Наступ в горах

В горах істотний вплив на дії підрозділів справляють: обмежена кількість шляхів та трудність пересування поза шляхами; численність мертвих просторів і скритих підступів; можливість утворення гірських обвалів і сніжних лавин; трудність проведення інженерних робіт і застосування мінних тралів, тривалість застою отруйних речовин у міжгір'ях та в глибоких полонинах, екрануюча дія гір на роботу радіо- та радіоелектронних станцій і засобів звукової розвідки; різкі зміни погоди протягом доби. Під час знаходження танків, БМП (БТР) на підйомах, спусках, косогорах їх можливості щодо ведення вогню, особливо по цілях, розташованих вище, значно зменшуються.

Нерівності місцевості, стрімкі підйоми та спуски обмежують ефективну дальність стрільби. Розрідженість повітря та різкі зміни погоди протягом доби утруднюють застосування озброєння і техніки. Під час пересування машин підвищується витрата пального, а на великих висотах знижується потужність двигунів.

Разом з тим у горах поліпшуються досягнення раптовості, маскування підрозділів, здійснення скритого маневру для завдання удару у фланг і тил противнику, який обороняється. Обхід і охоплення противника в поєднанні з наступом з фронту є найбільш ефективними діями роти в горах.

В залежності від характеру місцевості наступ підрозділи можуть вести по схилах висот, уздовж кряжів, долин (полонин) і доріг, а також по інших доступних напрямках з широким застосуванням обхідних загонів. Не зайняті противником ділянки гірської місцевості використовуються для скритого (потайного) виходу йому у фланг і тил. Захоплення командних висот, перевалів та інших важливих об'єктів забезпечує вигідні умови для розвитку наступу.

Механізована рота повинна уміло використовувати особливості гір і бути готовою до самостійних дій у відриві від головних сил батальйону (бригади, полку).

Урахування особливостей гірської місцевості та своєчасне вживання заходів щодо забезпечення дій підрозділів дозволяє їм швидше долати труднощі, що зустрічаються.

Рота може наступати у складі головних сил батальйону (бригади, полку) чи самостійно у відриві від головних сил на окремому напрямку, а інколи діяти в обхідному загоні з метою захоплення важливих об'єктів у глибині оборони противника.

Під час наступу в складі головних сил роті вказується найближче завдання. Крім того, їй визначається напрямок проведення наступу. На зміст завдання справляють вплив передусім характер оборони противника та об'єкту місцевості, який він займає. На важкодоступній місцевості зміст завдання роти в основному такий самий, як і під час наступу на противника, який обороняється, у звичайних умовах. У зміст завдань крім знищення противника, як правило, включається також оволодіння тим чи іншим об'єктом (висотою, перевалом, міжгір'ям та ін.). Роті, яка наступає на самостійному напрямку, як правило, вказується найближче завдання та напрямок продовження наступу, його змістом є розгром противника в опорному пункті взводу, який прикриває даний напрямок. Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечити вихід роти у фланг і тил противнику для завдання удару йому у взаємодії з головними силами, які наступають з фронту.

Роті, призначеній в обхідний загін, визначається конкретне завдання щодо захоплення важливого тактичного рубежу (об'єкту), з оволодінням якого створюються вигідні умови для розвитку наступу головних сил. Іноді обхідний загін своє завдання буде вирішувати у взаємодії з тактичним повітряним десантом.

Ширина фронту наступу роти в залежності від умов місцевості може бути різною, проте вона не може перевищувати фронт наступу у звичайних умовах.

Під час наступу по вузьких гірських долинах (полонинах) бойовий порядок роти будується більш глибоким, як правило, в два ешелони. Другий ешелон переміщується розосереджено на напрямку зосередження основних зусиль ближче до підрозділів першого ешелону.

Рота, діюча в обхідному загоні чи самостійно на окремому напрямку, як правило, підсилюється артилерією (мінометами), протитанковим, гранатометним, інженерно-саперним та іншими підрозділами, забезпечується підвищеним запасом ракет, боєприпасів, гірським спорядженням, підтримується артилерією головних сил і ударами бойових вертольотів. Для дій у високогірних районах підрозділи забезпечуються гірським спорядженням.

Послідовність і зміст роботи командира роти щодо організації наступу в горах такі самі, як і в звичайних умовах. Проте під час оцінки обстановки він додатково вивчає систему вогню противника на всіх ярусах, позначає можливі місця його засад, напрямки, вигідні для дій своїх танкових і механізованих підрозділів і здійснення ними обходів і охоплень. Бойові завдання підрозділам він ставить на глибину видимості на місцевості і на карті.

В рішенні командир роти, крім звичайних питань, визначає: порядок захоплення перевалів, тунелів, інших важливих об'єктів; завдання підрозділів, здійснюючих обхід (охоплення); порядок їхньої взаємодії з підрозділами, що наступають з фронту, чи з тактичним повітряним десантом; заходи щодо прикриття флангів, знищення засад противника, орієнтування, додержання напрямку та позначення положення підрозділів, які наступають; заходи щодо захисту від обвалів, лавин, селів; порядок забезпечення підрозділів необхідним гірським спорядженням.

Під, час організації взаємодії особлива увага приділяється узгодженню дій підрозділів, здійснюючих обходи (охопленйя), з підрозділами, наступаючими з фронту; дій артилерії та атакуючих підрозділів, узгодженню порядку прикриття флангів і тилу та зусиль підрозділів родів військ для оволодіння важливими об'єктами в ході наступу.

Перехід у наступ, як правило, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з противником. В ході вогневої підготовки та вогневої підтримки атаки противник подавляється та знищується одночасно на всіх ярусах і найбільш надійно в опорних пунктах, які межують зі шляхами та напрямками наступу підрозділів, на перевалах і командних висотах. Основним засобом ураження противника на нижньому ярусі є вогонь прямою наводкою гармат, танків, бойових машин піхоти та протитанкових засобів, на другому ярусі — вогонь артилерії та мінометів, на подальших ярусах — удари авіації та вогонь гаубичної артилерії. Гаубична артилерія і міномети використовуються, як правило, для ураження противника на ззворотніх схилах висот.

Досвід бойових дій сучасних локальних війн і конфліктів у гірських районах навчає тому, що в ході наступу необхідно рішуче захоплювати перевал, вміло використовувати мертві простори, постійно проводити кругове спостереження, своєчасно виявляти та знищувати засади противника, його фланкуючі вогневі засоби, вправно використовувати кулемети, снайперські гвинтівки, бойові машини піхоти (бронетранспортери) для ведення вогню по цілях, розташованих з більшим перевищенням.

Атака механізованих підрозділів на важкодоступних ділянках місцевості здійснюється, як правило, в пішому порядку, танки в цьому випадку діють у цепу механізованих підрозділів чи за ними на доступних напрямках. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) діють за танками і вогнем своєї зброї знищують цілі противника, які перешкоджають просуванню атакуючих підрозділів.

Зенітний підрозділ прикриває атакуючі підрозділи. Там, де дозволяє місцевість, рота застосовуює бойові машини піхоти (бронетранспортери) для здійснення маневру.

Під час наступу у вузькій гірській долині (полонині) рота у першу чергу оволодіває прилеглими висотами, з яких прострілюється долина. При цьому особлива увага звертається на узгоджені дії підрозділів, що одночасно наступають у долині і на кряжі.

Під час атаки висоти з багатоярусним розташуванням вогневих засобів артилерія з підходом атакуючих підрозділів до висоти переносить вогонь на вогневі засоби на верхніх ярусах, особливо на фланкуючі. Атакувати противника треба по можливості одночасно з різних напрямків, тобто з фронту, флангів і тилу.

Оволодіння гірським перевалом чи міжгір'ям рота, яка наступає з фронту, здійснює самостійно чи у взаємодії з загоном, який обходить, та тактичним повітряним десантом. Воно, як правило, починається з захоплення прилеглих (сусідніх) до перевалу (міжгір'я) висот та знищення противника на схилах, повернутих до перевалу чи міжгір'я. Після оволодіння прилеглими висотами (висотою) рота частиною сил з захопленого рубежу сковує противника, який безпосередньо обороняє перевал чи міжгір'я, а головними силами атакою у фланг і тил знищує його та оволодіває перевалом (висотою) чи міжгір'ям. В подальшому рота діє в залежності від поставленого завдання.

В ході розвитку наступу, особливо під час виходу в долину і на гірське плато, підрозділи мають бути у постійній готовності до відбиття контратак противника.

В ході наступу в горах командир роти особливу увагу приділяє веденню розвідки та забезпеченню флангів. Розвідка проводиться більшою, ніж у звичайних умовах, кількістю розвідувальних (бойових розвідувальних) дозорів, дозорних постів і спостерегачів. Забезпечення відкритих флангів роти досягається побудовою бойового порядку взводів уступом, підсиленням спостереження та проведенням розвідки на напрямках можливого скритого підходу противника, а також постійною готовністю до маневру резерву (другого ешелону) в сторони флангів чи на загрозливий напрямок.

Каньйони, які пересікають напрямок наступу, долаються, як правило, з ходу по захоплених переходах. Якщо перехід захопити не вдалося, рота, використовуючи не зайняті противником ділянки, долає каньйони, виходить у фланг і тил противнику, який обороняє перевал, і за підтримкою вогню артилерії та танків раптовою атакою оволодіває ним. Коли противника обійти неможливо, рота оволодіває перевалом атакою з фронту.

Гірські річки форсуються в ході наступу, як правило, бродом, а там, де можливо, обладнуються десантні поромні та мостові переправи.

Механізована рота, призначена в обхідний загін, використовуючи скриті лідступи та проміжки у бойовому порядку противника, сміливо проникає в глибину його оборони. Самостійно чи у взаємодії з підрозділами, наступаючими з фронту, чи з тактичним повітряним десантом атакує противника у фланг і тил та оволодіває важливим об'єктом.

Командно-спостережний пункт роти, а також підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону наближаються до бойових порядків підрозділів першого ешелону.

Дата добавления: 2014-01-05