Аудит Звіту про власний капітал

Мета аудиту Звіту про власний капітал — підтвер-дити вірогідність інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства упродовж звітного періоду.

Визначення змісту, форми Звіту та загальні вимоги до роз-криття його статей передбачено П©БО 5 «Звіт про власний ка-пітал» (далі Звіт). Норми П(С)БО 5 поширюються на підприємст-ва, організації та інших юридичних осіб (далі — підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Завдання аудиту — встановити: достовірність і повно відо-браження у звіті результати роботи підприємства щодо збіль-шення або зменшення власного капіталу. Iнформація, наведена в Звіті про власний капітал, має бути достовірною, без помилок і перекручень, які впливають на користувачів фінансової звітності. Підставою для заповнення Звіту є дані синтетичного й аналітич-ного обліку, які мають бути тотожними.

Під час створення підприємства його первісний капітал К вкла-дається в активи А, інвестовані засновниками (учасниками), і є вартістю майна підприємства. Крім власних коштів підприємство ви-користовує залучені кошти Зк, в результаті чого виникають борги.

Отже, активи підприємства складаються з власного капіталу й залучених коштів: А – К + Зк.

Боргові зобов’язання підтверджують права й вимоги кредито-рів щодо активів підприємства.

Власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань: К = А – З.

Оцінка й визначення власного капіталу залежать від оцінки й визначення його активів і зобов’язань.

Сума власного капіталу — це абстрактна вартість майна під-приємства, яка не є його поточною або реалізаційною вартістю і тому не відображує поточну на даний час вартість прав власників фірми. На суму власного капіталу впливають оцінка активів і кредиторська заборгованість, які використовуються в бухгалтер-ському обліку підприємства. У зв’язку з цим сума власного капі-талу може збігатися або не збігатися з ринковою вартістю акцій підприємства або із сумою, яку можна отримати від продажу чи-стих активів або підприємства взагалі.

Водночас слід пам’ятати, що власний капітал є основою для початку, а також продовження господарської діяльності підпри-ємства. Він виконує такі функції:

довгострокового фінансування (використовується підприєм-

ством протягом тривалого часу);

відповідальності та захисту прав кредиторів (сумою власного капіталу визначаються відповідальність підприємства перед зовнішніми користувачами, а також захист кредиторів від втрати капіталу);

компенсації зазнаних збитків (гарантує їх погашення);

кредитоспроможності (вартість власного капіталу є гаран-

тією погашення отриманого кредиту);

фінансування ризику (сума власного капіталу може викорис-товуватися для проведення ризикованих операцій господарської діяльності підприємства та здійснення ризикованих інвестицій);

незалежності і влади (розмір власного капіталу визначає не-залежність власників і його вплив на господарську діяльність підприємства);

розподілу доходів та активів (відповідно до внеску власників у капіталі здійснюється розподіл отриманого фінансового результату за звітний період та майна у разі ліквідації підприємства).

Оскільки мета створення підприємства — отримання прибутку, то реалізувати цю мету можна лише за збереження власного капіталу.

Збереження капіталу, наприклад за рік, здійснюється в разі, якщо підприємство заробляє прибуток (водночас зберігає й нарощує влас-ний капітал) за умови, що сума чистих активів на кінець року пе-ревищує суму чистих активів на початок року після вилучення виплат власникам або внесків власників протягом звітного року.

Структуру Звіту про власний капітал побудовано за шаховим принципом та відповідно до структури Плану рахунків бухгал-терського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міні-стерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 і зареє-строваного в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 892/4185.

Шаховий принцип побудови Звіту передбачає розміщення по горизонталі джерел утворення власного капіталу, а по вертикалі — статей з відображенням інформації про його зміни (збільшення або зменшення).

За даними складу та змінами джерел власного капіталу корис-тувачі фінансової звітності провадять докладну оцінку ефектив-ності управління, визначають динаміку та перспективи економіч-них прав інвесторів.

Утворення власного капіталу здійснюється у такий спосіб:

• внесенням власниками підприємства коштів та інших активів;

• накопиченням отриманого прибутку.

Сума власного капіталу може збільшуватися в результаті збіль-шення вартості активів (наприклад, дооцінка внесених активів).

Власний капітал за рівнем відповідальності поділяють на:

• капітал, сума якого визначається в установчих документах, з обов’язковою державною реєстрацією і розмір якого не може бу-ти меншим за встановлену законодавством суму;

• нереєстрований капітал — додатково вкладений капітал для ведення господарської діяльності підприємства.

Повне розкриття інформації про джерела формування власно-го капіталу мають забезпечувати дані про нього, відображені в розділі I «Власний капітал» пасиву Балансу.

Розглянемо порядок здійснення контролю за правильністю складання Звіту відповідно до П(С)БО 5 за двома напрямами — джерелами та статтями формування власного капіталу

ТЕМА 8 АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

ПЛАН:

1. Методи і прийоми, які використовуються під час аудиту розрахунків по оплаті праці

2. Основні особливості аудиту розрахунків по оплаті праці

Дата добавления: 2014-01-05