Технічний спосіб виробництва та етапи його історичної еволюції

Сукупний суспільний продукт його розподіл. Валовий національний продукт

Сукупний суспільний продукт – це сума матеріальних і духовних благ, створених суспільством за певний проміжок часу (як правило за рік).

Розраховують сукупний суспільний продукт по-різному. Залежно від того, які елементи включають до його складу: розрізняють валовий суспільний продукт, кінцевий суспільний продукт, валовий внутрішній продукт і валовий національний продукт.

Валовий суспільний продукт – це сума виробленої за рік валової продукції всіх галузей матеріального виробництва. Недолік, що спостерігається повторний рахунок виробничих затрат (наприклад, добута залізна руда рахується як продукт і ще раз вона входить у вартість продукції, виробленої з металу).

Кінцевий суспільний продукт – це маса виробленої продукції за певний період часу готової продукції (це предмети споживання населення і засоби праці, не включає проміжного і незавершеного продукту).

Валовий національний продукт складається з кінцевого продукту вартості виготовлених нематеріальних благ та наданих послуг. Він розраховується як сума кінцевих доходів або витрат.

Чистий продукт – це частина валового національного продукту, з якого вираховуються вартість засобів праці, які витрачаються на відшкодування їх зношеної частини. Це – реальний доход, який суспільство може використати для особистого споживання і для розширення виробництва. Тому чистий продукт характеризують як національний доход. За натуральним змістом він складається з предметів споживання і нагромаджуваної частини засобів виробництва.

Динамічність суспільного виробництва найповніше проявляється в зростанні та оновленні національного багатства, яке включає матеріальні і духовні блага. Що є в розпорядженні суспільства. Національне багатство не лише продукти людської праці, а й сама людина, природа, надра, духовні надбання суспільства.

Зародження і розвиток технічного процесу виробництва у ХVІ- ХVІІ століттях пов'язаний з великими географічними відкриттями, розвитком природничих наук, механіки.

Перший етап технічного способу виробництва пов'язаний із розвитком товарно-грошових відносин в Європі та появою. Розповсюдженням мануфактурного виробництва у ХVІІ-ХVІІІ столітті. На цьому етапі починають використовуватися механізми, які сприяють виникненню розподілу праці в середині виробництва. Розвиток хімії сприяє появі нових фарбників і лаків, механіка сприяє появі різних механічних пристроїв і станків.

Другий етап технічного способу виробництва пов'язаний з появою парової тяги і, а потім електрики. Це сприяло розвитку транспорту і паровози і залізниця, поява автомобілів прискорювали розвиток торгівлі, розширення географії обміну. У другій половині ХХ століття швидко поглиблюється розподіл праці в середині суспільства, зростає необхідність в енергоносіях, розробляються нафтові родовища.

Як третій етап можна визначити період від початку ХХ століття до закінчення Другої світової війни. Швидко прогресує міжнародний розподіл праці, розвивається технічне оснащення процесу виробництва, людина піднімається в повітря – літак швидко завойовує пріоритети в транспорті і машинобудуванні. Основним у процесі виробництва стає його механізація, швидкий розвиток станкобудування.

Наступний етап пов'язаний з науково-технічною революцією і появою нових видів палива, атомною енергією, комп’ютеризацією усіх складових процесу суспільного відтворення, який продовжується і на сучасному етапі. На рубежі тисячоліть. На початку ХХ століття характерним є розвиток інформації, яка перетворюється в основний товар і компонент економічного прогресу.

Дата добавления: 2014-01-05