Тема 23. Протокол. Витяг з протоколу

ТЕМА 22. ДОВІДКА

Кожен громадянин України повинен знати, які документи слід оформити, щоб отримати субсидію, візу чи інший діловий папір.

Високою частотністю використання у сфері ділового спілкування відзначається довідка — документ інформаційного характеру, що підтверджує факти з життя й діяльності окремих громадян і різні обставини діяльності установ, організацій, підприємств.

Класифікаційні ознаки довідки як документа:

ü за походженням — особистий/службовий;

ü за місцем створення — зовнішній;

ü за призначенням — інформаційний;

ü за напрямом — вихідний;

ü за формою — індивідуальний;

ü за ступенем гласності — звичайний/для службового користування;

ü за стадіями створення — оригінал/копія;

ü за терміном виконання — безстроковий/терміновий.

Реквізити довідки розміщуються у такій послідовності:

1. Назва виду документа.

2. Назва організації що видає довідку.

3. Дата видачі, номер довідки.

4. Прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видається довідка.

5. Текст довідки.

6. Призначення довідки(куди подається).

7. Підписи службових осіб, печатка, без якої довідка не має юридичної сили.

Довідки особистого характеру підтверджують певний факт і мають цільове призначення, яке вказують у кінці тексту (місце подання).

Для оформлення довідок використовуються трафаретні бланки. Іноді має рукописну техніку відтворення.

Проведенню зборів, нарад, конференцій та інших засідань передує велика підготовча робота, у процесі якої складаються такі документи: порядок денний, списки учасників, засідання, списки запрошених, тези або тексти доповідей, проекти рішень з кожного питання порядку денного.

Отже, протокол — це один з найпоширеніших документів інформаційної групи, це документ колегіальних органів, у якому фіксують хід і результат проведених зборів, конференцій, засідань, нарад, усі виступи з питань, що розглядаються, і рішення, ухвалені в результаті обговорення.

На підставі протоколу як первинного офіційного документа керівництво має право вимагати від співробітників виконання доручених їм завдань.

Класифікаційні ознаки протоколу (витягу з протоколу) як документа:

ü за походженням — службовий;

ü за місцем створення — внутрішній;

ü за призначенням — інформаційний;

ü за формою — індивідуальний;

ü за ступенем гласності — звичайний;

ü за стадіями створення — чернетка/оригінал;

ü за терміном зберігання — тимчасовий.

За обсягом фіксованих даних розрізняють протоколи:

ü стислі — фіксують тільки прізвища доповідачів, теми доповідей, прізвища тих, хто взяв участь у обговоренні, та рішення. До такого протоколу додається стенограма, магнітний запис або тексти доповідей. Стисло протоколюються оперативні наради.

ü повні — містять записи всіх виступів, відображаючи процес прийняття рішення у процесі обговорення поряд з усіма іншими реквізитами протоколу.

ü стенографічні — фіксують зміст наради способом прискореного запису спеціальними знаками, що дає можливість швидко і точно записувати усне мовлення.

Впродовж наради протокол веде технічний секретар або обрана особа. Оформляють протоколи на чистих аркушах або на спеціальних бланках підприємства чи організації.

Під час засідання складається чорновий варіант протоколу. Використовуються усі матеріали попередньої підготовки. Уточнюють, редагують і оформляють протокол у п’ятиденний термін.

Протокол загальних зборів, засідань, нарад підписують голова й секретар.

Текст протоколу складається із вступної та основної частин.

Реквізити протоколу розташовуються у такій послідовності:

1. Назва виду документа.

2. Порядковий номер протоколу.

3. Назва зборів, конференції, засідання.

4. Назва установи, де відбулися збори.

5. Дата проведення.

6. Кількість присутніх

7. Посади, прізвища, ініціали керівників зборів.

8. Порядок денний.

9. Текст позицій протоколу: СЛУХАЛИ, ВИСТУПИЛИ, УХВАЛИЛИ.

10. Перелік додатків до протоколу.

11. Підписи керівників зборів, засідання, конференції.

Основна частина протоколу складається відповідно до пунктів порядку денного. Позиції тексту формулюються так:

СЛУХАЛИ — зазначають прізвище, ініціали, посаду того, хто виголошує доповідь, зміст доповіді. Якщо наявний повний текст доповіді, зазначають: «Текст доповіді додається»;

ВИСТУПИЛИ — зазначають прізвище, ініціали кожного, хто брав участь в обговоренні, зміст його виступу;

УХВАЛИЛИ — чітко формулюють суть прийнятої зібранням ухвали. Якщо ухвала стосується різних за характером питань, їх виділяють арабськими цифрами.

Слова слухали, виступили, ухвалили записують з нового рядка великими буквами. Після них ставлять двокрапку. З кожного питання порядку денного записуються всі три позиції.

Між реквізитами тексту протоколу — інтервал.

Витяг з протоколу — відтворення частини протоколу, потрібне для вирішення окремого питання з порядку денного. Він надсилається або передається окремим особам чи підприємствам і містить такі реквізити:

1. Назва виду документа, з якого зроблено витяг.

2. Номер протоколу.

3. Дата засідання, наради тощо.

4. Заголовок.

5. Позиції СЛУХАЛИ та УХВАЛИЛИ відповідно до певного питання порядку денного.

6. Зазначення посади та прізвищ, ініціалів осіб, які підписали оригінал.

7. Візування документа секретарем-референтом

8. Дата складання витягу з протоколу.

Дата добавления: 2014-01-05