Договору на проведення аудиту

Тема 4. Процедура вибору замовника та укладання

Складові аудиторського ризику

Існування аудиторського ризику визначається тим, що:

по-перше, фінансова звітність, яка перевіряється може містити суттєві помилки,

по-друге, аудитор під час проведення процедур перевірки не ви­явить ці суттєві помилки.

Таким чином, загальна модель аудиторського ризику передба­чає виділення двох його складових частин. Це — ризик суттєвих викри­влень та ризик невиявлення.

Ризик суттєвих викривлень (РСВ)- це ризик того, що фінан­сові звіти суттєво викривлені до аудиторської перевірки.

Ризик невиявлення (РН)- це ризик того, що аудиторські про­цедури не виявлять викривлення, яке існує на рівні твердження, та яке (взяте окремо або у сукупності з іншими викривленнями) може вияви­тись суттєвим.

Загальна модель аудиторського ризику (АР), може бути представ­лена таким чином: АР = РСВ х РН

З метою оцінки ризику суттєвих викривлень він може розглядатись як такий, що складається ще з двох компонентів - властивого ризику (ВР) та ризику контролю (РК).

Властивий ризик - це чутливість твердження до викривлення, яке може бути суттєвим, окремо або в сукупності з іншими твер­дженнями, якщо припустити, що немає відповідних процедур контро­лю. Ризик таких викривлень більший для деяких тверджень та пов'я­заних з ними класів операцій, залишків на рахунках та розкриття інформації, ніж для інших.

Ризик контролю - це ризик того, що не можна буде своєчасно за­побігти викривленню, яке може відбутися у твердженні та бути суттєвим окремо або в сукупності з іншими викривленнями, або його не можна буде своєчасно виявити та виправити за допомогою систе­ми внутрішнього контролю підприємства. Цей ризик є функцією ефективності структури та функціонування системи внутрішнього контро­лю в досягненні цілей суб'єкта господарювання щодо складання його фінансових звітів.

4.1 Основні терміни та поняття

Переддоговірний лист - це офіційне звернення майбутнього замо­вника до аудитора (аудиторської фірми).

Лист-зобов'язання - документує і підтверджує прийняття призна­чення аудитором, мети та обсягу аудиторської перевірки, ступінь від­повідальності аудитора перед замовником і форму будь-яких звітів та висновків.

Договір - це документ, в якому визначені гарантовані умови між сторонами договору, на підставі зафіксованих в договорі умов спірні відносини можуть розглядатися господарським судом.

4.2 Теоретичні питання

Процес здійснення аудиту може бути поділений на такі основні етапи:

1) переддоговірний етап;

2) етап укладання договору;

3) етап підготовчої роботи перед безпосереднім проведенням про­цедур отримання аудиторських доказів/ етап планування аудиту;

4) етап проведення процедур отримання аудиторських доказів;

5) етап здійснення заключних процедур.

Зміст процедур переддоговірного етапу та форми проведення переговорів з клієнтом

До моменту укладання договору на проведення аудиту чи вико­нання інших послуг, між замовником і аудитором відбуваються певні переговори. Укладання договору на аудит дещо відрізняється від зага­льної господарської практики двома умовами:

1) самостійністю замовника і виконавця аудиту;

2) відсутністю загальноприйнятих маркетингових дій із залучення клієнта.

Процес вибору замовником майбутньої аудиторської фірми є дуже важливим для того, щоб створити передумови саме для дотримання етичних принципів незалежності аудиту. Практика вибору замовником аудиторської фірми в Україні має наступні форми:

- керівництво підприємства, як правило головний бухгалтер чи фі­нансовий директор, звертаються до аудитора (аудиторської фірми) з проханням про проведення аудиту;

- власник (чи його представник), або наглядова рада звертаються до аудитора (аудиторської фірми) з проханням про проведення аудиту;

- підприємство оголошує тендер (конкурс) на укладання договору па проведення аудиту, після чого аудитор (аудиторська фірма) затвер­джується на зборах засновників, чи на наглядовій раді.

Аналіз існуючих форм вибору замовником аудиторських фірм сві­дчить, що найбільше поширення в Україні має перша форма. Головним недоліком її є те, що керівництво, яке є відповідальним за результати господарської діяльності підприємства, і яке склало та підписало фі­нансову звітність, об'єктивно має зацікавленість в отриманні позитив­них наслідків аудиторської перевірки фінансової звітності.

Результатом вибору є переддоговірний лист, який є офіційним звер­ненням майбутнього замовника до аудитора (аудиторської фірми). Не­обхідність складання такого листа не встановлюється жодним МСА та не міститься у нормах закону України «Про аудиторську діяльність».

Взаємовідносини між замовником та аудитором на переддоговірному етапі слід розглядати у 2-х ситуаціях:

- клієнт вперше звертається до аудиторської фірми. В та­кому випадку перед укладанням договору аудитор повинен:

а) з'ясувати причини, з яких розірвано договірні відно­сини з попереднім аудитором у відповідності до вимог Кодексу етики професійних бухгалтерів;

б) визначити, чи існують обставини, які можуть створю­вати умови загрози незалежності (як з позицій Кодексу та й з позицій вимог статі 20 «Спеціальні вимоги» закону України «Про аудиторську діяльність»);

в) зібрати попередню інформацію стосовно для отриман­ня попереднього розуміння підприємства та його середо­вища, яка б дозволила попередньо оцінити ризик суттє­вих викривлень у фінансовій звітності.

г) прийняти рішення відносно можливості укладання до­говору;

- клієнт, який звертається до аудиторської фірми, має намір продовжити дія раніше укладеного договору або поновити відносини шляхом укладання нового договору.

В цьому випадку, аудитор проводить процедур», які направлені на актуалізацію раніше отриманої інформації про клієнта. А саме, аудитору необхідно з'ясувати, чи не виникли протягом останнього року обстави­ни, які можуть створювати умови для загрози незалежності. Крім того, уточнюється оцінка ризику суттєвих викривлень стосовно нового періо­ду перевірки, після чого визначаються новий обсяг та вартість робіт.

Головний зміст дій, які виконуються аудитором, пов'язані з тим, щоб:

1) ідентифікувати та проаналізувати вісі суттєві обставини, що можуть становити загрози для фундаментальних етичних принципів, на підставі чого аудитор повинен оцінити, чи зможе він вжити застережні заходи, необхідні для їх усунення або зменшення до прийнятного рів­ня. В протилежному випадку він повинен відмовитись від пропозиції на укладання договору;

2) отримати попередні знання про господарську діяльність май­бутнього клієнта з метою:

- визначення того, чи є достатній рівень компетентності фахівців аудиторської фірми для надання якісних послуг,

- проведення попередньої оцінки ризиків суттєвих викривлень у фінансовій звітності майбутнього клієнта,

- оцінки платоспроможності майбутнього клієнта.

Другий комплекс дій процесу прийняття рішення про можливість укладання договору з клієнтом, пов'язані з отриманням попередніх знань про господарську діяльність майбутнього клієнта.

Основні вимоги, щодо інформації, якою повинен володіти аудитор з метою розуміння підприємства та його середовища, викладено в МСА 315 «Розуміння суб'єкту господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень». Формування комплексу такої інформації здійснюється постійно на всіх етапах процесу аудиту, й є ос­новою для формування постійних файлів клієнта.

Розуміння аудитором господарської діяльності підприємства та його середовища складається з розуміння наступних аспектів:

а) галузь, нормативна база та інші зовнішні фактори, в тому числі належна концептуальна основа фінансової звітності, яка використову­валась при формуванні фінансової звітності;

б) характер господарської діяльності підприємства, в тому числі вибір і застосування облікової політики;

в) цілі, стратегія та відповідні ризики бізнесу, які можуть призвес­ти до суттєвих викривлень у фінансових звітах;

г) оцінка та огляд результатів фінансової діяльності підприємства;

д) внутрішній контроль.

Дата добавления: 2014-01-05