Загальна характеристика аудиту в бюджетній сфері

На сьогоднішній день, бюджетні установи потребують державного регулювання з питань реформування існуючої системи державного фінансового контролю й розробки його нормативно-правової бази, у тому числі й внутрішнього аудиту.

Економічні передумови діяльності внутрішнього аудиту в бюджетних установах обумовлюються загальним становищем України сьогодні. Нестабільність законодавства, фінансові кризи, ріст податкових зборів, дефіцит бюджету - усе це ознаки молодої ринкової економіки. Для бюджетних установ, які фінансуються безпосередньо з Державного або місцевого бюджетів, а також можуть одержувати кошти з інших спеціальних джерел, внутрішній аудит необхідний і актуальний, як інструмент внутрішнього контролю всіх напрямків життєдіяльності й функціонування господарюючого суб'єкта.

У ринкових умовах зростає роль внутрішнього аудиту в бюджетних установах, оскільки потрібно не тільки порівнювати здійснені витрати з отриманими доходами, але провадити активний пошук ефективного використання кожної вкладеної гривні й здійснювати жорсткий контроль за витратами.

Необхідність організації внутрішнього аудиту в бюджетних установах обумовлюється тим, що сьогодні спостерігається тенденція зростання різних видів надаваних платних послуг і робіт, які виконують бюджетні установи залежно від профілю своєї діяльності, платне навчання у вищих навчальних закладах, платні медичні послуги, науково-дослідні роботи, транспортні послуги і т.д..

Розглядаючи позицію державного регулювання у вирішенні назрілих питань внутрішнього аудиту в державному секторі, слід зазначити, що Міністерством фінансів України разом із Головним Контрольно-Ревізійним Управлінням розроблена Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю, що схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України 24 травня №158-р., яка спрямована на зміну ідеології фінансового контролю відповідно до норм і правил Європейського Союзу (ЄС) вдосконалення правового поля в сфері державного фінансового контролю.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2005 року №456-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації положень Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на 2005-2009 року», передбачене створення таких служб у центральних органах виконавчої влади, в органах місцевого самоврядування, у комунальних і державних підприємствах, державних цільових фондах, а також у суб'єктах господарювання, у статутних фондах яких більше 50% належить державі. У центральних органах влади планується створити служби внутрішнього аудиту до 2008 року, в інших державних установах і організаціях такі служби будуть створені після формування законодавства про державний внутрішній фінансовий контроль.

Вирішення проблем правового й методологічного забезпечення державного фінансового контролю, на наш погляд, дасть можливість створити:

- принципово нову систему державного фінансового контролю, у тому числі й внутрішнього аудиту на рівні всіх розпорядників бюджетних коштів;

- нормативно-правову базу державного фінансового контролю, у тому числі й внутрішнього аудиту;

- впровадити сучасний методичний, логічний, матеріально-технічний й інформаційний ефективний державний контроль.

Сьогодні, як один з інструментів системи внутрішнього контролю, планування кошторисних призначень, бухгалтерського обліку й ефективного керування, може виступити внутрішній аудит. Його організація дозволить «розвантажити» плановий відділ, бухгалтерську службу від здійснення не тільки наступного контролю, але й від економічного аналізу з елементами управлінського аудиту.

Організація ефективного внутрішнього аудиту потребує певних витрат - як фінансових, так і з погляду часу й зусиль, необхідних для пошуку або підготовки кваліфікованих фахівців з аудиту в бюджетних установах.

У бюджетних установах доцільно створювати внутрішній фінансовий аудит, виходячи з бюджету організації, складності й специфіки здійснюваних фінансово-господарчих операцій і чисельності працюючих.

Сформований структурний підрозділ внутрішнього аудита й комплекс розроблених планів організаційних заходів, методичного забезпечення його діяльності дозволить постійно здійснювати контроль цільового й ефективного використання бюджетних коштів, давати зважену оцінку об'єктам внутрішнього аудиту в сучасний момент і що важливо дати оцінку майбутнього стану досліджуваних об'єктів. Оцінка майбутнього стану досліджуваних об'єктів - результат дослідження проблем удосконалювання відповідних сторін системи керування бюджетним механізмом.

Доцільно класифікувати внутрішній аудит у бюджетній установі.

Функціональний аудит по характеру бюджетної установи провадиться для оцінки якості виконання основних функцій установи й керування підрозділом або посадовою особою.

При комплексному внутрішньому аудиті оцінюється якість виконання різних функцій у їхньому взаємозв'язку й взаємодії.

Організаційний аудит виражає проведений внутрішніми аудиторами контроль різних ланок систем бюджетної установи й керування з метою виявлення організаційної ефективності їхнього функціонування.

Комплексний аудит всіх систем бюджетної установи й керування їм - це контроль, що виражає в органічній сукупності організаційного, функціонального аудита систем установи й керування й контролю елементів і процесів, які зв'язують бюджетну установу із зовнішнім середовищем. При цьому оцінюються сильні й слабкі сторони його діяльності, перспективи розвитку.

Аудит на відповідність розпорядженням виражає процедури контролю на предмет дотримання законів, підзаконних актів, зовнішніх інструкцій вищих органів керівництва, внутрішніх інструкцій, положень і наказів, запропонованих апаратом керування.

Аудит на відповідність доцільності виражає процедури аудиторського контролю на предмет раціональності й обґрунтованості.

Пропонується класифікувати внутрішній аудит за джерелами формування дохідної частини, що складається з доходів загального й спеціального фондів, з урахуванням специфіки діяльності (проведених витрат) бюджетної установи. Аудит за джерелами доходів із метою вдосконалювання передбачає об'єктивне обстеження й всебічний аналіз здійснюваних витрат загального й спеціального фондів із метою їхнього скорочення, доцільного перерозподілення.

Пропонується розподіл внутрішнього аудиту за часом проведення на попереднього, поточного й наступного аудита.

Попередній аудит виражає процедури контролю, здійснюваного до здійснення господарської операції.

Поточний аудит виражає процедури контролю, здійснюваного в ході здійснення різних господарських операцій. У силу цих причин поточний аудит називають оперативним. І дійсно, цьому аудитові властиве максимальна оперативність і гнучкість.

Наступний аудит виражає процедури контролю, здійснюваного після здійснення господарських операцій. Наприклад, аудит фінансової звітності.

Дана класифікація не претендує на закінченість, може змінюватися або доповнюватися з урахуванням змін зовнішнього середовища.

Підбиваючи підсумок дослідженню й огляду законодавчих актів, сформулюємо наступні висновки:

- внутрішній аудит організаційно призначений для обслуговування інтересів керівництва й органів державного контролю;

- до служб внутрішнього аудита бюджетної установи ставляться служби, створювані в установі, призначувані керівництвом, діяльність яких, повинна регулюватися державними законами й нормативними актами;

- функції внутрішнього аудита бюджетної установи, залежно від характеру діяльності бюджетної установи, можуть поширюватися до рівня функцій контролювання інформаційного забезпечення, регулювання й контролю (моніторингу), завдання якого шляхом підготовки управлінської інформації орієнтувати керівництво на прийняття оптимальних управлінських рішень.

Дата добавления: 2014-01-05