Оборона відділення в місті, горах, лісі

Оборона в місті (населеному пункті)

У місті (населеномупункті) механізований взвод обороняє опорний пункт, який включає один-два будинки. Відділення може обороняти будинок або поверх будинку. Взводу можуть бути придані гармати (міномети), протитанкові ракетні комплекси та інші вогневі засоби.

Танковий взвод використовується, як правило, у повному складі для дій з підготовлених вогневих позицій в опорних пунктах.

Гранатометний (протитанковий) взвод, як правило, придається по відділеннях механізованим взводам.

Побудова бойового порядку відділення повинна забезпечити ведення кругової оборони протягом тривалого часу, за відсутності взаємодії із сусідами. Більша частина сил і засобів розміщується в нижніх поверхах і напівпідвалах. У верхніх поверхах встановлюються окремі вогневі засоби і розташовуються снайпери. Протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети розташовуються переважно в нижніх поверхах з таким розрахунком, щоб забезпечувалася можливість ведення вогню уздовж вулиць і площ. Під час ведення бою в будинках, підвалах і підземних комунікаціях механізоване відділення, як правило, діє бойовими групами.

Позиція відділення на основі об'єктів міської забудови створюється так, щоб підступи до неї прострілювалися фланговим і перехресним вогнем. Готуючи будинок до оборони, необхідно закласти вікна і двері цеглою або мішками з піском (землею), обладнати бійниці та амбразури, проробити ходи на даху і міжповерхових перекриттях, обладнати підвал мурованого будинку під сховище. Підступи до будинків і виходи з підземних комунікацій прикриваються інженерними загородженнями і вогнем. Окремі, невеликі будинки, які обороняє взвод, з'єднуються між собою ходами сполучення, проробленими через двори, ходами через пролами в стінах суміжних будинків, а також підземними тунелями.

Позиція відділення поза будинками повинна перекривати вулиці, виїзди з площ, парків та скверів, при цьому на вулицях будуються барикади, у яких обладнуються бійниці і місця для ведення вогню вогневими засобами. Для маневру своїх підрозділів і руху транспорту залишаються проходи, які ретельно охороняються і прикриваються вогнем. Підступи до барикад повинні прострілюватися фланговим і перехресним вогнем. Будівлі, які заважають спостереженню і веденню вогню, розбираються або руйнуються.

Для маневру підрозділами в місті (населеному пункті) обладнуються проходи і проїзди всередині кварталів і пристосовуються підземні комунікації.

Вогнева позиція танка, як правило, вибирається на околиці міста (населеного пункту) або на перехрестях вулиць, перед площами, скверами та в інших місцях, які дозволяють вести вогонь уздовж декількох вулиць на велику дальність. Вона може обладнуватися за мурованою стіною (парканом), у який влаштовуються амбразури для спостереження і ведення вогню, за іншими міцними спорудженнями і повинна прикриватися вогнем механізованих підрозділів.

Для управління боєм командир механізованого відділення розташовується в будинку, який обороняється, у місці, звідки проглядаються підступи до будинку.

Система вогню будується на сполученні фронтального, флангового і перехресного вогню з усіх видів зброї та організується таким чином, щоб будинки знаходилися у вогневому зв'язку між собою. Вогонь готується в кілька ярусів. При цьому особлива увага приділяється веденню вогню вздовж вулиць по перехрестях, підходах до мостів і по мостах, виходах із площ, парків і скверів, у проміжки між будинками.

Розвідка противника організується більшою, ніж у звичайних умовах, кількістю спостерігачів. Для організації безпосередньої охорони на даху будинку можуть обладнуватися спостережно-вогневі точки в складі 2-3 військовослужбовців.

Під час підготовки будинку до оборони необхідно створити запас боєприпасів, особливо ручних гранат, запас продовольства, медичного майна та питної води, а також передбачити необхідні протипожежні заходи: підготувати засоби пожежегасіння, засипати дерев'яну підлогу піском (землею). Дрібні будівлі, по яких вогонь може перекинутися на сусідні будинки, руйнуються.

Робота командира відділення щодо підготовки до оборони в місті проводиться як у звичайних умовах.

Під час вивчення місцевості він додатково вивчає характер міської забудови, особливо будинків, які обороняються, наявність прихованих підступів до будинків із фронту, флангів і тилу (у тому числі підземних комунікацій) і їх вплив на умови побудови оборони, спостереження і ведення вогню. Особлива увага звертається на наявність у місті (населеному пункті) цивільного населення, інших осіб і об'єктів, які знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права.

При визначенні завдань особовому складу командир відділення додатково визначає порядок і способи знищення противника між будинками, на стиках із сусідами і всередині будинку, в підвалах і підземних комунікаціях.

Особливу увагу командир відділення звертає на узгодження дій вогневих засобів та окремих груп, які розташовані в одному будинку або діють поза ним, щодо знищення дрібних груп противника, відбиття його атаки і знищення противника, який увірвався в будинок. Додатково вказується порядок підтримки зв'язку із спостережно-вогневими точками,

Організовуються заходи щодо боротьби з пожежами: скільки, де і яких засобів пожежегасіння мати; які матеріали, що швидко спалахують, видалити з будинку; місця встановлення водних баків; порядок дій особового складу під час гасіння пожежі.

Атака противника відбивається вогнем всіх засобів, при цьому вогневі засоби, розташовані на верхніх поверхах, не тільки знищують противника безпосередньо перед будинком, який обороняється, але і ведуть вогонь по цілях, розташованих у глибині бойового порядку противника, забороняючи підхід його резервів і вогонь по будинку прямим наведенням. Противник, який підійшов до стін будинку, закидається гранатами і знищується вогнем впритул.

Під час ведення бою всередині будинку і у підземних комунікаціях противник знищується вогнем впритул і в рукопашній сутичці відділенням (бойовою групою).

Кожен солдат і сержант, ведучи бій всередині будинку, повинен виявляти особливу рішучість і завзятість, вміло використовувати в ближньому бою свою зброю і ручні гранати, стійко обороняти кожен поверх і кожне приміщення.

Під час бою всередині будинку артилерія (міномети), бойові машини піхоти (бронетранспортери), танки, обслуги автоматичних гранатометів і протитанкових ракетних комплексів своїм вогнем знищують живу силу, бойову техніку та інші засоби, не допускаючи їх підходу до будинків.

Оборона у горах

У горах відділення може оборонятися на більш широкому фронті, займаючи позицію у складі взводу у відриві від інших взводів роти.

Позиції відділень вибираються в місцях, які виключають можливість обвалів, зсувів і затоплень, з таким розрахунком, щоб забезпечувалося ураження противника багатоярусним фланговим, перехресним і кинджальним вогнем, виключалася наявність мертвих просторів.

Вогневі позиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків готуютьсяна танконебезпечних напрямках. Для оборони перевалів, важливих вузлів доріг, переправ вогневі позиції вибираються з таким розрахунком, щоб забезпечувалося ведення вогню на граничні дальності і потайне їх розташування. Частина вогневих засобів розташовується на зворотних схилах на віддаленні 100-200 м від топографічного гребеня висот для знищення противника, який прорвався, вогнем впритул.

Система вогню створюється з таким розрахунком, щоб перед переднім краєм оборони, на флангах і в проміжках між опорними пунктами не було мертвих просторів і прихованих підступів. Для цього вогневі засоби розташовуються ярусами, система вогню відділень при цьому організовується таким чином, щоб вони знаходилися у вогневому зв'язку між собою, забезпечували кругову оборону і можливість зосередження вогню основних засобів на загрозливому напрямку у стислі терміни.

Під час підготовки фортифікаційних споруд в кам'янистих і скельних ґрунтах використовується каміння та мішки з піском і землею. Окопи, укриття та інші спорудження обладнуються так, щоб виключити затікання в них вогнесумішей та води. В скельних ґрунтах окопи і укриття можуть обладнуватися вибуховим способом. Перед позиціями крім звичайних загороджень готуються обвали та обсипи, дороги (стежки) готуються до зруйнування.

Розвідка противника і місцевості організується більшою, ніж у звичайних умовах кількістю спостерігачів.

Під час організації оборони в горах командир відділення, крім звичайних питань, зобов'язаний: ретельно вивчити підступи до позиції відділення з фронту, флангів і з тилу; організувати їх прикриття перехресним вогнем і спостереження за ними; врахувати мертві простори поблизу позиції і підготувати по них вогонь; створити на позиціях збільшений запас ракет і боєприпасів, особливо гранат; передбачити заходи щодо протидії обходам противника і його просочування між позиціями відділень або на стиках із сусідами.

Атаку противника відділення відбиває всіма вогневими засобами із широким застосуванням гранат. Танки противника найбільш доцільно знищувати під час подолання ними підйомів, особливо на серпантинах.

Під час обходу противником позиції відділення переходить до кругової оборони і уражає його вогнем у фланг і в тил.

Оборона у лісі

У лісі позиція механізованого відділення, як правило, перехоплює дорогу, просіку або дефіле між болотами та озерами.

Над траншеєю і вогневими позиціями влаштовуються перекриття і козирки для захисту особового складу від осколків снарядів і мін, які розриваються при зіткненні з деревами. Для ведення вогню зі стрілецької зброї і спостереження на деревах з густою кроною обладнуються площадки.

На місцевості з високим рівнем ґрунтових вод окопи і ходи сполучення обладнуються напівзаглибленого або насипного типу.На тих ділянках, де немає необхідності відривати ходи сполучення, шляхи руху в тил позначаються покажчиками або знаками на деревах.

На танконебезпечних напрямках обладнуються завали, протитанкові бар'єри, які прикриваються вогнем.

Вогневі позиції танків, протитанкових керованих ракетних комплексів і гранатометів обладнуються в місцях, звідки забезпечується можливість ведення вогню вздовж просік, галявин, доріг і по ділянках рідкого лісу. На перехрестях доріг, стежок, просік, узлісь або на краю галявин улаштовуються вогневі засідки.

Під час переходу до оборони командир відділення, крім загальних заходів щодо підготовки оборони, організує розчищення лісу та чагарнику для поліпшення умов спостереження і ведення вогню, не демаскуючи при цьому свого розташування; готує кинджальний вогонь та вогонь з дерев; передбачає протипожежні заходи (створення захиснихсмугі запасів води, підготовку сокир, пилок, лопат і багрів,очищенняпозиції від сушняку. Окремі ділянки можуть залишатися нерозчищеними, там завчасно обладнуються підривні мінно-вибухові загородження і готується вогонь.

Бій у лісі, як правило, ведеться на близьких дистанціях. При цьому широко застосовуються дії невеликих груп із засідок, кинджальний вогонь, маневр у фланг і тил противника, який наступає.

Висновок: На характер оборони суттєвий вплив чинять природні умови, характер та рельєф місцевості, її рослинний покрив, наявність та щільність забудови будинками та спорудами. Хоча загальні принципи організації та ведення оборони і тут зберігають своє значення, проте під впливом специфічних природно-кліматичних факторів, специфіки навколишньої місцевості та її характеру в діях підрозділів виникає багато особливостей.

Командири повинні постійно турбуватися про підтримку високої бойової готовності своїх підрозділів, виховувати у особового складу стійкість, сміливість, вміння діяти в бою рішуче, наполегливо і ініціативно, добиватися рішучого розгрому противника в будь-яких умовах і на будь-якій місцевості.

Дата добавления: 2014-01-05