Наступ в горах. Властивості гірського рельєфу і місцевості сприяють широкому застосуванню охоплень і обходів для прихованого виходу на фланги підрозділів противника і в тил з

Властивості гірського рельєфу і місцевості сприяють широкому застосуванню охоплень і обходів для прихованого виходу на фланги підрозділів противника і в тил з метою захоплення командних висот, перевалів та інших важливих об’єктів, а також просуватися невеликими підрозділами (групами) в тил в місцях, де противник найменше їх очікує. Наступ ведеться на схилах висот, вздовж хребтів, долин і доріг з широким виходом у тил противника.

Танковий підрозділ (танк) наступає на танкодоступній місцевості і атакує противника в цепу механізованого підрозділу або за цепом по доступних напрямках. Важкодоступні ділянки танк долає після захоплення їх механізованим підрозділом, дії якого він підтримує своїм вогнем.

Послідовність і зміст роботи командира відділення щодо організації наступу в горах такі ж самі, як і при його організації в звичайних умовах. Додатково він повинен:

· ретельно вивчити систему вогню противника на всіх ярусах, звертаючи увагу на вогневі засоби, які ведуть фланговий вогонь;

· вести спостереження і бути готовим до знищення засідок противника;

· вибрати приховані підступи для наступу і напрямок для маневру;

· визначити, якими вогневими засобами і звідки вигідно уражати противника;

· встановити місця можливих завалів, обвалів, каменепадів, зсувів, наявність та характер природних перешкод та порядок їх подолання, а також врахувати різкі добові коливання температури.

У ході наступу посилюється спостереження, особливу увагу звертають на своєчасне подавлення вогневих засобів противника, який веде фланговий вогонь, на виявлення та знищення засад, а також на використання кулеметів та снайперів.

При підготовці до наступу в горах техніка забезпечується засобами підвищення проходимості та гірськими гальмівними колодками. БМП (БТР), щоб не розморожувати двигуни, заправляються низькозамерзаючою рідиною.

Підрозділам, які діють у відриві від головних сил, видається збільшена кількість боєприпасів, ручних та димових гранат, сигнальних засобів, сухих пайків, а також гірського спорядження. При діях в маловодних гірських районах створюються додаткові запаси води.

Командир відділення повинен своєчасно вжити заходів щодо попередження сонячних ударів та опіків, шкідливої дії на очі сліпучого світла, обмороження і виникнення гірської хвороби.

Під час атаки висоти з багатоярусним розташуванням противника його вогневі засоби та вогнева сила подавляються одночасно на всіх ярусах і на зворотних схилах висоти вогнем артилерії та стрілецької зброї. Найбільш щільний вогонь зосереджується по цілях, які розташовані на нижньому ярусі. Під час атаки першого ярусу частина вогневих засобів відділень веде вогонь по противнику на інших ярусах і по його вогневих засобах, які ведуть фланговий вогонь. БМП (БТР) і танки переміщаються по доступній місцевості і підтримують дії відділень своїм вогнем.

Способи атаки відділення залежать від рельєфу місцевості. Для знищення противника відділення охоплюють або обходять його, широко використовуючи мертві простори, проміжки в бойових порядках, дими, а іноді і важкодоступні ділянки, з тим, щоб атакувати зверху вниз.

На важкодоступних ділянках відділення діє в пішому порядку. Ручні гранати під час атаки знизу вверх необхідно кидати точно в траншею, або перекидати через неї, а при атаці зверху вниз – в траншею або недокидати до неї з таким розрахунком, щоб граната встигла до вибуху (розриву) скотитися в траншею (окоп) противника.

Відділення при зустрічі важкопроходимих перешкод для танків (БМП, БТР) оволодівають цими перешкодами і забезпечують просування техніки.

При подоланні крутих підйомів перед черговим кидком, якщо дозволяє обстановка, доцільно робити короткі зупинки для перепочинку особового складу. Для цього використовуються складки рельєфу та укриття.

Під час наступу по вузькій гірській долині для виключення раптового нападу встановлюється спостереження на фланзі, особлива увага звертається на своєчасне подавлення вогневих засобів противника, які ведуть фланговий вогонь, на виявлення та знищення засад, а також на використання кулеметів і снайперів.

В ході наступу необхідно примушувати противника контратаку проводити знизу вгору по схилах висоти, навмисно втягнути його у вогневий мішок і вогнем з місця знищити. Якщо противник контратакує зверху вниз - для відбиття атаки закріпитися на вигідному рубежі і вогнем всіх засобів нанести йому ураження.

Рішучу роль в розгромі противника, який обороняється в долині (ущелині), відіграє маневр з метою виходу на фланг або в тил його опорних пунктів.

В горах найбільш характерною є боротьба за панівні висоти. Одним з найважливіших завдань при наступі в горах є оволодіння перевалом, який звичайно є основою всієї оборони в даному районі.

Дата добавления: 2014-01-05