Суть оборони, види оборони та їх характеристика

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. ІІ (батальйон, рота). – К.: Видавництво «Варта», 1998 р. Ст. 41-126. 2. Подгоовка офицеров запаса Сухопутных войск. Учебник под общей редакцией Ю.А. Науменко. - М.: Воениздат, 1989. – С. 131-139. 3. Тактика загальновійськових підрозділів: Навчальний посібник. К.: АЗСУ, 1998.– С. 125-128. 4. Тактика. Учебник под общей редакцией В.Г. Резниченко. - М.: Воениздат, 1984. – С. 320-393. 5. Мотострелковый (танковый) батальон в бою. Учебное пособие под редакцией Д.А. Драгунского.- М.: Воениздат, 1986. – С. 183-214.

Основними видами загальновійськового бою є оборона та наступ.

На початку війни оборона буде найважливішим і найбільш розповсюдженим видом бою. Однак вона буде широко застосовуватися не тільки на початку, але і в ході війни. Але однією обороною досягти перемоги неможливо. Повного розгрому противника можна досягти тільки веденням наступу.

Оборона та наступ тісно взаємозв’язані. Будь-яка оборона містить в собі елементи наступу, а наступ – елементи оборони.

Оборона і наступ як види бою виникли одночасно. По мірі розвитку засобів збройної боротьби, підвищення бойових можливостей військ, збільшення просторового розмаху бойових дій удосконалювалися способи підготовки, побудови та ведення оборони і наступу, зростали масштаби їх застосування.

Оборона - є вид бою, який має на меті відбити наступ переважаючих сил противника; завдати йому максимальних втрат; утримати важливі райони (об¢єкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу в наступ.

Способи досягнення мети оборони складають вибраний варіант відбиття наступу противника, порядку його вогневого ураження, утримання важливих районів місцевості, проведення контратак і розгрому угруповань противника, що вклинилися в оборону.

Основними способами досягнення мети оборони є:

- ураження противника вогнем усіх засобів у поєднанні із загородженнями;

- стійке утримання ретельно вибраних та підготовлених в інженерному відношенні позицій;

- застосування гнучкого маневру вогнем, силами та засобами;

- проведення контратак.

В обороні механізовані (танкові) підрозділи та частини здатні організованим вогнем всіх засобів наносити ураження противнику на підступах до переднього краю, відбивати атаки його танків і піхоти, удари літаків та вертольотів, стійко (затято) утримувати зайняті опорні пункти (райони оборони, рубежі), а під час його вклинення в оборону контратакою других ешелонів завершити розгром противника.

Основу оборони, як правило, складає система вогневого ураження противника та система оборонних позицій і опорних пунктів, обладнаних в інженерному відношенні, у поєднанні з мінно-вибуховими загородженнями.

Оборона може застосовуватися:

- для відбиття раптового вторгнення противника, забезпечення висування і розгортання своїх головних сил;

- прикриття морського узбережжя, кордонів з нейтральними державами і другорядних напрямків, невигідних для наступу;

- для відбиття контратак і контрударів противника, прикриття флангів ударних угрупувань, закріплення досягнутих рубежів, а також при невдалому завершенні зустрічного бою.

Дата добавления: 2014-01-05