Для нотаток. 1. Поняття предмету статистики

Та контролю знань

1. Поняття предмету статистики.

2. Поняття статистичної ознаки, види статистичних ознак.

3. Поняття статистичного показника, класифікація статистичних показників.

4. Наукові бази статистики, значення дисципліни, галузеві статистики.

5. Методологія (метод) статистики: визначення; загальнонаукові та специфічні методи, застосовувані у статистиці.

6. Процес статистичного дослідження: три етапи процесу, застосовувані специфічні методи.

7. Закон «великих чисел»: сутність, значення закону як основи статистичної методології, пояснення дії закону.

8. Задача й основні завдання статистики. Поняття статистичного спостереження.

9. Правова основа державної статистики. Закон України «Про державну статистику»: структура, основні положення щодо організації статистичної діяльності в Україні.

10. Органи державної статистики. Інформаційна система органів державної статистики. Поняття статистичної й адміністративної інформації. Респонденти та користувачі.

Глава 2.

СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

2.1. Зміст і значення статистичного спостереження

Статистичне дослідження соціально-економічних явищ і процесів починається зі статистичного спостереження (► рис.1.2, п.1.18 і п.2.1), метою якого є збирання первинної статистичної інформації (► п.2.2) про об’єкт спостереження (► п.2.10).

У перекладі з латині слово «informatio» означає інформування, роз’яснення, викладення – в широкому розумінні абстрактне поняття, що має багато значень, у залежності від контексту; у вузькому розумінні цього слова – відомості (повідомлення, дані) незалежно від форми їх подання [36, 37]. У теперішній час не існує єдиного визначення терміну «інформація». З точки зору різних галузей знань, це поняття можна представити певними специфічними ознаками: об’єктивність, повнота, достовірність, адекватність, доступність, актуальність, емоційність; змістовність, захищеність, – що дає підстави розглядати інформацію як сукупність даних, зафіксованих на матеріальному носії, таких, що зберігаються і розповсюджуються у часі та просторі.

Американський вчений, видатний математик і філософ, засновник кібернетики і теорії штучного інтелекту Норберт Вінер (1894-1964) говорив: «Інформація є інформацією, а не матерією і не енергією», – розуміючи інформацію так, що в процесі взаємодії між об’єктами один з них передає іншому певну субстанцію, але при цьому її не загублює, і така субстанція є інформацією, а взаємодія – інформаційною [15].

Відносини між людьми у сучасному суспільстві щодо передачі інформації (знань, даних і відомостей) обумовлені правовими актами. Правове визначення поняття «інформація» дано у ст.1 Закону України «Про інформацію» (1992): «… документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі» [2]. У переліку основних видів інформації у ст.18 Закону перше місце займає статистична інформація

– «офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя» (ч.1 ст.19 [2]). «Учасниками інформаційних відносин є громадяни, юридичні особи або держава, які набувають передбачених законом прав і обов’язків у процесі інформаційної діяльності. Основними учасниками цих відносин є: автори, споживачі, поширювачі, зберігачі (охоронці) інформації» (ст.42 [2]).

Державна статистична інформація підлягає систематичному відкритому публікуванню. Крім того, в Україні «забезпечується відкритий доступ громадян, наукових установ, заінтересованих організацій до неопублікованих статистичних даних, які не підпадають під дію обмежень[4], установлених цим Законом, а також Законом України «Про державну статистику». Система статистичної інформації, її джерела і режим визначаються Законом України «Про державну статистику» та іншими правовими актами в цій галузі» (ч.ч.2-3 ст.19 [1]).

Дуже важливою рисою статистичного спостереження є його кінцевий результат – первинна статистична інформація (дані), яка потрапляє у відповідні документи. Інакше, це – результат первинного статистичного обліку (► п.2.3). Під первинним обліком розуміють єдиний, повторюваний у часі, організований процес збирання, вимірювання, реєстрації, накопичення та зберігання інформації, а в умовах автоматизованих систем управління – також її передачі та первинної обробки[5] [36, 37]. Автоматизація системи збирання, накопичення та опрацювання даних про всіх суб’єктів господарювання стала можливою в Україні завдяки створенню в 1996 році Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ)[6] (► п.2.4). Його

метою є класифікація суб’єктів господарювання для здійснення статистичних спостережень за структурними змінами в економіці, які відбуваються під час створення суб’єктів господарської діяльності, їх реорганізації та ліквідації[7]. Формує та веде ЄДРПОУ Державний комітет статистики України [8].

Під документом в інформаційних відносинах розуміють «передбачену законом матеріальну форму одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві» (ч.1 ст.27 [2]). Первинний облік здійснюється в первинному документі – документі, що містить у собі вихідну інформацію[8] (ч.2 ст.27 [2]). Якщо ця інформація має статистичне походження, первинний облік стає статистичним, а реєстрація даних здійснюється у статистичних формулярах (► п.2.53).

Яскравим прикладом первинного обліку в діяльності суб’єктів господарювання є бухгалтерський облік – «процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень». Саме виявлення, вимірювання та реєстрація результатів господарювання складає зміст спостереження з утворенням первинного документу, який є «підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій» і «містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення» [3, ст.ст.1, 9].

«Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та

обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції» [3, ст.9].

Наприклад, фінансова документація (код 05 за ДКУД (► § 3.1)) включає в себе первинну бухгалтерську документацію бюджетних установ і організацій (код 0502), до якої належать наступні форми (по основних засобах): «0502001 Інвентарна картка обліку основних засобів (будинків і споруд, машин, обладнання, інструменту, виробничого і господарського інвентарю) ОС-6», «0502002 Інвентарна картка обліку основних засобів (для тварин і багаторічних насаджень) ОС-8», «0502003 Інвентарна картка групового обліку основних засобів ОС-9», «0502018 Опис інвентарних карток з обліку основних засобів ОС-10», «0502020 Інвентарний список з обліку основних засобів ОС-13», «0502021 Акти про ліквідацію транспортних засобів ОС-4а».

Відповіді на всі питання організації та безпосереднього проведення статистичного спостереження дає його програма, яка умовно складається з двох груп питань: програмно-методичних (► п.2.8) і організаційних (► п.2.9). Планування державних статистичних спостережень здійснюється Держкомстатом щороку через створення організаційного плану статистичних спостережень (► п.2.5) і знаходить своє формалізоване відображення у звітно-статистичній документації (► п.2.7), до якої, крім усього іншого, належать програми спостережень. Але треба чітко розрізняти поняття програми у широкому розумінні, як комплекс дій із збирання первинних даних про об’єкт спостереження, від вузького розуміння програми, як перелік досліджуваних ознак (властивостей) цього об’єкту (► п.2.6).

Для того, щоб почати статистичне спостереження, необхідно чітко уявляти досліджуване явище по основних фундаментальних поняттях спостереження: досліджувана ознака (► рис.1.3 і п.1.2), об’єкт спостереження, одиниця спостереження, статистична сукупність, одиниця й об’єм статистичної сукупності (► п.п.2.10-14 відповідно).

Задача №1. Локальна задача спостереження: провести щомісячне бюджетне обстеження грошових витрат 1000 сімей N-ої області за статтею витрат «На купівлю продуктів харчування» в місячному звіті «Бюджет сім’ї» (форма №1).

Завдання: встановити, що є досліджуваною ознакою, об’єктом і одиницею спостереження, статистичною сукупністю, одиницею й об’ємом статистичної сукупності.

Відповідь: 1) досліджувана ознака – грошові витрати сім’ї на продукти харчування протягом місяця; об’єкт спостереження – N-а область; одиниця спостереження – окрема досліджувана сім’я N-ої області; статистична сукупність – множина значень місячних витрат на продукти харчування 1000 досліджуваних сімей N-ої області; одиниця статистичної сукупності – конкретне значення місячних витрат на продукти харчування окремої досліджуваної сім’ї N-ої області; об’єм статистичної сукупності – 1000.

Дуже важливим етапом і запорукою надійності статистичного спостереження є підготовча робота, змістом якої є підготовка і розстановка кадрів, складення попередніх списків досліджуваних одиниць. Цю роботу виконують штатні або наймані (за угодою) працівники органів статистики.

Так, у задачі №1 фахівець (економіст) по бюджетах проводить інструктажі у сім’ях, які беруть участь в бюджетних обстеженнях, укладає з ними угоди, роздає щоденники поточних витрат домогосподарства та по два бланки: «Бланк допоміжного запису грошового приходу і безгрошових надходжень» і «Бланк допоміжного запису грошових витрат». У щоденнику один з членів сім’ї кожного дня щотижня фіксує всі сімейні витрати (шляхом самореєстрації в грошовій і натуральній формі) на придбані товари, в т.ч. на продукти харчування, та оплату послуг й ін. Але спочатку обліковуються відомості про кожну таку сім’ю у розділах форми №1 «Бюджет сім’ї»: «Розділ 0. Загальні дані про сім’ю» і «Розділ. 1. Склад сім’ї». В розділі 0 вказуються реєстраційний номер, галузь народного господарства, територія, місце проживання (місто або село), категорія обстежуваного, з якого звітного року обстежується, період розробки, номер бюджету; в розділі 1 – територія, місяць, № бюджету. Крім того, в щоденник записуються реєстраційні дані сім’ї по номерах: регіону, типу населеного пункту, номеру первинної територіальної одиниці (ПТОВ), коду і порядковому номеру сім’ї. Щоденник поточних витрат домогосподарства та бланки допоміжних записів є статистичними формулярами, а розділи 0-1 (у зазначеній частині) звітної форми №1, разом із щоденником і бланками, є первинними обліковими формами для подальшого складання статистичних звітів.

Спектр задач статистичних спостережень дуже широкий: вивчення стану та динаміки національного багатства, в т.ч. використання та поновлення природних ресурсів; соціально-демографічні обстеження, в т.ч. переписи населення; аналіз економічного розвитку країни, її промисловості та сільського господарства, в т.ч. переписи засобів і залишків виробництва, сировини та готової продукції, худоби і птиці, насіння, обороту земельних ресурсів; вивчення кон’юнктури ринку, товарообороту, в т.ч. попиту населення на товари та послуги; бюджетні дослідження, вивчення рівня (вартості) життя населення, в т.ч.

обстеження сімейних бюджетів, аналіз динаміки індексу споживчих цін і т.д.

Все це зумовлює особливості статистичного спостереження, пов’язані з джерелами та способами збирання даних (► рис.2.1 і п.п.2.20-21), видами (► рис.2.2 і п.2.28) та формами (► рис.2.3 і п.2.39) спостереження.

Дата добавления: 2014-01-05