Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності

Стаття 418. Поняття права інтелектуальної власності

Поняття прав інтелектуальної власності. Співвідношення прав інтелектуальної власності і права власності на річ.

Поняття прав інтелектуальної власності, їх об'єкти та суб'єкти

Тема 1.

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

1. Поняття прав інтелектуальної власності. Співвідношення права інтелек-туальної власності і права власності на річ.

2. Об'єкти інтелектуальної власності.

3. Суб'єкти інтелектуальної власності. Особисті немайнові та майнові права суб'єктів.

4. Захист права інтелектуальної власності.

1. Право інтелектуальної власності — це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.

2. Перехід права на об’єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.

3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об’єкт права інтелектуальної власності.

Захист прав інтелектуальної власності є конституційним обов'яз­ком нашої держави. Відповідно до ст. 54 Конституції України грома­дянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і тех­нічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуаль­ної, творчої діяльності і ніхто не може використовувати або поши­рювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Визначенню та охороні виключних прав інтелектуальної влас­ності присвячена книга четверта ЦК України та ряд спеціальних за­конів України. Ці законодавчі акти сформували у сукупності підгалузь цивільного законодавства України, що регулює цивільні відно­сини у галузі прав інтелектуальної власності. Законодавство про право інтелектуальної власності — це система правових норм про особисті немайнові і майнові права на всі ті результати інтелекту­альної діяльності і прирівняні до них об'єкти, що визнаються й охо­роняються законом.

ЦК України у ст. 418 дає визначення поняття права інтелекту­альної власності як права особи на результат інтелектуальної твор­чої діяльності.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелекту­альної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелекту­альної власності визначається кодексом та іншими законами. Ко­дексом визначено співвідношення права інтелектуальної власності та права власності як різних правових категорій.

Право інтелектуальної власності та право власності на річ не за­лежать одне від одного.

Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не озна­чає переходу права власності на річ.

Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності (ст. 419 ЦК України).

2. Об'єкти інтелектуальної власності.

Дата добавления: 2014-01-05