КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Функціональна структура сфери торгівлі
Ресурсний потенціал торгівлі Tаким чином, у сучасних умовах функції торгiвлi усклладнюються, а тому різко зростає роль i значення торгiвлi як форми обмiну i сфери економіки. Складнi економiчнi функцii, що виконуються у сферi товарного обiгу, i зростаючi масштаби обмiну обумовлюють необхiднiсть концентрації в цiй сферi значного матерiально-технiчного, товарно-грошового i трудового потенцiалу. Oсновнi фонди в торговельнiй сферi становлять 41 млрд грн. Це - майже 185 тис. пiдприємств роздрiбної торгiвлi й громадського харчування, понад 1400 оптових, заготiвельно-збутових, матерiально-постачальних баз i складiв, рiзноманiтна iнфраструктура. Oсновнi фонди торгiвлi поступаються тiльки галузям матерiального виробництва. До того ж вони не забезпечують повною мiрою ефективне функцiонування цiєi сфери, збереження i реалiзацiї багатомiльярдної маси товapiв. Складськi й тоpговлi площi вiдхиляються вiд нормативу на 20-25%, зношенiсть фондiв становить близько 50%. Темпи вибування торговельних об'єктiв набагато вищi вiд темпiв запровадження нових. Деформована структура фондiв; активна частина в них не перевищуе 18%. Обiгових коштiв у торгiвлi не вистачає, їх обсяг не перевищує 140 млрд грн. При цьому частка запозичених коштiв, головним чином у виглядi товарних кредитiв, досягає 80%. Значна частина обiгових коштiв вкладена у товapнi запаси. Близько 28% ycix запасiв товарно-матерiальних цiнностей крaїни перебувають у сферi торгiвлi. Вiдсутнiсть власних обiгових коштiв, зростання маси товарних запасiв спонукають торгiвлю до здiйснення обмiнних, бартерних операцiй, до розширення консигнацii. Цей шлях веде до натуралiзацiї i безсистемної органiзацiї обiгу товapiв, звужує товарно-грошовi вiдносини.
Трудовий потенцiал торгiвлi - значний. Кiлькiсть зайнятих у сферi торгiвлi офiцiйно перевищуе 1,5 млн осiб. Однак це чисельнiсть постiйно зайнятих працiвникiв. 3агалом сфера торгiвлi забезпечуе працею не менше 3,5-4,0 млн осiб, а це досягае piвня зайнятостi в таких галузях, як промисловiсть, сiльське господарство. Важливо зазначити, що за масштабами працевлаштування (щорiчного приймання на роботу громадян) сфера торгiвлi поступається лише промисловостi. Отже, ресурсний потенцiал сфери торгiвлi величезний, але вiн нi за кiлькiстю, нi за якiстю не адекватний складним завданням та зростаючiй ролi торгiвлi в ринковому середовищi.
У структурному планi торгiвля є багатовимiрною сферою. Вона включає функцiональнi, соцiальнi, органiзацiйнi чинники. Функцiональна cтpyктypa - це склад елементiв, що виражають ocнoвнi функцiї торгiвлi. Донедавна ядро функцiональної структури утворювали тaкi види економiчної дiяльностi: «Матерiально-технiчне забезпечення», «Заготiвля сільгосппродукції», «Торгiвля товарами народного споживання». Уci вони вiдповiдним чином опосередковували обмiн i формували сферу товарного обiгy. В умовах ринкових вiдносин ця структура суттево трансформується. Матерiально-технiчне забезnечення як к розподiльна система засобiв иробництва себе вичерпало. По-перше, засоби виробництва i предмети працi стали товаром, i їx обмiн здiйснюється за посередництвом грошей. Це означає, що обмiн набуває форми купiвлi-продажу i пiдпорядковується Тим самим економiчним законам, що й торгiвля. По-друге, зникає доцiльнiсть планомiрного розподiлу засобiв виробництва, оскiльки на ринку продукцiї виробничого призначення основними важелями є попит, пропозицiя i цiна. Що ж до заготiвель сiльгосnnродукції я к форми товарного обiгу, то вони також не вписуються в систему ринкових вiдносин. Oстаннім часом кардинально змiнилися вiдносини власностi в аграрному ceктopi, методи господарювання. Уся продукцiя сiльського господарства стала не тiльки товаром, але й предметом вiльної купiвлi-продажу.
Таким чином, матерiально-технiчне забезпечення перетворюється на оптову торгiвлю засобами виробництва, а заготiвлi сільгосппродукції – на оптову торгiвлю аграрною продукцiєю. Тому цiлком закономiрно, що цi двi форми можна вiднести до галузi "Торгiвля", як це практикується в країнах ринкової орiєнтацiї. Державний класифiкатор видiв економiчної дiяльностi в Укpaніi також об'єднує вci ранiше чиннi органiзацiйнi форми в одну групу. Функцiональну структуру сфери обiгу згiдно з новою класифiкaцiєю подано в табл. 1.3.1.
Таблиця 1.3.1. Функціональна структура торгівлі
За новою класифiкацiєю "Торгiвля" уособлює yci iснуючi ранiше opгaнiзацiйнi форми у сферi товарного обiгу. Отже, у функцiональному планi структура торгiвлi значно розширилася, охопивши при цьому понад 55 пiдкласiв (видiв i рiзновидiв торгiвлi), не менше як 45 класiв роздрiбної торгiвлi, майже 10 класiв торгового посередництва i стiльки ж класiв торгiвлi послугами.
Треба зауважити, що вiдповiдно до нової класифiкації видiв економiчної дiяльностi зi сфери торгiвлi виведено громадське харчування, оскiльки виробничi витрати в цiй галузi переважають витрати обiгу. Державний класифiкатор не видiляє в окремий вид економiчної дiяльностi зовнiшню торгiвлю, хоча вона має свої особливостi й xapaктepнi риси, а також величезнi масштаби мiжнародного товарного обмiну, який опосередковується цiєю галуззю. Пiд час побудови структурної моделi сфери обiгy зазначену галузь не можна вiдкидати. Отож, у загальному виглядi структурна модель торгiвлi схематично зображена на рис. 1.3.1.
Рис. 1.3.1. Функціональна структурна модель торгівлі
Як видно з рис. 1.3.1, у структурнiй моделi торгiвлi три складники утворюють її ядро: оптова торгiвля, торговельне посередництво i роздрiбна торгiвля.
Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 1930; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |