Завдання внутрішнього аудиту, його взаємозв'язок із зовніш­нім аудитом

Види завдань з надання впевненості

Визначення поняття завдань з надання впевненості говорить про те, що під час їх виконання аудитор може робити наступні дії:

1) оцінювати предмет завдання на відповідність до обраних критері­їв цього предмету;

2) порівнювати предмет завдання з обраним критеріям цього предме­ту.

Прикладом першого типу завдань може бути аудит річної фінансо­вої звітності, коли аудитор робить висновок щодо відповідності фінан­сових звітів вимогам П(С)БО або МСФЗ. Такі завдання з надання впе­вненості мають назву завдання з підтвердження.

Для другого типу завдань з надання впевненості характерною ри­сою є те, що аудитор сам безпосередньо здійснює оцінку або вимір або оцінку предмету у спосіб (або у відповідності до визначених критері­їв), який потім буде порівнюватись на відповідність до таких критеріїв. Такі завдання з надання впевненості мають назву завдання зі складання безпосереднього висновку.

Загальну сукупність завдань з надання впевненості можна поділи­ти на дві великих категорії:

перша категорія це - аудит та огляд історичної фінансової інфор­мації,

друга категорія це - завдання з надання впевненості, що не є ауди­том або оглядом.

Головна характерна риса першої категорії завдань з надання впев­неності є те, що такі завдання виконуються стосовно повного комплек­ту фінансових звітів, які за своїм характером і є історичною фінансо­вою інформацією. Виконання цієї категорії завдань завжди буде відповідати завданням з підтвердження. Друга категорія завдань з надання впевненості може виконуватись як завдання з підтвердження, або як завдання зі складання безпосереднього висновку.

Виникнення внутрішнього аудиту пов'язано перш за все з тим, що внаслідок процесу концентрації капіталу відбувається утворення бізнес-структур, в яких існують юридично відокремлені суб'єкти госпо­дарювання (підприємства), що знаходяться під контролем (у власності) іншої структури - холдингу.

Основним правилом, що регулює процедуру організації і функціо­нування внутрішнього аудиту, є наступне: сума витрат на його утри­мання не повинна перевищувати очікуваних збитків в даний період з причини його неефективності.

Обсяг і мета внутрішнього аудиту змінюються й залежать від роз міру, структури суб'єкта господарювання, вимог його управлінського персоналу. Як правило, внутрішній аудит складається з одного або де­кількох наведених елементів:

- моніторинг внутрішнього контролю. Впровадження адекватного внутрішнього контролю входить до обов'язків управлінського персо­налу та вимагає постійної уваги. Управлінський персонал покладає, як правило, на внутрішній аудит відповідальність щодо перевірки внут­рішнього контролю, моніторингу його функціонування, а також надан­ня рекомендацій з його вдосконалення;

- перевірка фінансової і господарської інформації. Цей елемент мо­же включати перевірку способів, що застосовуються для визначення, виміру, класифікації цієї інформації і складання звітності про неї та конкретний запит щодо окремих статей, у тому числі детальне тесту­вання операцій, залишків на рахунках і процедур;

- перевірка економічності та продуктивності діяльності, вклю­чаючи не фінансові заходи контролю суб'єкта господарювання;

- перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зов­нішніх вимог, а також політики, директив управлінського персоналу та інших внутрішніх вимог.

Цілі внутрішнього аудиту значно ширші за цілі зовнішнього ауди­ту. Це надає гнучкості внутрішнім аудиторам для задоволення потреб підприємства. Різні підприємства відрізняються обсягом, спрямованіс­тю та сферами дослідження внутрішнього аудиту. Наприклад, мене­джмент одного підприємства може вирішити, що внутрішні аудитори мають оцінювати внутрішній контроль та фінансові звіти кожного під­розділу щорічно; тоді як на інших підприємствах, крім того, внутрішні аудитори повинні бути консультантами і зосереджуватись на реко­мендаціях, які покращують показники діяльності.

Внутрішній аудит може зосереджуватись на фінансовій звітності (фінансовий аудит), відповідності політиці, процедурам, законам чи регулятивним документам (аудит відповідності), виявленні помилок та зловживань (аудит порушень) та операційній ефективності та продук­тивності (операційний аудит).

Операційний аудит — це вид внутрішнього аудиту, який досліджує дії об'єкта щодо ефективності й продуктивності і може оцінити будь-які дії на будь-якому рівні в межах підприємства. На відміну від фінансового аудиту, операційний аудит зосереджується швидше на діях, подіях, аніж на підтвердженні фінансового звіту. Загальним для всіх завдань операційного аудиту є підвищення прибутковості підприємства.

Управлінський аудит — вид операційного аудиту, спрямований на оцінювання ефективності управління організаційною одиницею. Він концентрується більше на ефективності ніж на продуктивності. Ефек­тивність та продуктивність, що використовуються для характеристики операційного аудиту — різні поняття.

Роль внутрішнього аудиту визначається управлінським персона­лом, і його цілі відрізняються від цілей зовнішнього аудитора, призна­ченням якого є надання незалежного висновку щодо фінансових звітів суб'єкта господарювання.

Цілі функціонування внутрішнього аудиту змінюються залежно від вимог управлінського персоналу. Основне ж завдання зовнішнього аудитора — встановити, чи не містять фінансові звіти суттєвих викри­влень.

Дата добавления: 2014-01-05