Модуль 3. Метод та методика економічного аналізу

1. Метод економічного аналізу, його особливості.
2. Класифікація методичних прийомів та способів економічного аналізу.

- 1 -

Економічний аналіз при дослідженні господарських явищ і процесів використовує діалектичний підхід, який реалізовується через систему конкретних прийомів і способів, що моделюють стан об’єкту. Загальний діалектичний метод пізнання реальної дійсності припускає вивчення явищ у їх взаємозв’язку та взаємозумовленості, у зміні та розвитку.

До загальних наукових методів відносяться індукція та дедукція, синтез і аналіз, аналогія та порівняння, експеримент, спостереження, абстрагування, історичний, логічний, моделювання та інші. Свідоме застосування наукових методів є головною умовою отримання нових знань.

Метод економічного аналізу як метод кожної науки визначається змістом і особливостями предмету, що вивчається, тими цілями, вимогами та завданнями, які постають перед аналізом на даному етапі розвитку економіки країни та на перспективу.

Під методом економічного аналізу розуміють сукупність прийомів і способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об’єкта шляхом виявлення та визначення взаємозв’язку і зміни його параметрів, кількісного та якісного вимірювання впливу окремих факторів і їх сукупності на цю зміну, що дозволяє вивчити становлення та розвиток господарських явищ і процесів.

Метод економічного аналізу має ряд характерних особливостей, а саме:

Ø діалектичний підхід до вивчення господарських процесів та явищ. Господарському процесу властиві переходи кількості в якість, виникнення нової якості, заперечення заперечень, боротьба протилежностей, відмирання старого та виникнення нового, більш прогресивного. Тобто всі методи та прийоми діалектики повинні знайти та знаходять своє застосування при дослідженні господарських процесів, господарської діяльності на різних рівнях;

Ø використання системи показників, які всебічно та глибоко характеризують діяльність підприємств та інших господарюючих суб’єктів. Система аналітичних показників, з одного боку, повинна відображати результати господарювання, ступінь виконання планів, прогнозів, динаміку розвитку, ефективність господарських процесів; а з іншого, характеризувати наявні ресурси і ресурси, які використовуються. Кожне економічне явище або процес описується, як правило, не одним показником, а комплексом економічних показників. Наприклад, використання праці на підприємстві вивчається за допомогою показників продуктивності праці, чисельності персоналу, середньої заробітної плати тощо. Від того, наскільки повно і точно показники відображають сутність явищ, що вивчаються, залежать результати аналізу;

Ø виявлення та визначення взаємозв’язків елементів досліджуваної системи та причинно-наслідкових зв’язків, зміни їх параметрів. Метод аналізу передбачає встановлення типу та характеру зв’язків, побудову алгоритму факторної залежності та визначення послідовності оцінок впливу факторів. Найбільш поширеним і доцільним при цьому є вираження економічних взаємозв’язків у вигляді математичних формул чи математичних моделей.

Чітко визначити аналітичну модель можна на підставі визначення конкретних факторів, що достатньо корелюються у функціональному зв’язку. Їх сукупність та агрегованість залежать від глибини аналітичного дослідження; визначення алгоритму функціональної залежності та виділення кількісних і якісних факторів впливу.

Кожний показник залежить від ряду факторів-причин, кожний з яких в свою чергу визначається сукупністю інших факторів-причин. Виникає певний ланцюг залежності одного показника від іншого, де кожний показник-фактор має своє значення. В ході проведення аналізу важливо не порушити послідовність розгляду факторів, оскільки це може призвести до неточних, неправильних висновків та оцінок;

Ø вимірювання впливу факторів на результати господарювання. Цей процес залежить від того, наскільки правильно визначений алгоритм зв’язку, і коректно проведені розрахунки. Крім того, необхідно забезпечити системний підхід до вивчення та оцінки об’єктів аналізу (показників, що досліджуються).

Розглянуті особливості методу економічного аналізу розкриваються через сукупність технічних прийомів, які використовуються для проведення аналітичних розрахунків за різними напрямами діяльності підприємств, економічних явищ та процесів. В економічній літературі немає єдності щодо назви цих прийомів. Зустрічаються такі найменування: робочі, допоміжні, основні, методичні, спеціальні, найважливіші способи обробки тощо. Надалі будемо застосовувати поняття “методичні прийоми економічного аналізу”.

В економічному аналізі використовується велика кількість методичних прийомів (нараховують близько ста). Багато з них запозичені з суміжних наук: математики, математичної статистики, бухгалтерського обліку, психології, менеджменту тощо, що є наслідком взаємопроникнення різних наук на певних етапах їх розвитку та особливістю економічного аналізу, що сформувався та розвивався на їх перетині. При цьому різні прийоми чи їх сукупність використовуються в аналітичних дослідженнях залежно від характеристики досліджуваних функціональних зв’язків (детермінованих або стохастичних).

Усі методичні прийоми економічного аналізу можна поділити на три групи: логічні, математичні та евристичні.

Логічні прийоми включають основні та спеціальні прийоми. Основні є базовими й обов’язковими для будь-яких аналітичних досліджень, оскільки дають характеристику зміни чи розвитку економічних явищ і процесів (порівняння, деталізація, абстрагування, синтез та ін.). Спеціальні прийоми використовуються для визначення ступеня залежності та впливу окремих факторів при дослідженні причинно-наслідкових зв’язків (елімінування, групування, балансове узагальнення та ін.).

Математичні прийоми. Посилення впливу ринкових факторів, збільшення ризику прийняття неоптимального рішення вимагають від керівника використання в аналізі більш витончених способів і прийомів, сучасного математичного апарату. Для їх кваліфікованого застосування необхідно представити господарський об’єкт у вигляді математичної моделі, імітувати його поведінку при зміні ситуації. Математичні прийоми найбільше використовуються при дослідженнях стохастичного зв’язку.

До математичних відносять прийоми: 1) елементарної математики; 2) математичного аналізу, включаючи варіаційне обчислення; 3) прикладної математичної статистики й економетрії; 4) дослідження операцій, включаючи математичне програмування та теорії ігор, управління запасами, масового обслуговування, навчання.

Евристичні прийоми пов’язані з експертними оцінками господарських ситуацій на підставі творчого мислення, набутого досвіду тощо. В практиці економічного аналізу використовують наступні прийоми: аналогія, інверсія, “мозковий штурм”, синектика, контрольні питання, колективний блокнот тощо.

При проведенні економічного аналізу на різних його стадіях застосовуються різноманітні прийоми в тій чи іншій комбінації. Прийоми економічного аналізу безперервно вдосконалюються. Ті з них, що були запозичені з математики, математичної статистики та бухгалтерського обліку, розвиваються в межах цих наук. Економічний аналіз вносить в них необхідні зміни, пристосовуючи їх до вивчення свого предмету.

Дата добавления: 2014-01-05