Історія походження терміну

“Ринок покупця” диктує необхідність скорочення життєвих циклів товарів і забезпечення гнучкої реакції на зміни у попиті споживачів в умовах загострення конкуренції. Тому потрібні якісно нові стратегії виробництва та розподілу, які б забезпечували оптимізацію взаємовідносин в сфері закупівель, транспортування, зберігання, упакування, продажу, до- і після- продажного обслуговування клієнтів та відповідних технологій товаропросування. Як наслідок, у практиці бізнесу все більш активно використовуються методи і технології доставки товарів, які базуються на концепції логістики.

Термін “логістика” походить від грецького слова “logistike”, що означає “мистецтво розраховувати, розмірковувати”. Проте, ряд спеціалістів вважає, що термін “логістика” міг походити від французького слова “loger”, що означає “постачати, розквартировувати”. Дане визначення співвідноситься з німецьким терміном “guartermaster” або французьким виразом “nom du Vajor General des Logis” чи “marechal des logis”. Не виключено, що першоджерелом даного терміну було древньогерманське слово “laubja” (склад, зберігання), або італійське “loggia”.

В античні часи під терміном “логістика” розуміли забезпечення продуктами харчування, транспортування і розквартирування. Так, в Римській імперії службовці, котрі носили титул “логісти” або “логістики”, займались забезпеченням житлом легіонерів і розподілом продуктів харчування і виконували, по суті, функції спеціальних державних контролерів.

У військовій сфері здавна під логістикою розуміли військову науку, яка комплексно вирішувала різноманітні і взаємопов’язані проблеми управління рухом військ та діяльністю щодо забезпечення збройних сил матеріальними ресурсами і утриманням їх запасів. А. А. Жоміні (військовий теоретик та історик) визначав логістику як “практичне мистецтво маневрування військами”, як третю гілку військової науки поряд із стратегією і тактикою. Він стверджував, що логістика включає не лише перевезення, але і широке коло питань, таких, як планування, управління і постачання, визначення місця дислокації військ, а також будівництво мостів, доріг тощо.

Вважається, що деякі принципи логістики використовувались французькою армією. - Ще у 1670 р. у новій структура штабу французької армії існувала посада “старшого маршала з логістики”, котрий відповідав за постачання, транспортування, вибір табору та коригування здійснення маршу [14, с.21].

Як цілісна військова наука логістика сформувалась лише до середини ХІХ століття, а з кінця ХІХ ст.положеннями військової логістики починає керуватися командування армії США. Найбільш активно логістика впроваджувалась і застосовувалась в період другої світової війни, коли завдяки чіткій взаємодії військово-промислового комплексу, транспортної системи і баз постачання вдалось організувати стійке постачання американської армії на європейському театрі військових дій зброєю і воєнними матеріалами у необхідних кількостях.

У 1951 р. проф. О.Моргенштерн вперше вказав на можливість використання логістичного підходу у сфері економіки для забезпечення ефективного управління матеріальними потоками, вирішення проблем розподілу часу, простору і засобів на промислових підприємствах і в народному господарстві. В результаті логістика поступово почала переходити із військової області у сферу господарської практики.

Інтенсивний розвиток логістики невійськової області пов’язаний з енергетичною кризою 1972-1974 рр., яка вимагала розробки ефективних форм інтеграції постачання, виробництва, транспорту, розподілу ринку.

Становлення логістики як наукової дисципліни відбувалось на базі теорії та практики рохрематики (науки про рух та управління всім потоком товарно-матеріальних цінностей). В рохрематиці рух матеріальних потоків розглядається в інтегрованій системі “виробництво - продаж товарів”. Базові положенння рохрематики передбачали: -постійний пошук нових принципів і методів торгівлі на основі динамічно змінюваних вимог ринку; -стимулювання продажу товарів за рахунок їх модернізації, виробництва різноманітних модифікацій, підвищення якості товарів; -поділ ринку на частини в залежності від індивідуальних вимог і замовлень покупців-споживачів; - оптимізацію дислокації товарних запасів та їх оперативну передислокацію в залежності від кон’юнктури ринку; - оптимізацію рівня та управління матеріальними запасами; - виконання комплексу послуг під час реалізації товарів; - надання товарам в процесі виробництва високої транспортабельності, спроможної забезпечувати збереження якості під час транспортування та зберігання; - стеження та контроль за всіми складовими циклу матеріального потоку від виробництва до реалізації (збуту) продукції; - облік витрат, доходів і прибутків на всіх складових циклу матеріального потоку. В рохрематиці досліджувалися операції транспортування, переміщування матеріалів і готової продукції в ході виробництва і збуту, обліку і виконання замовлень клієнтів, контролю запасів, вибору місць та організації виконання робіт з розміщування виробничих потужностей та складів. При цьому управлінські функції відповідних служб здійснювались за рахунок взаємопов’язування планів виробничої і збутової діяльності, організації транспортування продукції на основі графіків, узгоджених з рухом готових виробів в ході збутових операцій. Проте, рохрематика не забезпечувала комплексного, системного розгляду матеріального потоку в системі “закупівлі – виробництво – розподіл матері­альних ресурсів” як цілісного об’єкта управління, розглядаючи окремі функціональні блоки “постачання”, “виробництво”,” збут”.

Концепція логістики виступила як найбільш ефективна система координації всіх процесів руху матеріальних потоків, починаючи із постачання необхідних сировини та матеріалів і закінчуючи збутом готової продукції.

Паралельно з цим, історичний розвиток терміну “логістика” в значенні “прикладна математика” у сфері математики забезпечив ще один варіант його трактування. Термін “логістика” в значенні “математична логіка” був засто­сований у працях Г.Лейбніца (1646-1716 рр.). Розуміння логістики як матема­тичної логіки було закріплене на філософському конгресі в Женеві у 1904р.

Як наслідок, в сучасних європейських мовах слово “логістика” може використовуватись в основному у двох значеннях: 1/ математична логіка; 2/ техніка і технологія транспортно-складських робіт у військовій та цивільній сферах. В обидвох значеннях це слово використовується в німецькій та французькій мовах, тільки в другому значенні - в англійській, іспанській, італійській мові [26].

З початку 90-х років термін “логістика” став широко використовуватись для визначення нового напрямку в науці – теорії та практики управління матеріальним і відповідним інформаційним потоком від первинного джерела до остаточного споживача з мінімальними витратами, пов’язаними з товаропросуванням. Завданням логістики є оптимізація всього комплексу питань, пов’язаних з процесами обігу сировини, матеріалів, готової продукції, їх доведенням від постачальника до заводу-виготівника і від заводу-виготівника до кінцевого споживача у відповідності з вимогами та інтересами останнього.

Дата добавления: 2014-01-05