Стандарти безпеки для моніторів

Ергономічність монітора і відповідність стандартам безпеки є дуже важливими для користувача. На користувача діють: рентгенівське випромінювання, електростатичні, електричні і магнітні поля. Робота за комп’ютером може погіршити зір. Певною гарантією можуть служити стандарти, що пред’являються до моніторів:

· ISO 9241-3 – стандарт на ергономічні вимоги;

· MPR II, MPR 1990:10 – Шведські стандарти безпеки по випромінюванню, електричному і магнітним полям (стандарти ЄС);

· TCO-1992, TCO-1995, TCO-1999 – стандарти Шведського союзу професійних службовців по візуальних ергономічних параметрах, змінних електричних і магнітних полях;

· Blue Angel – відмова від використання токсичних матеріалів при виробництві;

· NUTEK – понижене споживання енергії;

· EPA –Energy Star – американський стандарт на енергозбереження.

В Україні також існують нормативні документи, що визначають шкідливість роботи з комп’ютером в цілому і монітором зокрема:

· ГОСТ 50948-96. «Засоби відображення інформації індивідуального користувача. Загальні ергономічні вимоги і вимоги безпеки»;

· ГОСТ 50923-96. «Дисплеї. Робоче місце оператора. Загальні ергономічні вимоги і вимоги до виробничого середовища. Методи вимірювання»;

· Санітарні правила і норми. САНПІН 2.2.2.542-96. «Гігієнічні вимоги до відео дисплейних терміналів, персональним електронно-обчислювальним машинам і організація роботи».

Проте, оскільки монітори проводяться не в нашій країні, то при покупці ми орієнтуємося на міжнародні норми якості.

Відеокарта ( відеоадаптер, відеоконтролер) пристрій, що забезпечує взаємодію процесора з монітором і реалізовує той або інший режим дозволу і кольоровості. Відеокарта вставляється в слот материнської плати. Відеопам’ять¾ це оперативна пам’ять, розташована на відеокарті, в якій формується образ картинки зі встановленим режимом дозволу і кольоровості. Для нормальної роботи з сучасними програмами необхідно не меншого 32 Мб відеопам’яті.

Графічні акселератори і співпроцесори ¾ відеоконтролери, що самостійно будують зображення на екрані монітора і що працюють паралельно з центральним процесором. Їх призначення ¾ розвантажити ЦП і прискорити роботу комп’ютера за рахунок зменшення кількості інформації, що передається на монітор процесором. Виконання частини графічних завдань перекладається на відеоконтролер. Різниця між графічним акселератором і графічним співпроцесором полягає в ступені програмованості, тобто в можливості зміни їх характеристик при роботі з різними програмами. Графічні акселератори і співпроцесори необхідні при роботі з тривимірною графікою, анімацією, при реалізації віртуальної реальності.

Звукові карти використовуються для запису і відтворення різних звукових сигналів: мови, музики, шумових ефектів. Будь-яка сучасна звукова карта може використовувати декілька способів відтворення звуку. Одним з простих є перетворення раніше оцифрованого сигналу знову в аналоговий. Глибина оцифрування сигналу (наприклад, 8 або 16 битий) визначає якість запису і, відповідно, відтворення. Так, 8-розрядне перетворення забезпечує якість звучання касетного магнітофона, а 16-розрядне — якість компакт-диска. Апаратні засоби, необхідні для прямого запису і відтворення сигналу, часто називають цифровим аудіоканалом (digital audio channel).

Інший спосіб відтворення звуку полягає в його синтезі. Під час вступу на синтезатор деякої інформації (спрощено кажучи — нотній послідовності), що управляє, по ній формується відповідний вихідний сигнал. В даний час застосовуються дві основні форми для синтезу звукового сигналу: синтез на основі використання частотної модуляції (FM-синтез), а також синтез із застосуванням таблиці хвиль (семплів) — так званий табличний, або WT-синтез (WaveTable) (див. Основні параметри і функції звукових карт). Оскільки ці види синтезу також є цифровими, для них необхідне перетворення сигналу за допомогою цифроаналогового перетворювача (ЦАП або DAC — Digital to Analog Converter).

Команди, що управляють, для синтезу звуку можуть поступати на звукову карту, наприклад, від MIDI-пристрою (Musical Instruments Digital Interface). MIDI визначає протокол передачі команд по стандартному інтерфейсу.

Звук відтворюється через звукові колонки, що підключаються до виходу звукової карти. До звукової карти можна також підключити мікрофон, що дозволить записувати мову, музику і зберігати їх на жорсткому диску.

Зовнішні пристрої, що запам’ятовують, використовуються для тривалого зберігання інформації.

Жорсткий диск або вінчестер (HDD – Hard Disk Drive). Жорсткий диск характеризується обсягом пам’яті (десятки Гігабайт) і способом підключення до материнської плати (стандарти EIDI і SCSI). Жорсткий диск знаходиться усередині системного блоку.

Гнучкий диск (FDD – Floppy Disk Drive) – змінний диск, обсягом 1,44 Мб.

CD-ROM (Compact Disc Read Only Memory) ¾ компакт-диск диск тільки для читання обсягом 650 Мб. Принцип дії цього пристрою полягає в прочитуванні числових даних за допомогою лазерного променя, що відбивається від поверхні диска.

CD-R (Compact Disc Recorder) – компакт-диск диск одноразового запису.

CD-RW (Compact Disc Read and Write) – компакт-диск диск багатократного запису.

DVD- цифрові відео диски, обсягом від 4 до 17 Гб.

MO – магнітооптичні диски, місткість – від сотень Мб до декілька Гб. Магнітооптичні накопичувачі значно менше схильні до впливу зовнішніх електромагнітних полів. Термін гарантійного зберігання інформації на них від 30 до 50 років.

Дата добавления: 2014-01-05