоретичному та практичному планi. Отже, не викликає сум­ніву потреба оформлення цiлiсної системи знань у фундаментальному фаховому пiдручнику.

2.2 Необхідність вивчення дисципліни

Мiж тим органiзацiя торгiвлi є самоcтiйною галуззю знань, має власнi специфiч­нi закономiрностi й автономний характер. 3асвоєння глибинних теоретичних засад організації торгiвлi i вивчення узагальненого вiтчизняного i зарубiжного досвiду в сучасних умовах ринкової орiєнтацiї нацiональної економiки стає гострою необхiд­нiстю для майбутнiх фахiвцiв торговельної сфери.

По-перше, органiзацiя вiдiграє провідну роль в структурнiй перебудовi сфери торгівлі i формуваннi сучасної органiзaцiйної моделi, адекватної ринковiй еконо­міці.

По-друге, тiльки в процесi органiзацiї можуть бути успiшно реалiзованi функції торгiвлi, її практичнi завдання i стратегiчнi прiоритети.

По-третє, органiзацiя забезпечує cтiйкiсть органiзацiйних структур у торгiвлi, узгодження взаємодiй складових елементiв i, вiдповiдно, ефективну торговельну діяльність.

По-четверте, фактор організації є визначальним у диверсифiкацiї торгових процесів, оптимiзацiї структур, активiзацiї суб'єктiв торгiвлi, посиленнi конкypeнтної боротьби.

По-п'яте, без науково обгpунтованої органiзацiї неможливий прогрес у торгiвлi, iнновацiйний розвиток, iнтеграцiя торгiвлi в мiжнароднi зв'язки, спiвробiтництво національної торгiвлi у межах ГАТТ/СОТ.

3. Функції і завдання дисципліни «Організація торгівлі»

«Органiзацiя торгiвлi» як сучасна, ринково орієнтована дисциплiна виконує три основні функцiї: пiзнавальну, методичну i практичну.

У пiзнавальному планi вона вивчає i пояснює явища, процеси, закономiрностi, тенденцiї, структурні зміни, якi зумовленi ринковим характером розвитку системи торгівлі. Тому в теоретичному аспектi дана дисциплiна виконує такi завдання:

· пояснює термiни, поняття, категорії, розкриває сутність, змiст органiза­ції торгiвлi, її науково-теоретичнi засади, вивчає нові тeopiї, методологiчнi пiд­ходи;

· аналiзує закономiрностi, тенденції, явища, характернi для органiзацiї торгiвлi як вiтчизняної, так i зарубiжної;

· вивчає органiзацiйнi системи, структури, форми i методи органiзацiйної дiяль­ності;

· науково обгpунтовує принципи, правила, засоби органiзацiї, перспективнi моделi, органiзацiйнi побудови, прiоритети органiзацiйного розвитку;

· визначає змiст органiзацiйних дiй, способи посилення органiзаційного впливу для пiдвищення ефективностi торговельної дiяльностi i реалiзацiї функ­цiй торгiвлi.

Методична функцiя даної дисциплiни полягає в розробленнi методик, пiдxодiв, алгоритмів органiзацiйних систем, структур, моделей.

Oсновнi завдання в межах цієї функцiї такi:

· органiзацiйне проектування i побудова органiзацiйних систем,оптимiзацiя організаційних структур, диверсифiкацiя процесiв;

· органiзацiйний аналiз, oцінкa органiзацiйного потенцiалу, виявления opгaнiзаційних резервiв;

· oцінкa i вимiр рiзних параметрiв органiзацiї, ефективності органiзaцiйної діяльності.

Дана дисциплiна безпосередньо пов'язана з практикою, тому їй притаманна практична функцiя, яка полягає у формуваннi вмінь i навичок майбутнiх фахiвцiв. У межах цієї функцiї можна вiдокремити такi завдання:

· формування рацiональної органiзацiйної структури, впорядкування складових елементiв систем, упровадження ефективних органiзацiйних вiдносин i зв'язкiв;

· органiзацiя ефективної взаємодiї складових елементiв органiзацiйних систем у торгiвлi, оптимiзацiя їх структури;

· налагодження органiзацiйної дiяльностi, використання сучасних форм, мето­дiв, засобів органiзацiйного впливу на функцiонування торгiвлi, утримання торговельних об’єктів у межах доданих значень основних параметрiв;

· органiзацiйне забезпечення реалiзацiї планiв, програм, стратегiй розвитку тор­гiвлi; · зосередження органiзацiйного потенцiалу на здiйснення реформ, перебудови, радикальних змiн, диверсифiкацiї процесiв, видiв дiяльностi.

Отже, основне завдання дисциплiни «Органiзацiя торгiвлi» – це формування в майбутнiх фахiвцiв системи сучасних знань з органiзацiї, а також умінь i навичок, необхiдних для професiйної діяльності у сферi торгiвлi.

У межах своїх функцiй «Органiзацiя торгiвлi» вирiшує чiтко окреслене коло завдань. Вони не розповсюджуються на види дiяльності поза межами сфери торгiвлi, визначеної «Класифiкатором видiв економiчної дiяльностi» (КВЕД).

4. Зв'язок з іншими дисциплінами

«Органiзацiя торгiвлi» є самостiйною прикладною дисциплiною професiйного спрямування. Тому вона тісно пов'язана як iз загальнотеоретичними, так i прикладними науками.

Методологiчно найбiльш помiтно впливає на «Органiзацiю торгiвлi» фундамен­тальна дисциплiна «Теорiя систем». Саме пiд впливом цієї дисциплiни формуються філософія органiзацiї, закони, загальнi принципи, механізми органiзацiйної дiяльнocтi.

Теоретичним фундаментом «Органiзацiї торгiвлi», безперечно, є «Теорiя opгaнi­зацiї», яка формує теоретичнi засади даної дисциплiни, визначає термiни, категорії, наукові iнструменти, формулює найважливiшi теоретичнi положення.

Нова прогресуюча дисциплiна, яка посилює вплив на характер i змiст «Opгaнi­зацiї торгiвлi» є «Синергетика». Вона збагачує «Органiзацiю торгiвлi» iдеями не­стійкої нелінійної динамiки в органiзацiйних системах, самоорганiзацiї, методоло­гiчними пiдходами створення кумулятивного позитивного ефекту, новими теоре­тичними положеннями, надзвичайно цiнними в умовах структурної перебудови i диверсифiкацiї торгiвлi.

Об'єкт i предмет даної дисциплiни зумовлює переважно її економiчний змiст, тому «Органiзацiя торгiвлi» базується на економiчних теорiях, використовує еко­номiчнi методи, економiчнi механiзми i важелi впливу, зiставляє органiзацiйну та економiчну ефективність. У цьому планi «Органiзацiя торгiвлi» пов'язана з «Еко­номiчною теорiєю», «Економiкою пiдприємства», iншими економiчними дисциплi­нами.

Iз сумiжних дисциплiн «Органiзацiя торгiвлi» найбiльш тiсно пов'язана з «Комерційною дiяльнiстю на ринку товарів та послуг» та «Технологiєю торгових процесів». Організаційна дiяльнiсть, органiзацiйнi дiї переважно спрямованi на активi­зацiю комерційної дiяльностi, прискорення процесу товарно-грошового обмiну, вдосконалення й оптимізацію комерцiйних та торгово-технологiчних процесiв, пiд­вищення ефективностi комерційної дiяльноcтi.

Слiд особливо наголосити на взаємозв'язку «Органiзацiї торгiвлi» з «Теорiєю управління» i «Менеджментом». Цi дисциплiни не тiльки взаємопов'язанi, а й взаємообумовлені внаслiдок iнтеграції знань. «Органiзацiя торгiвлi» широко викорис­товує принципи i методи управлiння, управлiнськi схеми i моделi, специфiчнi механізми управлiння органiзацiйною дiяльнiстю. Ще ширшим є дiапазон інструментів, позичений управлiнням у органiзацiї. Варто особливо пiдкреслити, що вiдносно управлiння органiзацiя є основою для реалiзацiї управлiнських рiшень.

«Органiзацiя торгiвлi» у своїй практичнiй дiяльностi потребує вiдповiдних умов – правових, фiнансово-економiчних, соцiальних. Тому дана дисциплiна тісно пов'язана з такими дисциплiнами, як «Цивiльне право», «Господарське право», «Комерцiйне право», «Фiнанси i кредит».

Традицiйно «Органiзацiя торгiвлi» пов'язана з «Математикою», «Статистикою», «Економетрiєю» в тiй частинi, де потрiбний математичний апарат для моделюван­ня, оптимізації, аналiзу, оцiнки рiвня органiзацiйної дiяльноcтi.

Таким чином, «Органiзацiя торгiвлi» взаємопов'язана i взаємообумовлена вельми широким колом дисциплiн.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Визначити поняття і сутність організації торгівлі.

2. Сформулювати предмет і об’єкт «Організації торгівлі».

3. Яка роль організації торгівлі в професійній діяльності майбутніх фахівців?

4. Які завдання і функції виконує «Організація торгівлі»?

5. З якими суміжними дисциплінами найбільш тісно пов’язана «Організація

торгівлі»?

Дата добавления: 2014-01-05