Основні естетичні категорії

Категорії естетики — це основні понят­тя естетичної теорії, духовні моделі есте­тичної практики, естетичного освоєння світу. Категорії естетики історично зміню­ються і розвиваються, відображаючи етапи розвитку соціальної практики та динаміки ціннісних орієнтацій. Категорії естетики мають певну особливість, яка полягає в тому, що вони спираються пе­реважно на оціночний момент. Це пов'я­зано із антропологічною домінантою ес­тетичної та художньої сфери культури. Сучасна естетична теорія внаслідок роз­витку нових напрямів дослідження та загальнофілософських методологічних за­сад не має жорстко визначеної та структурованої системи категорій, що усклад­нює можливість остаточної визначеності відносно категоріального статусу деяких понять естетики. Категорії естетики структуруються відносно певних напрямів естетичної те­орії, які стосуються різних сфер та ас­пектів естетичної та художньої практики і виглядають таким чином:

1) Метакатегорії: естетичне, гармонія, міра, пре­красне, потворне, піднесене, низьке, ге­роїчне, трагічне, комічне, іронія.

2) Ка­тегорії естетичної діяльності: естетична діяльність, мистецтво, фольклор, деко­ративно-прикладне мистецтво, дизайн, художнє конструювання, естетика побу­ту, мода, садово-паркове мистецтво.

3) Категорії естетичної свідомості: есте­тичні почуття, оцінки, судження, смак, ідеали, погляди та теорії.

4) Категорії гносеології мистецтва: художній образ, мімезис (художнє відображення і відтво­рення), поетика (художнє мислення), ху­дожня форма і художній зміст, художня ідея, художня правда, художня умов­ність, ідеалізація, типізація, індивіду­алізація.

5) Категорії психології мистец­тва: художня творчість, художнє сприй­няття, катарсис, емпатія, художня здіб­ність, талант, геній, натхнення, фанта­зія, свідоме, підсвідоме, творча уява, ін­дивідуальна манера і стиль.

6) Категорії соціології мистецтва: художник, публі­ка, художня критика, меценатство, функції мистецтва, свобода і детермінізм художньої діяльності, соціальне замов­лення, народність, національне та зага­льнолюдське в мистецтві, елітарне та ма­сове мистецтво.

7) Категорії онтології та морфології мистецтва: художній твір, артефакт, види мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, література, музи­ка, театр, кіно тощо); роди (епос, лірика, драма, станкове або монументальне мис­тецтво тощо); жанри (роман, повість, оповідання, портрет, пейзаж, натюрморт тощо).

8) Категорії семіотичного та структурного аналізу мистецтва: текст, контекст, знак, композиція, сюжет, фа­була, міф, художній час і простір, ритм, інтонація, метафора, символ, архетип.

9) Категорії герменевтичного аналізу ми­стецтва: розуміння, тлумачення, інтерп­ретація, художня мова, буття, гра, діалогічність, переживання, культурний контекст, герменевтичне коло.

10) Кате­горії історичного дослідження мистецтва: художній процес, традиція, спадко­ємність, новаторство, художній канон, ху­дожня епоха, напрям, течія, школа, ме­тод, стиль.

11) Категорії теорії естетичного виховання: естетичні здібності та потреби, методи та засоби естетичного виховання, всебічний розвиток особистості, художнє спілкування.

Категоріальний апарат естетики постійно збагачується за рахунок осмислення нових художніх явищ і про­цесів, залучення термінів суміжних нау­кових дисциплін (філософії, психології, мистецтвознавства, семіотики, структу­ралізму, культурології тощо), які набува­ють специфічного естетичного змісту.

Дата добавления: 2014-01-05