Побутові приміщення

Виробничі будівлі, приміщення

Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць.

Назад

Планування та розміщення виробничих приміщень має відповідати вимогам діючих будівельних норм і правил (СНиП II-89-90, СНиП 2.09.02-85, СНиП 2.09.04-87, ДНАОП 0.03-3.01-71, ДНАОП 0 03-3.18-88).
Розміщувати виробничі приміщення необхідно в окремих будівлях. Виробництвава з невеликою кількістю працівників допускається розміщувати в будівлях разом з іншими підприємствами (організаціями).
Виробничі та побутові будівлі і приміщення за пожежною безпекою мають відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні.
За правильність конструкції, вибір матеріалів, якість виготовлення, монтажу, налагодження, ремонту ї технічного діагностування, а також відповідність виробничих та побутових будівель ї приміщень, виробничих дільниць, обладнання та робочих місць цим Правилам несе відповідальність організація або підприємство (незалежно від форм власності та відомчої належностї), що виконує відповіднї роботи.

Виробничі будівлі та приміщення споруджуються згідно з вимогами будівельних і санітарних норм (СНиП 2.09.02-85, СНиП 2.09 04-87, ДНАОП 0.03-3.01-71, ДНАОП 0.03-3.18-88). Об’єм виробничих приміщень на одного працівника складає 15 м³, а площа приміщень — не менше 4,5 м³. Об’єм виробничих приміщень для програмістів, операторів відеотермінальних пристроїв вдалі ВТП) на одного працівника складає 19,5 м³, площа приміщень — 6 м³ з урахуванням максимального числа працівників в одну зміну.
Інтер’єр приміщень видавництв має відповідати СН 181-70, гама кольорів витримуватися в спокійних тонах з незначним їх контрастом залежно від орієнтації вікон відносно сторін світу.
Для забезпечення параметрів мікроклімату згідно з ГОСТ 12.1 005-88 виробничі приміщення обладнуються опаленням, природною та штучною вентиляцією відповідно до вимог СНИП 2.04.005-91, ДНАОП 0.03-3.01-71.
Всі будівлі в процесі їх експлуатації мають перебувати під постійним технічним наглядом, підлягають періодичним загальним оглядам (двічі на рік) і цільовим перевіркам стану окремих конструктивних елементів та ремонту згіїдно з “Положением о проведении планово-предупредительных ремонтов производственных зданий и сооружений”.
Результати всіх видів оглядів оформляють актами, в яких зазначають виявлені недоліки та заходи щодо їх усунення.

3.3.1 Побутові приміщення та їх склад мають відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 і ДНАОП 0.03-0.01-71.
3.3.2 Розрахунок побутових приміщень видавництв виконується за групами виробничих процесів (СНиП 2.09.04-87) з урахуванням кількості працівників у найчисленнішій зміні. Дані для розрахунку санітарно-побутових приміщень наведені в табл. 1.
3.3.3 Побутові приміщення розташовуються так, щоб для користування ними працівники не проходили через виробничі приміщення, в яких не працюють
Приміщення громадського харчування, медпункт, приміщення для відпочинку, куток з охорони праці, а також приміщення громадських організацій розташовуються в одній зоні. Не допускається розміщувати туалетнї, душові та умивальні кімнати над приміщеннями управлінь, редакцій, технічних служб, громадських організацій, медпунктів, приміщеннями для відпочинку та громадського харчування.
Побутові приміщення (душові, умивальні, туалети, умивальники при їдальнях та буфетах) забезпечуються милом і електрорушниками.

Планування робочих місць - це найбільш раціональне просторове розміщення матеріальних елементів виробництва, конструювання та управління - обладнання, технологічного та організаційного оснащення, засобів обчислювальної техніки та телекомунікацій, сигнального зв'язку, предметів праці та самого користувача робочого місця. При плануванні необхідно правильно визначити площу робочого місця, його просторове розташування, при цьому врахувати необхідність найбільш економного використання виробничих та офісних площ. Разом з тим, площа робочого місця має бути достатньою для розміщення обладнання та інших предметів праці щоб створювати для робітника необхідні умови для продуктивної та безпечної для здоров' я праці. За існуючими нормативами на кожного працюючого має виділятися не менше 4,5 кв. м виробничої (офісної) площі і не менше 15 куб. м обсягу виробничої (офісної) площі / Инструкция по разработке проектов и смет для промышленного строительства (СН-202-76). - М.: Госстрой, 1976).

Для адміністративно-офісних приміщень встановлені нормі площі на одного робітника в розмірі 3,25-5 кв. м (в деяких випадках до 6 кв. м).

При проектуванні службових приміщень слід мати на увазі, що раціональною є прямокутна форма кімнат зі співвідношенням сторін 1:1,5 (максимум 1:2), мінімальна висота стелі - 3,25 м, ширина - 2,5 м.

При двобічному освітленні глибина приміщень не повинна перевищувати 15 м, при однобічному - 6-7 м. Вікно не повинно знаходитися у полі зору людини, тому столи треба розміщувати перпендикулярно до нього.

Робоче місце поділяється на робочу (оперативну) зону і допоміжний простір. Робоча зона - це ділянка тримірного простору, обмежена зоною досяжності у горизонтальній та вертикальній площинах з урахуванням повороту робітника на 180° та переміщення його вправо і вліво на один-три кроки. У цій зоні розміщуються знаряддя праці, які постійно використовуються у роботі. Окрема площа складає допоміжну зону, де розташовуються предмети, які використовуються рідше. Простір, обмежений уявною дугою, окресленою кінчиками пальців повністю витягнутої руки при її обертанні у плечовому суглобі, називається зоною максимальної досяжності в горизонтальній та вертикальній площинах відповідно.

Простір, обмежений уявною дугою, окресленою пальцями руки повністю витягнутої руки в горизонтальній та вертикальній площинах відповідно при її обертанні у ліктьовому суглобі (при опущеному плечі), вважається оптимальною зоною досяжності.

Зони досяжності визначаються для різних фіксованих робочих положень (сидячи, стоячи) і поз. При їх визначенні треба орієнтуватися на людину невеликого зросту в одязі та взутті. Розташування основного та допоміжного обладнання має забезпечувати вільний доступ до зон, що потребують профілактичного огляду та ремонту, а також зручне та безпечне переміщення людей.

Планування робочого місця має забезпечувати добрі умови огляду, що виключає велике зорове навантаження. Кут миттєвого зору в робочій зоні складає 18°, кут ефективного бачення в робочій зоні - 30°, кут зони огляду при фіксованому положенні голови по горизонталі складає 120° (за рахунок бокового зору), по вертикалі - 86° (39° - угору та 47° - униз). При обертанні голови кут зони огляду складає по горизонталі 120^°, по вертикалі - 125-135^°. Слід мати на увазі, що поворот голови, який не викликає надмірних навантажень, складає 30-40^° і що рух очей швидший і менш стомлюючий, а розміри і пропорції предметів оцінюються точніше у горизонтальній, ніж у вертикальній. Необхідно враховувати також, що межі сприйняття окремих кольорів різні: жовтий колір розрізняється у межах 120^° по горизонталі та 95^° по вертикалі, синій - відповідно, у межах 100^° і 80^°, червоний і зелений - 60^° і 40^°.

Дата добавления: 2014-01-05