Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Співробітництво держави та громадськості з питань протидії торгівлі людьми : зб. наук. пр. - К. - X. : Вид-во НУВС, 2004. - С. 161-169. 1 страница

Пащенко Д. І. Зарубіжний досвід гуманізації соціального середовища та виховання / Д. І.Пащенко. - К.: Знання, 1999. - 208 с.

Механізми взаємодії органів державної влади та неурядових організацій у протидії жорстокому поводженню з дітьми: навч. - метод, посіб. / за ред. К. Б. Шевченко, І. М. Трубавіної. - К.: Юрисконсульт-2005. -452 с.

Ковальчук Л. Г. Торгівля людьми - грубе порушення прав людини / Л.Г. Ковальчук // Безпека життєдіяльності. - 2005. - № 3. - С. 37-38

Запобігання торгівлі людьми: навч. - метод, посіб. / Вид. 3-є, доп. і випр. -Харків: Вид-во НУВС, 2001.- 176 с.

Григорів М. Сучасне рабство: торгівля дітьми / М. Григорів, В.Нечерда // Науковий світ. - 2005. - №9.- С.14-16 - зак. № 10.- С.20-21. поч. №9.

Тема 4-5. Особливості соціальної роботи в зарубіжних країнах

1.Особливості соціальної політики у Великобританії, Канаді, Польщі, США, Франції, Швеції, Японії.

2.Соціальна робота з дітьми та молоддю в зарубіжних країнах.

3.Вирішення проблеми соціального сирітства засобами соціальної політики.

 

Питання для самоконтролю

1.Особливості соціального захисту у США, Канаді, Великобританії, Франції, Швеції, Японії, Польщі.

2.Піклування про інвалідів за рубежем.

3.Специфіка роботи з жінками, які потерпіли від насильства.

4.Функціонування системи охорони здоров'я у різних країнах світу.

 

Основні поняття:

медікейд, муніципалітет, ландстинг, фемінізм, соціальне забезпечення, соціальне страхування, соціальна мережа, модель соціального захисту.

 

Література для самрстійного опрацювання

4. Ковальчук Н. П. Історичні аспекти розвитку проблеми соціалізації студентської молоді в зарубіжних дослідженнях / Н.П.Ковальчук // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2009. - №2. - С 71-75.

1. Особливості соціальної політики у Великобританії, Канаді, Польщі, США, Франції, Швеції, Японії Великобританія

Великобританії притаманна ліберальна модель соціальної політики. Основними принципами даної моделі є мінімальне втручання держави у ринкові відносини, обмежене застосування заходів державного регулювання, соціальна підтримка громадян здійснюється за рахунок розвинених систем страхування виплат. Держава використовує незначні платежі, отримані внаслідок сплати податків, для надання допомоги та субсидій певним верствам населення. Матеріальна допомога має адресну спрямованість і надається лише на підставі перевірки її необхідності.

Значний вплив на соціальні програми Великобританії мають демографічні зміни, в тому числі і старіння населення, яке потребує збільшення видатків не тільки на пенсії, а й на охорону здоров'я. Соціальне забезпечення Великобританії включає такі види виплат:

· пенсії та допомоги в національній системі страхування, які передбачають фіксовані відрахування від заробітної плати всіх громадян, у яких прибуток становить не менше 39 фунтів стерлінгів на тиждень;

· універсальні допомоги;

· вибіркові допомоги, зумовлені перевіркою того, чи потребує такої допомоги особа, чи ні.

Існує також соціальне забезпечення за місцем роботи.

 

 

Канада

У Канаді існує комплекс соціальних служб, що фінансуються і керуються державою, та програми, які складають систему соціального забезпечення.

У період з кінця 20-х до 60-х років XX століття діяли державні програми служби допомоги громадянам і їх сім'ям, що опинилися в складних життєвих ситуаціях: у разі хвороби, каліцтва, інвалідності, старості, бідності, безробіття. У 1860-х pp. "друга хвиля фемінізму" призвела до створення Королівської комісії зі становища жінок. Жіночі проблеми продовжували привертати увагу громадськості і в подальші роки. Були встановлені відпустки по вагітності і пологах, прийняті рішення для забезпечення справедливості у сфері зайнятості й оплати праці, пенсійної системи.

Прийнята в 1982 р. Хартія прав і свобод проголосила рівність жінок із чоловіками як фундаментальну основу канадського суспільства.

На сучасному етапі Канада, як і більшість західних країн, адаптується до умов глобальної економіки шляхом зменшення податків, обмеження втручання уряду в ринкові механізми, приватизацію соціальних послуг і підприємств комунального господарства. Бюджет сучасної Канади розподіляється так, що максимальну користь від цих грошей отримують самі мешканці. Витрати на утримання державного апарату та інші потреби держави в декілька раз менші, ніж в інших країнах, зокрема в Україні.

Канада має невелику армію, не витрачає кошти платників податків на підтримку збиткових підприємств, а чисельність державного апарату є настільки малою, що його утримання обходиться канадцям набагато дешевше, ніж росіянам і українцям. Ці та інші переваги добре продуманої канадської системи управління економікою, суспільством і державою дозволили Канаді створити одну з найбільш гуманних соціальних систем. Суть цієї системи полягає в тому, що держава гарантує певний рівень життя будь-якій людині, незалежно від того, є вона громадянином Канади, що постійно проживає на території країни, чи біженцем.

Канадці називають свою систему соціального забезпечення «системою соціальної безпеки». Програми допомоги розраховані на всі прошарки суспільства, особливо на неповнолітніх дітей, безробітних і людей похилого віку.

Основними видами соціальної допомоги є: допомога на дітей, допомога по безробіттю, тимчасовій непрацездатності та людям похилого віку.

Вищезазначені типи допомог виплачуються різноманітними фондами, які є в Канаді. Це, зокрема, Канадський Пенсійний фонд, Фонд «Спокійна старість». Польща

Зі вступом Польщі до Європейського Союзу було здійснено ряд адміністративних реформ, внаслідок чого утворилися нові адміністративно-територіальні одиниці - гміни, повіти та воєводства, які були скасовані у 1975 p., а


 


27


-соціальна солідарність (всі громадяни рівні та незалежно від соціального статусу беруть участь у фінансуванні соціальної системи захисту, вносячи пропорційний до своїх прибутків внесок).

Така система передбачає високий рівень оподаткування (у Швеції податок є одним із найвищих у світі), проте це компенсується ступенем соціальної захищеності населення, відсутністю контрастів між багатством і бідністю та високою політичною стабільністю.

У Швеції існують два типи органів місцевого самоврядування -муніципалітет - на місцевому рівні, і ландстинг - на регіональному.

Місцеві ради займаються питаннями освіти, соціального забезпечення, проблемами людей похилого віку, інвалідами, будівництвом та ін. Місцеві ради підтримують незахищені групи населення, надають соціальні допомоги всім, хто їх потребує, розробляють програми соціального захисту, забезпечують належні умови для людей з функціональними обмеженнями.

Ландстинг опікується охороною здоров'я та лікувальними установами.

Японія

Структура соціального забезпечення цієї країни має комплексний характер і включає в себе виплати, що гарантують мінімальний дохід (пенсії, забезпечення недієздатних), страхування здоров'я, допомоги потребуючим. Концепція системи соціального забезпечення керується тим, що для її функціонування необхідні зусилля та бажання не лише з боку держави і підприємців, а й кожного окремого японця.

У структурі соціального забезпечення найбільші кошти виділяються на пенсійні виплати. У Японії пенсійна система реформується з метою її уніфікування та перетворення на двошарову, тобто таку, яка складається із національної пенсійної системи (основна пенсія), що охоплює все населення країни, та пенсій, які виплачуються найманим робітникам.

Велика увага приділяється особам похилого віку і дітям.

2. Соціальна робота з дітьми та молоддю в зарубіжних країнах Великобританія

У Великобританії практично немає будинків-інтернатів для дітей. Трапляються лише невеликі школи-інтернати. Поширеним є короткотермінове проживання. Найпопулярніша форма - прийомні сім'ї (в них утримується до 80% всіх дітей, позбавлених батьківського піклування). Обсяг соціальної допомоги на дитину визначається індивідуально і залежить від комплексу індивідуальних потреб.

Швеція

У Швеції молодіжна політика базується на пріоритеті молоді в різних галузях державної діяльності. Від 1986 року у Швеції існує посада міністра молоді, який відповідає за державну підтримку молодіжних організацій, за організацію відпочинку молоді тощо.

Молодіжна політика Швеції має на меті поглиблення віри молоді в дійсну політичну демократію; надання молоді можливості самій "робити" політику;

вирішення таких проблем молодіжного середовища, як злочинність, алкоголізм, наркоманія; постійний діалог держави з молоддю.

У Швеції розроблено цікавий механізм вирішення молодіжних проблем. В країні існує закон про пільги на житло для молоді віком до 26 років, які залежать від розміру отримуваної молодими зарплати.

Для так званої "втомленої молоді" (тобто такої, що не бажає ні працювати, ані вчитися) у Швеції створено центри підготовки до праці.

Упродовж останніх двох десятиріч у Швеції функціонує система вільного виховання. З 1979 р. в країні існує заборона на побиття та покарання дітей, це вважається кримінальним злочином. Для захисту прав дітей і піклування про їх інтереси та свободи, шведський уряд призначив омбудсмена. Омбудсмен зобов'язаний дотримуватися прийнятої ще в 1989 р. Конвенції ООН про права дитини та відстоювати її права у суспільстві. У Швеції є чимало організацій, до яких може звернутися молодь, що потребує допомоги.

Франція

У Франції соціальна робота з дітьми та молоддю є одним із провідних напрямів соціальної роботи. Французька система захисту дітей і молоді складається з трьох секторів:

- медичний і соціальний захист дітей і молоді;

- адміністративний захист;

- правовий захист.

Молодь Франції як і будь-якої іншої держави є найбільш уразливою частиною населення. Постійно зростає кількість злочинів, скоєних дітьми, все більше молодих людей стають нарко- та алкогольнозалежними, жертвами насильства не лише на вулиці, а й у родині. Важливу роль у подоланні цих негативних явищ відводиться спеціалізованим вихователям. Зміст їх діяльності включає різні види виховних впливів на дітей і підлітків із девіантною поведінкою, дорослих, які зазнали впливу негативного соціального середовища, осіб із фізичними та психічними вадами. Діяльність спеціалізованого вихователя характеризується різноманітними методами й формами роботи залежно від контингенту клієнтів і середовища. Його професійна активність передбачає тісну співпрацю з тими, хто бере участь у процесі виховання: сім'єю, медичними працівниками, педагогами, іншими спеціалістами соціальної сфери.

У Франції діють численні організації соціальної підтримки та захисту дітей і молоді. Французький Союз порятунку дитинства (UFSE) - одна з перших асоціацій, яка виділила проблему «дитина у складній ситуації». У країні функціонує телефонна служба прийому повідомлень про дітей, які зазнають жорстокого ставлення (SNATEM).

Характерною ознакою процесу реалізації молодіжної політики та соціально-педагогічної роботи з молоддю є залучення самих молодих людей до роботи з ровесниками. Задоволення потреб молоді в інформації є невід'ємною частиною молодіжної політики в розвинених країнах.

 

Фінляндія

У Фінляндії стосовно підлітків і молоді з негативною поведінкою застосовуються спеціальні системи соціальних превентивних мір впливу. При бюро соціальних послуг діють центри тимчасового утримання підлітків із девіантною поведінкою, де вони можуть перебувати від 3-х днів до 3-х місяців. За час перебування підлітка в такому центрі соціальний працівник проводить


 


29


роботу одночасно з ним і з його сім'єю. Здійснюється медичне та психологічне обстеження, з'ясовуються причини девіацій. При особливо важких девіаціях бюро пропонує підліткові (за згодою його батьків та його особистою згодою) тимчасове перебування в спеціальному виховному закладі. І тільки в окремих випадках у такі заклади направляють неповнолітніх за рішенням суду. Чехія

У Чехії з метою впливу на злочинців, правопорушників створено інститут попереджувального нагляду, який є базою примусової опіки, перевиховання. Опіку здійснюють соціальні куратори, які надають допомогу в працевлаштуванні та у побутовому визначенні. Окрім того, тут існують виховні діагностичні заклади, створені для профілактики асоціальних проявів поведінки. Обов'язковим є встановлення діагностичним центром психолого-педагогічного діагнозу. У центрі неповнолітній може перебувати до 2-х місяців і, якщо доказана його провина, він направляється до виховного закладу, тип якого обирають за ступенем педагогічної занедбаності правопорушника. При незначних девіаціях суд обирає міру покарання, не пов'язану з позбавленням волі. При цьому накладаються певні обмеження, які сприяють веденню ним правильного способу життя й виправлення.

 

3. Вирішення проблеми соціального сирітства засобами соціальної політики

Феномен соціального сирітства присутній у багатьох країнах світу. Кожна держава визначає власні шляхи подолання цього явища та надання соціального захисту дітям, які залишилися без піклування батьків.

У багатьох країнах розвинуті превентивні служби, які надають допомогу батькам і дітям у скрутній ситуації. Вилучення дитини з сім'ї застосовується лише в крайніх випадках, оскільки вважається, що дитина, позбавлена батьківського піклування і переведена в систему державної опіки, має набагато більше проблем у дорослому житті, ніж дитина, вихована у власній сім'ї, навіть поганій.

У міжнародній практиці за пріоритетністю визначаються такі форми опіки: -усиновлення;

- опіка в сім'ях родичів;

- прийомна сім'я;

- інтернатний заклад.

У Великій Британії на державному утриманні перебуває 42 тисячі дітей. Система опіки існує з 1948 року. 36 тисяч дітей залучені до системи фостерної опіки. Різноманітна підтримка надається опікунам. Соціальні працівники відвідують фостерних дітей, інші - фостерних опікунів.

У республіці Ірландія держава сьогодні піклується про 3 тисячі дітей. Фостерна опіка введена у 1990-х роках і керується 10-ма державними та регіональними радами з питань охорони здоров'я.

У США дітей сиріт беруть на виховання у сім'ї, а бездітні пари усиновлюють зарубіжних дітей.

 

Тема 6. Соціальна робота з дітьми та молоддю у США

1.Система соціальної роботи у США.

2.Типи американських дитячих таборів.

3.Соціалізація дітей і підлітків у США.

4. Особливості роботи соціальних працівників із важковиховуваними
підлітками.

Питання для самоконтролю

1. На які види поділяється соціальна робота у США?

2. На яких цінностях базується професія соціального педагога?

3. Охарактеризуйте типи дитячих таборів у США?

4. Які функції виконують соціальні працівники в американських школах?

5. На що спрямовані програми роботи з важковиховуваними підлітками у США?

Основні поняття: табори, соціалізація особистості, общинна школа, педагогічна служба «Гайденс», важковиховувані підлітки.

 

Література

1.Караман О.Л. Репресивний та філантропічний етапи розвитку соціально-педагоігчної роботи з неповнолітніми засудженими в історії зарубіжних і вітчизняних пенітенціарних систем / О.Л.Караман // Соціальна педагогіка: теорія та практика. -2010.- № 1. -С.72-78.

2.Ковчина І. М. Сучасні технології соціальної роботи за рубежем: навч.-метод. посіб. для студ. вузів / І. М. Ковчина; за заг. ред. А. Й. Капської. - К.: Логос, 2001.-96 с.

 

3.Пальчевський С. С. Соціальна педагогіка: навчальний посібник / С.С.Пальчевський. - К.: Кондор, 2005. - 560 с.

4.Поліщук В. А. Професійна підготовка фахівця соціальної сфери: зарубіжний досвід: посібник / В. А.Поліщук. — Тернопіль: Навчальна книга -Богдан, 2003.- 184 с.

5.Попович Г. М. Соціальна робота в Україні і за рубежем: навч. - метод, посібник / Г. М. Попович. - Ужгород: Гражда, 2000. - 134 с.

6.Семигіна Т. Соціальна політика у глобальному вимірі / Т. Семигіна. - К.: Пульсари, 2003.

 

Короткий теоретичний огляд теми 1. Система соціальної роботи у США

Система соціальної роботи у США складалася протягом століття. її започаткування пов'язане з діяльністю Джейн Адамас, яка вже у 1839 року допомагала переселенцям, котрі опинилися в Америці. На даний час соціальна робота у США — це свого роду індустрія, яка поділяється:

а) за сферами діяльності соціального працівника;


 


Зо

б) за проблемами клієнта; із) за категоріями населення.

Сфера соціальної роботи в країні постійно розширюється. Американських соціальних працівників можна зустріти як в урядових закладах, так і на підприємствах, в офісах, школах, центрах охорони здоров'я тощо.

Основою програми підготовки соціальних працівників вважається урядовий Документ з освітньої політики, де визначається їх місія, цілі і завдання. Професія соціального працівника базується на цінностях обслуговування, соціальній та економічний справедливості, важливості людських стосунків, компетентності. Визначальними принципами є:

- покращення благополуччя людини;

- соціальне функціонування та взаємодія з сім'єю, групами, організаціями, громадами шляхом залучення до виконання завдань;

- попередження та полегшення стресу.

 

2. Типи американських дитячих таборів

Американські табори відрізняються від дитячих оздоровчих таборів, які діють в Україні. В даний час більшість таборів в Україні перебувають у державній власності, а в СІЛА ситуація протилежна: більшість дитячих таборів знаходиться у приватній власності.

Табори у США поділяються на оздоровчі заклади:

-тривалого перебування;

-денні;

-релігійні;

-непривілейовані;

-для дітей з функціональними обмеженнями та тих, що мають розумову

ваду.

Табори тривалого перебування розташовані у сільській місцевості, далеко від міст. Діти і вихователі мають розклад на цілий день, згідно з яким часу на особисті потреби майже немає. До таборів із такою формою перебування відносять і скаутські табори. їх девіз: просто, зручно і чисто. Є табори, які знаходяться у диких, незайманих місцевостях. Вихователі, що працюють в таких таборах є професійними спортсменами і мають педагогічну освіту. Вони водять дітей у піші походи, експедиції, живуть у наметах.

Денні табори - розташовані в межах міста. Діти приходять у табір вранці і повертаються ввечері. їх день насичений різноманітною діяльністю, але вони мають набагато більше вільного часу. У таборах для дітей з розумовими вадами працюють соціальні працівники, які мають відповідну підготовку.

Релігійні табори - належать релігійним організаціям і мають релігійний напрям діяльності.

Непривілейовані табори - відвідують діти, які направлені соціальними службами або відповідними організаціями. Таким чином, певна частина дітей із бідних сімей має можливість виїжджати за межі міста влітку.

Табори для дітей з певними функціональними обмеженнями. Завдяки таким таборам діти мають можливість розкрити себе, свої можливості.

 

ЗІ

Перелічені типи таборів складають єдину систему літніх таборів для відпочинку в США. Ця система забезпечує безкоштовне оздоровлення не лише дітей, а й молоді, яка працює в таборах вихователями під час канікул.

У таборах із тривалою формою перебування вихователі зобов'язані залишатися з дітьми і вночі, у таборах із денною формою перебування вони вільні після вибуття дітей.

3. Соціалізація дітей і підлітків у США

Чільне місце у вихованні та навчанні підростаючого покоління у США займає школа. Американські школи є общинними; вони будувалися на кошти платників податку місцевих общин та за кошти населення, яке жило у цьому кварталі, містечку чи селищі.

У процесі соціалізації особистості на основі навчання в школі учні беруть активну участь у різних сферах діяльності: трудовій, побутовій, яка мала на меті об'єднати всі соціальні прошарки місцевого населення. На початку 1970-х років на загальнодержавному рівні був прийнятий акт розвитку общинних центрів та здійснення підготовки керівників общинних шкіл. Ця концепція знайшла підтримку в національній асоціації батьків і вчителів. В документі зазначалося, що общинна школа - це інструмент для реалізації всього потенціалу кожного індивіда. Таким чином, общинна школа перетворилася у центр громадського життя общини. Мала своє приміщення, та матеріально-технічні засоби для проведення занять у другій половині дня. В таких школах дорослі і діти мають можливість вчитися і відпочивати.

Діяльність школи спрямована на роботу з дітьми дорослим населенням (з метою залучення їх до громадського життя), залучення дорослих до виховання молоді.

На сучасному етапі в американських школах соціальні працівники виконують такі функції:

- слідкують за відвіданням занять учнів; -здійснюють профілактику безпричинних пропусків; -працюють з агресивними, важковиховуваними підлітками;

- проводять бесіди щодо запобігання передчасної вагітності, алкогольної та наркотичної залежності, на інші теми, які цікавлять молодь. У США вагітна жінка і її ще ненароджена дитина є юридично два розділені суб'єкти: якщо майбутня мати веде шкідливий спосіб життя для майбутньої дитини, то правоохоронні органи можуть примусово ізолювати її від алкоголю, наркотиків або тютюнопаління.;

-здійснюють соціально-педагогічну роботу з батьками учнів, консультують їх;

- виявляють учнів, які потребують покращення матеріально-побутових умов, фінансової підтримки.

Неабияке місце в соціалізації дітей і молоді відіграє сім'я. Соціальні служби США поділяють роботу з сім'єю на дві групи:


 

 
 

32


- робота в домашніх умовах (включає соціальний захист, сімейну терапію, фінансову допомогу, денний догляд, послуги пов'язані з введенням домашнього господарства);

- робота поза домом.

Соціальний захист стосується дітей, яких ображають вдома (насильство, побиття, важка праця) або не здійснюють належний догляд (погане харчування, відсутність медичної допомоги). З метою виявлення соціальної незахищеності, соціальні служби транслюють в ЗМІ номери телефонів, за якими дитина може зателефонувати в соціальну службу і звернутися за допомогою.

Проблемами соціалізації дітей і підлітків у США займається і психолого-педагогічна служба «Гайденс» (організована у 1908 р. Т. Парсонсом), «гайденс» з англійської означає «вести, керувати, скеровувати». Ця служба є обов'язковою у освіті США, оскільки американські вчені вважають, що у розвитку кожної дитини є періоди, коли виникають проблеми, пов'язані із вмінням приймати рішення й адаптуватися у новому середовищі. Мета служби

- надавати консультації з тих проблем, які виникають у дітей. Важливе місце у вирішенні проблем молоді відводиться телефонним психологічним службам.

4. Особливості роботи соціальних працівників з важковиховуваними підлітками

Стосовно роботи з важковиховуваними підлітками і неповнолітніми з групи ризику існує ціла низка програм, частина яких реалізується приватними організаціями за дозволом штатів, а частина урядом штатів чи общинами. Програми роботи з такою категорією підлітків спрямовані на створення невеликих відкритих виправних закладів і служб, що дають змогу дітям залишатися поблизу своїх сімей. Соціальні працівники в такий спосіб мають змогу інтегрувати власний виховний вплив із впливом сім'ї з метою перевиховання підлітка. Зусилля соціальних працівників та сім'ї спрямовані на те, щоб запобігти судовій системі, а також перебування підлітка у колонії чи тюрмі. Такий підхід запобігає ранньому формуванню у неповнолітнього злочинця всіх тюремних реалій і сугестивних комплексів. У США в 1967 р. створено бюро, діяльність якого спрямована на недопущення справ підлітків до суду.

Для підлітків, позбавлених свободи і тих, що відбувають покарання, є 2 типи закладів:

- закриті місця позбавлення волі у них існує обмеження на фізичну свободу неповнолітніх злочинців до моменту встановлення обставин справи;

-закриті виховні заклади - державні або приватні організації, які обмежують свободу пересування неповнолітніх. Направляються за рішенням суду. Це можуть бути: школи для перевиховання, молодіжні табори закритого типу, закриті притулки і дитячі будинки, центри цілодобового нагляду.

Соціальні педагоги, які працюють в них, проводять бесіди, надають консультації, спрямовують діяльність інших служб, організацій з метою виправлення неповнолітнього правопорушника.

Тема 7. Форми та методи соціальної роботи з молоддю у Великій Британії

1.Соціальна робота з молоддю у Великобританії.

2.Діяльність юнацьких служб у Великій Британії.

3.Дозвіллєва діяльність молоді.

4.Фонди допомоги дітям і молоді.

Питання для самоконтролю

1. На що спрямована робота Молодіжного клубу в Англії?

2. Перелічіть основні завдання соціальних служб Великобританії.

3. Які типи інститутів для юнацтва діють в Англії?

4. У чому полягає різниця між юнацьким клубом і соціальним центром Англії?

Основні поняття: молодіжні клуби, фонд Принца Чарльза, юнацька служба, позашкільні інститути, соціальний центр, комм'юніті.

Література

1. Бочелюк В.Й. Дозвіллєзнавство: навч. посіб. для студ. вузів / В.И. Бочелюк, В. В. Бочелюк. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 208 с.

2. Киселева Т.Г. Теория досуга за рубежом: курс лекций / Т. Г. Киселева. - M.; 1992.-153 с.

3. Ковчина I. М. Сучасні технології соціальної робота за рубежем: навч.-метод. посіб. для студ. вузів /1. M. Ковчина; за заг. ред. А. Й. Капської. - К.: Логос, 2001.-96 с.

4. Козубовська I. В. Кадрове забезпечення соціальних служб у Великій Британії /1. В. Козубовська, О. П. Пічкар. - Ужгород: Ужгородський національний університет, 2003. - 391 с.

5. Пальчевський С. С. Соціальна педагогіка: навчальний посібник / С.СПальчевський. - К.: Кондор, 2005. - 560 с.

6. Пащенко Д. І. Зарубіжний досвід гуманізації соціального середовища та виховання / Д. І.Пащенко. - К.: Знання, 1999. - 208 с.

7. Поліщук В. А. Професійна підготовка фахівця соціальної сфери: зарубіжний досвід: посібник / В. А.Поліщук. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2003. -184 с.

8. Попович Г. М. Соціальна робота в Україні і за рубежем: навч. - метод, посібник / Г. М. Попович. - Ужгород: Гражда, 2000. - 134 с.

9. Романовська О. О. Особливості дитячої опіки у Великій Британії: монографія / О. О. Романовська; за ред. І. М. Ковчиної. - К.: Логос, 2002. - 152 с.

Ю.Социальная работа и подготовка социальных работников в Великобритании, Канаде, США: учеб. - метод, пособие / отв. ред. И.А.Зимняя. - М., 1992.


 

 
 

34


Короткий теоретичний огляд теми 1. Соціальна робота з молоддю у Великобританії

Уряд Великої Британії веде ціленаправлену політику соціальної роботи з молоддю. Зокрема, він підтримав створення парламенту Молоді, а Інститут соціальних винаходів допоміг встановити зв'язки молодіжних парламентів з дорослим електоратом і членами парламенту.

У молодіжному Парламенті Великобританії працює молодь віком від 11 до 18 років. Такий Парламент, подібно до Палати лордів, розглядає проблеми молодіжної освіти.

Ще один напрям роботи з молодцю - створення Груп Дії Молоді. Молодь, в основному шкільна, засновує групи, до яких входить молодь віком від 11 до 16 років. Вони навчаються разом, аналізують порушення законів у своїх сім'ях, продумують шляхи вирішення проблем. Такі групи підтримує і поліція. Співпраця молодіжних груп із національною організацією по запобіганню правопорушень дала позитивний результат і сприяла зменшенню кількості злочинів.

Сьогодні в Англії та Ірландії кількість Груп Дії Молоді зростає. Молодь та дорослі позитивно ставляться до такого напряму виховної роботи. Головна організація має свій сервер. Це дає змогу попереджувати правопорушення, досліджувати ті питання та проблеми, які цікавлять сучасну молодь, дає змогу обмінюватись думками з проблем освіти, наркоманії, насильства та інших подій.

Молодіжний клуб Англії є національною зареєстрованою організацією, що підтримує різні нахили молоді у професійному особистому плані, допомагає набувати вміння та навички, які сприяють становленню особистості як громадянина своєї країни. Патронесою молодіжного клубу є її Величність Елізабет - Королева Мати.

Соціальні служби Великобританії є бюджетними організаціями. їх діяльність спрямована на роботу з дітьми, підлітками та молоддю, а також сім'ями, які потребують соціального захисту та матеріальної підтримки. Соціальні служби незалежні від навчальних і медичних закладів, вони підпорядковуються місцевій владі.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Розвиток волонтерського руху в Україні і за рубежем. Досвід роботи волонтерів Корпусу Миру США | Співробітництво держави та громадськості з питань протидії торгівлі людьми : зб. наук. пр. - К. - X. : Вид-во НУВС, 2004. - С. 161-169. 2 страница
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 928; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.114 сек.