Алгоритм виявлення, оцінки та зменшення ризиків виникнення небезпечних ситуацій на виробництві

СУОП організовують таким чином, щоб здійснювалось адекватне та постійне управління з урахуванням усіх факторів, якивпливають на стан охорони праці, і орієнтують на проведення запобіжних дій, що унеможливлюють виникнення небезпечних ситуацій.Але при цьому, у випадку їх виникнення, системаповинна своєчасно реагувати та усувати їх. На підприємстві, в організації, де запроваджено СУОП потрібно регулярно визначати загрози для працюючих та проводити відповідні профілактичні заходи щодо їх запобігання. Приклад достатньо простогота ефективного алгоритмувиявлення, оцінки та зменшення ризиків виникнення небезпечних ситуацій на виробництві дають згадані вище «Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці», затверджені Наказом Держгірпромнагляду № 35 від 22.02.2008 року. Згідно цих Рекомендацій насамперед визначається базовий ризик, тобто ризик, при якому ігнорується існуюче управління ризиками.

Ступінь базового ризику виникнення небезпечної ситуації, Р, визначається за формулою:

Р = В_р х Т х П,

де: В_р - умовна імовірність виникнення небезпечної події;

Т - важкість та можливі наслідки небезпечної події;

П - можливість нараження на небезпеку.

Умовна імовірність виникнення небезпечної події, В_р, в числовому відтворенні від 1 до 5 балів, визначається групою призначених фахівців шляхом експертної оцінки за таблицею 1.3..

Таблиця 1.3

Умовна імовірність виникнення небезпечної події

Імовірність	Коментарі
5 – майже напевно	Подія, що спостерігається регулярно. Подія, що трапляється в більшості випадків
4– досить імовірно	Подія, що спостерігається періодично
3 – імовірно	Подія, що трапляється інколи
2 – малоймовірно	Подія, що спостерігається рідко
1 – майже неймовірно	Подія, що трапляється лише при винятковому збігу обставин

Важкість та можливі наслідки небезпечної події, Т, від 1 до 5 балів визначаються за таблицею 1.4

Таблиця 1.4

Важкість та можливі наслідки небезпечної події

Важкість небезпечної події	Можливі наслідки
5 − катастрофічна	Груповий нещасний випадок (постраждало 2 і більше працівників); нещасний випадок зі смертельними наслідками; аварія; пожежа	Розслідування державними органами влади. Кримінальна відповідальність. Штрафні санкції України. Зупинка робіт. Анулювання ліцензії на вид діяльності
4 − суттєва	Важкий нещасний випадок (тимчасова непрацездатність більше 60 днів). Профзахворювання. Інцидент, загоряння	Розслідування державними органами влади. Кримінальна відповідальність. Штрафні санкції згідно КпАП. Можлива призупинка робіт
3 − незначна	Серйозне поранення, хвороба з тимчасовою втратою працездатності протягом до 60 днів. Інцидент, загорання	Розслідування державними органами влади. Штрафні санкції згідно КпАП. Можлива призупинка робіт
2 − мінімальна	Травма без втрати працездатності, потреба у стаціонарній медичній допомозі, надання легшої роботи. Інцидент, загоряння	Внутрішнє розслідування. Адміністративна відповідальність Штрафні санкції згідно КпАП
1 − несуттєва	Несуттєва травма (поріз, забиття, надана первинна медична допомога)	Дисциплінарна відповідальність

Можливість нараження на небезпеку, П, оцінюється від 1 до 3 балів і визначається за таблицею 1.5.

Таблиця 1.5

Можливість нараження на небезпеку

Числове значення	Характеристика
	Постійна можливість нараження на небезпеку (щоденна, щозмінна)
	Рідка можливість нараження на небезпеку (один раз на місяць)
	Мінімальна (один чи декілька разів на рік)

За результатами визначення ступеня базового ризику, який може сягати від 1 до 75 балів, розробляється план заходів, спрямованих на зменшення ризику. План заходів потребує урахування коментарів, наведених у таблиці 1.6.

Таблиця 1.6

Коментарі до розробки плана заходів

Ступінь ризику	Коментарі
Екстремальний (55 − 75)	Потребує невідкладних дій вищого керівництва із обов’язковим складанням плану заходів та призначенням відповідальних осіб. За необхідності − призупинка ведення робіт
Високий (25 − 54)	Потребує уваги вищого керівництва. Терміново проінформувати працівників та їх безпосередніх керівників, керівника відповідного підрозділу та начальника служби охорони праці. Вжити заходів щодо забезпечення безпеки працівників
Середній (10 − 24)	Проінформувати працівників та безпосередніх керівників, керівника відповідного підрозділу та начальника служби охорони праці. Вжити заходів щодо зменшення ризику
Низький (1 − 9)	Здійснюється управління шляхом виконання існуючих процедур. Звичайно не потребує додаткових ресурсів. Проінформувати керівника підрозділу та начальника служби охорони праці по закінченні робіт щодо визначення ступеня ризику

Після впровадження запланованих заходів оцінюють залишковий ризик, під яким розуміють ступінь ризику ситуації, що знаходиться під контролем, та визначають, чи став він припустимим, тобто чи досягли впроваджені заходи очікуваного ефекту.

Лекція 3. Економічні аспекти охорони праці. Аналіз умов праці

3.1. Економічні аспекти охорони праці

Поліпшення умов праці, зниження виробничого травматизму та професійної захворюваності може мати не лише соціальний, а й економічний ефект, адже результати роботи з охорони праці призводять до збільшення фонду робочого часу, підвищення ефективності використання обладнання, зменшення плинності кадрів, зменшення витрат на пільги та компенсації за несприятливі умови праці, скорочення видатків, пов’язаних з виробничим травматизмом і захворюваністю працівників тощо. Так, наприклад, раціональний комплекс заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, може забезпечити приріст продуктивності праці на 15 – 20% і більше. Раціональне природне освітлення може збільшити продуктивність праці на 10%. Такого самого результату можна досягти і раціональною організацією штучного освітлення. Продуктивність праці збільшується за рахунок правильної організації робочого місця, запровадження функціональної музики, раціонального фарбування приміщень, устаткування, обладнання тощо. Водночас збільшення температури повітря робочої зони виробничих приміщень до 30^оС може майже вдвічі зменшити продуктивність праці.

Однак реалізація заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, зниження виробничого травматизму та професійної захворюваності потребує затрат і часто досить суттєвих, які зумовлюють збільшення собівартості продукції, зменшення доходів, що негативно сприймається багатьма роботодавцями, які вважають такі витрати марними.

Дата добавления: 2014-01-05