Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Різновиди пам’яті

Читайте также:
  1. Види пам’яті.
  2. Відтворення та його різновиди.
  3. Політична ідеологія: поняття та різновиди
  4. Різновиди здібностей.
  5. Різновиди і форми уваги.
  6. Різновиди ігрової діяльності дошкільника
  7. Різновиди інтерв’ю
  8. Різновиди комунікаційних каналів
  9. Різновиди письмових інформаційно-аналітичних матеріалів для ЗМІ
  10. Різновиди прес-посередницьких підрозділів
  11. Сутність та різновиди партійних систем

Залежно від того, що запам’ятовують і відтворюють, розрізняють за змістом чотири різновиди пам’яті: образну, емоційну, рухову і словесно-логічну.

Образна пам’ять -у запам’ятовування образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їхніх властивостей, наочних зв’язків і відношень між ними. Залежно від того, якими аналізаторами людина сприймає об’єкти під час їхнього запам’ятовування, образна пам’ять буває зоровою, слуховою, тактильною, нюховою тощо. Фізіологічною основою образної пам’яті є тимчасові нервові зв’язки першосигнального характеру. Однак у ній бере участь також друга сигнальна система. Мова є засобом усвідомлення людиною її чуттєвого досвіду.

Словесно-логічна пам’ять полягає в запам’ятовуванні думок, понять, суджень, умовиводів, які відображають істотні зв’язки і відношення предметів і явищ, їхні загальні властивості.

Словесно-логічна пам’ять тісно пов’язана із мовленням і мисленням. Вона формується разом з ними і досягає свого завершеного вигляду пізніше від рухової, емоційної та образної. За допомогою словесно-логічної пам’яті можна зберігати й відтворювати вербальну інформацію. Можливе і дослівне запам’ятовування текстів, і запам’ятовування тільки їхнього змісту - тоді відтворення є реконструкцією тексту, переходом від узагальнених характеристик матеріалу до деталей.

Рухова пам’ять виявляється в запам’ятовуванні й відтворенні людиною своїх рухів. Вона є основою формування різних умінь і навичок, засвоєння усного та письмового мовлення, комплексів рухів тощо.

Емоційна пам’ять полягає в запам’ятовуванні та відтворенні людиною своїх емоцій і почуттів.

Усі види, або компоненти пам’яті тісно пов’язані один з одним, оскільки вони є складовими єдиного, цілісного поведінкового акту.

За часом зберігання інформації розрізняють миттєву (сенсорну), короткотривалута довготривалупам’ять. Вони розрізняються і за способом відображення одержуваної ззовні інформації, і за часом збереження, а також за тими функціями, які кожна з них виконує в процесах пам’яті людини. Три форми пам’яті є не лише формами, а й етапами обробки інформації в процесі її збереження.

Отже, пам’ять людини складається з трьох блоків, які працюють з метою збереження інформації як єдине ціле. Схема зв’язку між ними має приблизно такий вигляд.

У миттєвій пам’яті інформація зберігається дуже короткий час (від 0,3 до 2 секунд) і фіксує відображення дійсності на рівні рецепторів. За допомогою цього виду пам’яті людина на дуже короткий час фіксує картину зовнішнього світу. Обсяг її набагато перевищує обсяг короткотривалої пам’яті, але інформація, яка міститься в ній, дуже швидко руйнується. Миттєва пам’ять, залежно від модальності аналізатора, має різні підвиди, значну роль серед яких відіграють зорова (іконічна) і слухова (ехоїчна) пам’ять. Миттєва пам’ять забезпечує збереження образу, який сприймаємо під час миготіння і рухів очима та під впливом інших чинників. Інакше кажучи, миттєва пам’ять забезпечує злите, а не розірване сприйняття світу, а також предметність сприйняття.



Короткотривала пам’ять є сховищем, у якому відбувається «робота» не тільки з тією інформацією, що надійшла від сенсорних органів, а й з тією, яку витягують з довготривалої пам’яті. Короткотривала пам’ять - це пам’ять, що обслуговує поточну роботу з образами, поняттями і словами. Короткотривала пам’ять зберігає інформацію, яка надходить до неї з миттєвої і довготривалої пам’яті. Ця пам’ять не має різновидів за модальністю і зберігає те, на що спрямована увага людини. Обсяг короткотривалої пам’яті обмежений. Однак вона забезпечує константність образу, що сприймається, та обслуговує розуміння, мислення. Короткотривала пам’ять дає змогу керувати тривалістю збереження слідів за допомогою повторення.

Довготривала пам’ять обмежена за обсягом і тривалістю зберігання інформації віком людського життя. Це основне сховище досвіду людини.

У довготривалій пам’яті зберігаються:

  • • просторова модель світу, представлена тут у вигляді певних структур, які відповідають образам нашого будинку, міста, країни і всієї планети;
  • • знання про закони, будову світу і властивості об’єктів;
  • • наші уявлення про людей, самих себе, соціальні норми і життєві цінності;
  • • моторні навички, наприклад, звукової і письмової мови, одягання, їзди на велосипеді, вміння розв’язувати завдання в різних галузях діяльності;
  • • навички розуміння мови або інтерпретації здобутків у галузі живопису, музики тощо;
  • • плани і програми майбутньої діяльності.

За метою діяльності, до якої залучено запам’ятовування, розрізняють мимовільну та довільну пам’ять.

Мимовільна пам’ять є продуктом діяльності, не спрямованої безпосередньо на запам’ятовування цього матеріалу. Утримання та відтворення матеріалу відбувається без мети його утримати чи відтворити.

Довільна пам’ять є продуктом особливої мнемічної діяльності, спрямованої на запам’ятовування.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Різновиди пам’яті

Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 573; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 23.20.120.3
Генерация страницы за: 0.006 сек.