Визначення ярмарку

Торгівля на ярмарках та базарах

Ярмарки і базари належать до активних позамагазинних форм про­дажу товарів.

Ярмарки (від німецького "Іаhrmarkt" - буквально - щорічний торг) - це періодичні торги, які проводяться в певному місці, в установлені стро­ки і приурочені до певних дат, чи традицій.

Прообрази сучасних ярмарків відомі з ІІ-І століття до н.е. У тради­ційні місця торгівлі, які розміщалися на великих торговельних шляхах, в крупних містах, в певний час з'їжджалися селяни і ремісники для продажу сільськогосподарської продукції та виготовлених ними товарів.

У процесі розвитку ярмарки пройшли декілька етапів:

- торжища сільгосппродуктів і продукції ремісників;

- ярмарки зразків, після огляду яких укладалися оптові контрак­ти;

- перетворення ярмарків зразків в ярмарки ідей, де поряд з това­рами реалізуються найновіші технології, "ноу-хау", демонструються останні досягнення науково-технічного прогресу, що спочатку було харак­терно для виставок. Сьогодні терміни "виставка" і "ярмарок" придбали на­стільки близьке смислове значення, що часто використовуються як слова-синоніми.

Згідно з визначенням союзу міжнародних ярмарків ярмарок — це міжнародна виставка зразків, яка згід­но зі звичаями тієї країни, на території якої вона проводиться, являє собою крупний ринок товарів, діє в установлені стро­ки протягом обмеженого періоду часу, в одному й тому ж місці і на якій експонентами дозволяється представляти зразки своєї продукції для укла­дання торговельних угод в національному та міжнародному масштабах.

Розрізняють оптові та роздрібні ярмарки. Оптові ярмарки явля­ють собою короткострокову реалізацію товарів, яка періодично повторю­ється, з наступною їх купівлею-продажем на основі огляду і підбору зраз­ків товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення. Основною метою таких ярмаркових торгів є оптовий продаж товарів, укладання прямих договорів чи контрактів між оптовими продав­цями і покупцями.

Роздрібні ярмарки - це великі роздрібні торги, що періодично, в установлені строки проводяться для продажу товарів народного спожи­вання покупцям і приурочені до певних дат чи традицій. Роздрібні ярмар­ки проводяться на колгоспних чи речових ринках, в центрах житлових ма­сивів, центральних садибах селянських колективних господарств, в місцях скупчення торговельних підприємств тощо. Для участі в таких ярмарках запрошуються підприємства оптової і роздрібної торгівлі, виробники то­варів (промислові та сільськогосподарські підприємства, фермерські гос­подарства, громадяни), а також культурно-освітні заклади для організації концертів, змагань, виставок тощо.

На Україні роздрібні ярмарки поширилися з XVI століття. Найдав­ніші з них - Хрещенський у Харкові, Іллінський у Полтаві. Воздвиженський у Кролівці. Серед існуючих, роздрібних ярмарків - Сорочинський, який мас давню історію, а відновився у 1966 році.

На відміну від ярмарків базари – це періодичні роздрібні торги, в яких беруть участь підприємства торгівлі і товаровиробники. Воші прово­дяться, як правило, у вихідні дні та, в дні перед загальновизнаними святами.

Ярмарки і базари бувають сезонними (весняні, осінні), традицій­ними (малий та великий Сорочинський ярмарок), цільовими (Новорічні, Різдвяні), тематичними (продаж сільськогосподарської продукції, книг, шкільних товарів).

До участі в ярмарках і базарах широко залучаються підприємства і організації споживчої кооперації, промислові та сільськогосподарські під­приємства, підприємці, фермери.

Порядок організації та проведення загальнодержавного ярмарку регламентується положенням. Так, проведення Сорочинського ярмарку здійснюється на основі положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. Згідно з положенням Сорочинський ярмарок - це за­хід, під час якого учасники ярмарку - юридичні та фізичні особи демон­струють свої товари, послуги, технології з метою реалізації їх безпосеред­ньо на ярмарку оптовому чи роздрібному покупцеві та укладають з ним відповідні договори.

Виставка та продаж товарів проводяться в окремих павільйонах або па окремо визначених місцях, стендах. Основною метою ярмарку є:

- пропагування здобутків вітчизняних виробників;

- сприяння розширенню господарських зв'язків та розвитку під­приємництва;

- створення умов для залучення інвестицій в Україну;

- сприяння розвитку української культури і мистецтва;

- формування національної самосвідомості у громадян України. Організатором ярмарку є координаційний комітет (секретаріат), який несе відповідальність за підготовку та проведення ярмарку, визначає на конкурсних засадах юридичну особу - генерального розпорядника, по­годжує визначені генеральним розпорядником умови участі у ярмарку, приймає заявки па участь у ярмарку, затверджує план його проведення та кошторис витрат, забезпечує разом з генеральним розпорядником підго­товку та проведення культурно-масових, видовищних заходів, участь у ро­боті ярмарку творчих спілок.

Генеральний розпорядник забезпечує виконання заходів з підготов­ки та проведення ярмарку; розподіляє кошти, виділені на його підготовку та проведення; визначає дату закінчення та щоденний режим роботи, а також, за погодженням з організатором ярмарку - умови участі в ньому; укладає договори з учасниками ярмарку, які визначають умови їх участі в ярмарку; веде реєстрацію учасників та в місячний термін після його закін­чення інформує організатора ярмарку про результати проведення; своєча­сно розглядає подані заявки на участь у ярмарку; реєструє представників учасників; акредитує засоби масової інформації; укладає договори з телерадіокомпаніями на право трансляції заходів, що проводяться на ярмарку тощо. На генерального розпорядника покладена відповідальність за па­дання учасникам ярмарку та відвідувачам послуг:

- постачання електроенергії, води, телефонного зв'язку;

- утримання території ярмарку у належному санітарно-гігієнічному стані;

- забезпечення пожежної безпеки на території ярмарку;

- громадського харчування;

- інформування учасників та відвідувачів ярмарку з питань його роботи;

- обміну валюти.

Учасниками ярмарку вважаються юридичні та фізичні особи, включені до реєстру учасників ярмарку генеральним розпорядником від­повідно до замовлень, поданих організатору ярмарку центральними орга­нами виконавчої влади, обласними, міськими держадміністраціями, що уклали відповідний договір з генеральним розпорядником і сплатили ор­ганізаційний внесок.

Учасник ярмарку зобов'язаний визначити форму участі (виставка, виставка-продаж тощо), сплатити збір за участь у ярмарку в передбачених розмірах, забезпечити своєчасну доставку і розміщення стендів, експозицій, продукції та товарів і реєстрацію своїх представників, дотримуватися чинного законодавства, а також умов, визначених договором.

З 19 по 22 серпня 1999 року в с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області було проведено традиційний Великий Сорочинський яр­марок. На ньому мали свої павільйони 20 областей України, республіка Молдо­ва, Російська Федерація. Участь в ярмарку брали представницькі делегації з Білорусі, Естонії, Литви, Німеччини, Польщі, США, Китаю, В'єтнаму та інші. Полтавську область представляли 316 підприємств різних галузей: важкої і легкої промисловості, переробної і харчової, підприємств агропромислового комплексу. Від інших областей України була представлена продукція 151 під­приємства різних галузей і форм власності.

Для обслуговування гостей та учасників ярмарку було задіяно 48 підпри­ємств торгівлі та громадського харчування з Полтавської області та 31 підпри­ємство з сусідніх областей України. Всього на ярмарку було розгорнуто близько 200 пунктів продажу товарів. У "містечку цільної торгівлі" торгували більше 400 приватних підприємців.

Ярмарок відвідало понад 1 млн. чоловік.. Загальний обсяг роздрібного товарообороту становив 14,5 млн.грн. За період роботи ярмарку було укладено 542 угоди та погоджено 217 протоколів - намірів на постачання товарів народ­ного споживання.

В програмах культурно мистецьких заходів взяли участь 142 самодіяльних та професіональних колективи, 184 виконавці, в т.ч. вокальні та хореографічні ансамблі, фольклорні музичні колективи, зірки сучасної української естради.

1.2.3. Посилкова торгівля

До позамагазинних форм продажу товарів відноситься продаж товарів поштою - посилкова торгівля. Це форма дистанційної роздрібної торгівлі непродовольчими товарами за каталогами, проспектами, спеціальними переліками, оголошеннями, іншою рекламною інформа­цією, за якими покупець здійснює попередній вибір та замовлення товарів і отримує їх на підприємствах поштового зв'язку.

Реалізують товари поштою суб'єкти господарювання - підприємст­ва (установи організації, фірми) та громадяни-підприємці різних форм власності. Для придбання товарів поштою покупець (замовник) відправ­ляє заяву-замовлення на адресу суб'єкта господарювання.

Відносини між учасниками процесу кунівлі-продажу товарів пош­тою регулюються відповідними правилами.

Поштовими посилками реалізуються лише непродовольчі товари належної якості. Перелік цих товарів визначається суб'єктом господарю­вання самостійно, крім товарів, продаж яких заборонений законодавст­вом, та тих, що заборонені до пересилання у поштових відправленнях.

Для здійснення посилкової торгівлі між суб'єктом господарювання і підприємством поштового зв'язку укладається договір, в якому визнача­ються всі необхідні умови продажу і доставки товарів та реквізити сторін.

Посилкова торгівля здійснюється всіма відділеннями поштового зв'язку, які мають каталоги з переліками товарів та реквізити фірм.

Для придбання товарів покупець заповняє заяву-замовлення на бланку установленої форми у двох примірниках, один з яких залишається у покупця, інший - надсилається па адресу посилкової фірми простим чи рекомендованим листом, факсом тощо. Не приймаються до виконання замовлення від підприємств, установ, організацій, а також колективні за­мовлення від громадян.

Строк виконання замовлення визначається фірмою самостійно, але він не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня одержання замовлення.

У поштове відправлення укладається касовий чек, перший примір­ник товарного чека, рахунок-фактура або опис вкладення.

Розрахунки за продаж товарів поштою можуть здійснюватися у ви­гляді попередньої оплати - грошовими поштовими переказами, чи після­платою - готівкою в момент одержання замовлення у відділенні поштово­го зв'язку. До суми оплати входять вартість товару та вартість його переси­лання.

Під час видавання покупцеві поштового відправлення працівник відділення поштового зв'язку повинен розкрити його і звірити вміст з рахунком-фактурою чи описом.

У разі виявлення розходження, пошкодження, нестачі, недоліків чи фальсифікації товару покупець за своїм вибором має право вимагати від фірми:

- безплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на ї> виправлення покупцем;

- заміни на аналогічні товари належної якості;

- відповідного зменшення їх купівельної ціни;

- заміни па аналогічний товар іншої моделі з відповідними пере­рахунками купівельної ціни;

- розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо товар відповідає замовленню, то претензії від покупця не приймаються. Разом з тим, покупець має право протягом 14 днів обміняти товар належної якості на аналогічний, якщо він не підійшов за формою фасоном, розміром, кольором тощо. Для цього на адресу посилкового під­приємства направляється відповідна заява, до якої додаються пломби, яр­лики. Обмін здійснюється за рахунок покупця.

Найбільш відомими і популярними в Україні зарубіжними посил­ковими фірмами, які здійснюють торгівлю за каталогами, є ОТТО Schwab. Маючи розгалужену мережу пунктів для прийому замовлень за каталогами, вони здійснюють посилкову торгівлю широким асортиментом товарів - від галантереї і парфумів до складної побутової техніки і товарів нечастого і періодичного попиту.

Поряд з ними функціонують фірми, які пропонують за каталогами товари більш високої якості. Це каталоги фірм Peter Justesen, Neckermann., JC Penney і деякі інші.

Суть методу стандартного постачання полягає в тому що всі товари поділяють на групи залежно від товарообороту, інтенсивності і варіації попиту, рівня і мобільності замовлень. У кожну групу об'єднують різнови­дності товарів, що мало відрізняються за частотою попиту, рівнем реаліза­ції та іншими ознаками. Для кожної групи встановлюється єдиний інтер­вал завезення. Таким чином, завдання зводиться до розробки планів заве­зення товарів па місяці, (квартал) для конкретних торговельних підприємств з вказанням кількості завезень кожного товару і обсягу постачання на кожну конкретну дату (з врахуванням коливань попиту). Ці плани по­годжуються з роздрібним торговельними підприємствами. Напередодні дня завезення покупцю необхідно тільки підтвердити потребу в товарі, який вже підготовлено постачальником до відправлення, або внести певні корективи в замовлення через різку зміну попиту на цей товар.

Дата добавления: 2014-01-05