Співробітництво держави та громадськості з питань протидії торгівлі людьми : зб. наук. пр. - К. - X. : Вид-во НУВС, 2004. - С. 161-169. 13 страница

Діти вулиці — діти, які законом не визнані позбавленими батьківського піклування, але можуть бути визнані сиротами, оскільки батьки з певних причин не займаються їхнім вихованням.

Жебрацтво (старцювання, злидарювання) - стан, при якому ведення нормального способу життя стає неможливим або утрудненим через відсутність матеріальних коштів, власності, навичок трудової діяльності, а соціальне функціонування забезпечується значною мірою випрошуванням милостині.

Жертва — особа, яка зазнала насильства, жорстокого поводження внаслідок дій іншої людини, стихійного лиха чи аварії.

Завдання соціальної політики - завдання, які передбачають поліпшення умов праці та життя всіх верств населення, надання особливого захисту й допомоги бідним і малозабезпеченим групам населення.

Загальна Декларація прав людини - документ, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у 1948, в якому вперше було зведено ідеї, що є спільними для багатьох політичних, культурних та релігійних традицій. З.Д.п.л. об'єднала основні права та свободи людей, у т.ч. громадянські, політичні, економічні, соціальні, культурні.

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - система прав, обов'язків і гарантій, яка надає соціальний захист. Цей захист передбачає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, втрати працездатності (повної чи тимчасової) або годувальника, у разі безробіття з незалежних від осіб обставин, а також забезпечення осіб у старості та в інших передбачених законодавством випадках.

'Забезпечення соціальне 4- державна система допомоги громадянам, які через соціально значимі причини не мають самостійних засобів до існування у вигляді винагороди за працю, або отримують їх в обсязі, недостатньому для задоволення життєвих потреб. Категорії громадян, яких необхідно охопити соціальним забезпеченням, визначаються чинним законодавством. Система З.с.

включає: пенсії, допомоги працюючим (при тимчасовій непрацездатності, при вагітності і родах), одиноким матерям, багатодітним і малозабезпеченим сім'ям та ін. Здійснюється за рахунок державного бюджету і страхових внесків, які акумулюються в пенсійному фонді, фондах соціальної підтримки населення.

Забезпечення якості соціальних послуг — систематичні дії, реалізація яких вселяє впевненість утому, що послуга відповідатиме встановленим вимогам до якості.

Закони соціальні - закони, що визначають виникнення, функціонування і розвиток соціальних систем, відображають суттєві необхідні повторювані відносини і взаємозв'язки між соціальними суб'єктами, явищами і процесами.

Законодавство - сукупність діючих законів держави в цілому або в якій-небудь галузі права (цивільне 3., трудове 3. та ін.).

Захист соціальний - система принципів, методів, законодавчо встановлених державою соціальних гарантій, міроприємств і заходів, які забезпечують оптимальні умови життя, задоволення потреб населення. Включає соціальне забезпечення, соціальне страхування і соціальну допомогу (підтримку).

Ізгой - знедолена людина, якої відцуралося суспільство; вигнанець.

Іммігрант - іноземець, що прибув у яку-небудь країну на постійне проживання.

Імміграція - в'їзд у країну іноземних громадян з метою постійного в ній проживання і. як правило, одержання громадянства цієї країни.

Інвалід — людина, не здатна самостійно забезпечити нормальне особисте і (або) соціальне життя внаслідок фізичної або розумової вади; втрата або обмеження здатності брати участь у житті громади. Інші назви: люди з функціональними обмеженнями; люди з обмеженими можливостями; люди з особливими потребами; неповносправні.

Інвалідність - це обмеження в можливостях, обумовлених фізичними, психічними, сенсорними, соціальними, культурними, законодавчими та іншими бар'єрами, які не дозволяють людині бути інтегрованою в суспільство і брати участь в житті сім'ї та держави на тих же умовах, як і інші члени суспільства.

Індекс рівня життя - показник відносної зміни рівня матеріального добробуту, соціальних і культурних умов життя певних груп населення.

105

Індивідуальна робота — надання допомоги індивідам і сім'ям у розв'язанні психологічних, міжособистісних, соціоекономічних проблем шляхом взаємодії з ними.

Індивідуальний підхід до соціального захисту - підхід, згідно з яким добробут індивідів поліпшується у результаті вивчення обставин їх життя, визначення його рівня та зростання індивідуального добробуту. Соціальний добробут є сумою добробуту осіб, які становлять суспільство.

Карітас - гуманітарна благодійна неурядова організація у сфері соціального розвитку. Створена католицькою церквою в Німеччині (1897 р.) для допомоги знедоленим незалежно від їх віросповідання чи національності.

Клієнт соціальної роботи — індивід, група людей, сім'я, громада, які не можуть самостійно подолати свої проблеми, вибити з життєвої кризи, функціонувати самостійно і тому потребують допомоги фахових соціальних працівників, є адресатами соціальної роботи.

Компетентність - психосоціальна якість, що позначає силу і впевненість в почуття власної успішності і корисності, що дає людині усвідомлені своєї здатності ефективно взаємодіяти з оточенням.

Компетенція - коло повноважень якого-небудь органу або посадової особи: коло питань, у яких дана особа має пізнання, досвід.

Компетенція або кваліфікація - це сукупність знань, вмінь і навичок, засобів спілкування та досвіду творчої діяльності персоналу.

Конвенція про права дитини - документ, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 р. К. визначена як "велика хартія вільностей для дітей, світова конституція прав дитини". Покладає на держави, які її приймають, правову відповідальність за дії щодо дітей; пропонує більш міцні юридичні гарантії і норми. Основні положення К. - забезпечити права дітей на виховання, розвиток, захист і на активну участь у житті суспільства. Ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 р.

Межа бідності - засоби, які суспільство вважає необхідними для підтримки мінімально допустимого прожиткового мінімуму життя.

Методи соціальної роботи — сукупність прийомів, способів діяльності соціальних працівників, які вони використовують для розв'язання соціальних проблем клієнтів, стимулювання розвитку їхніх сил, конструктивної діяльності, спрямованої на зміну несприятливої життєвої ситуації.

Милосердя — готовність допомагати кожній людській та живій особі, яка цього потребує, передбачає поєднання переживання чужого болю, як свого, і намагання реального надання допомоги. Вимагає відмови від поділу на "своїх" та "чужих", зближує навіть тих, хто розлучений через групову нетерпимість.

Міжнародна організація праці (МОП) - спеціальна установа, утворена в 1919 р. У складі Ліги Націй. Мета - вироблення і ухвалення відповідних міжнародних трудових норм у сфері трудових і виробничих відносин.

Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) - нейтральна і незалежна гуманітарна організація. Створена в 1863 р Міжнародним рухом Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Збирає інформацію про ув'язнених, інтернованих і переміщених осіб; забезпечує інформацією членів сімей про полонених і зниклих родичів; розшукує зниклих осіб.

Мінімум соціальний, - сума пільг і послуг, необхідних для задоволення основних біологічних і соціальних потреб індивіда, групи, які живуть у конкретних культурно-історичних умовах.

Моделі ринку праці - відповідна економічна категорія. Існують такі основні М.р.п.: 1) ліберальна (американська) модель, побудована на принципах індивідуалізму. Згідно з нею у випадку тимчасових фінансових труднощів на підприємстві працівники підлягають звільненню. Характеризується високим рівнем плинності кадрів і трудової мобільності, свободою вибору та індивідуальною відповідальністю за освіту і кар'єру. 2) патерналістська (японська) модель, в основі якої - принцип патерналізму, колективізму, солідарності і соціальної відповідальності. Відповідно до цієї моделі у випадку фінансових труднощів на підприємстві скоріше зменшать розмір заробітної плати, ніж звільнятимуть працівників.

Моделі соціального захисту (класифікація за Еспінг-Андерсен) Вчений визначив т. зв. режими соціального захисту - ліберальний, корпоративний, соціал-демократичний, - показавши рух від найменших прихильників державного соціального захисту до найбільших. Було виділено чотири моделі соціального захисту: 1) скандинавську; 2) залишкову; 3) корпоративістську; 4) рудиментарну. Скандинавська модель (Швеція) - солідарна й універсальна система соціального захисту. Державні зусилля спрямовуються на мінімізацію соціальних проблем і максимізацію надходжень до бюджету. Корпоративна модель (Австрія, Німеччина, Нідерланди, Швейцарія), частково Франція та Італія) - характеризується субсидіарністю, тобто участю різних секторів (державного, недержавного і неформального) у соціальному захисті. Залишкова модель (Великобританія) 0 акцентує на підтримці поза ринком праці; державна соціальна допомога постає як «остання надія», основна увага звертається на малозабезпечених. Рудиментарна модель (Португалія, Іспанія, Греція, Ірландія) - характеризується тим, що юридичні права на соціальний

107

захист мінімальні або взагалі відсутні. Функції соціального захисту держава покладає на волонтерський і неформальний сектори. Перед соціальними працівниками постають проблеми пошуку джерел фінансування програм у сфері соціального захисту. Соціальні служби діють не скоординовано та несистематично.

Модель соціального захисту залишкова - ґрунтується на принципі «страхової сітки». За нормальних умов люди не повинні залежати від соціального захисту, вони живуть, спираючись на власні ресурси своєї сім'ї, і тільки ті з них можуть розраховувати на соціальний захист, хто з певних причин не може прожити самотужки. Соціальний захист у такому разі постає як «залишковий», оскільки спрямований на тих, хто не підпадає під загальне правило.

Модель соціального захисту ліберальна» - модель, згідно з якою є забезпечення рівних можливостей, рівних шансів для самореалізації. Роль держави у наданні соціального захисту - створення відповідних умов, за яких обсяг соціального захисту скорочується, а держава бере на себе тільки ті функції, які не здатна виконати самотужки особа чи сім'я.

Модель соціального захисту соціально-демократична) - модель, згідно з якою головною метою соціальної політики є досягнення соціальної справедливості, подолання нерівності, що виникає під час розподілу економічних та соціальних ресурсів. Завдання держави - гарантування і забезпечення визначеного рівня доходів і соціальних послуг незалежно від трудового внеску.

Молодіжна політика (державна) - система ідей, теоретичних положень про місце і роль молоді, молодого покоління в суспільстві.

Молодь - соціально-демографічна група, виокремлена за сукупністю вікових характеристик, соціальним статусом. Громадяни віком від 16 до 32 років (за кордоном - до 35 років).

Насильство — засіб впливу певної особистості (соціальної групи, держави) за допомогою різноманітних форм примусу на іншу особистість (соціальну групу, державу) в конфлікті з мстою придбання чи збереження матеріального, політичного, психологічного або іншого панування, завоювання тих чи інших позицій; тип дії або поведінки соціальних суб'єктів у конфлікті, при яких їх опонент (особистість, група) піддається фізичному тиску або зазнає прямого фізичного збитку.

Насильство в сім'ї — умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого, які порушують конституційні права і свободи людини та громадянина і завдають моральної шкоди, шкоди фізичному і психічному здоров'ю.

Нормативи державні у сфері соціального обслуговування - нормативи, що встановлюються для визначення розмірів державних гарантій соціальної підтримки інвалідів, осіб похилого віку, людей, які залишилися без піклування батьків, та інших осіб, які потребують соціальної підтримки.

Форми соціальні?- зразки, стандарти діяльності, правила поведінки, дотримання яких очікують від члена будь-якої групи або суспільства і які підтримуються за допомогою санкцій (від мовчазного осуду до позбавлення волі).

Об'єднання громадян - добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.

Община - 1) форма соціальної організації, яка виникла на основі родинних зв'язків і характеризується спільним володінням засобами виробництва, повним або частковим самоуправлінням. Розрізняють общину родову, сімейну, сусідську; 2) сукупність людей, що об'єднані спільними інтересами, володіють спільними правами і обов'язками і підпорядковуються єдиним законам; 3) самоврядна організація, що має публічно-правові функції (міські комуни, земляцтва).

Опіка (піклування) — особлива форма державної турботи про неповнолітніх дітей, які залишились без піклування батьків, і повнолітніх осіб, які потребують допомоги у забезпеченні прав та інтересів.

Опіка суспільна - організована система допомоги населенню в XIX ст. з боку державних інститутів або суспільства. Вона представлена Міністерством внутрішніх справ, земськими і міськими установами, приватними благодійними товариствами і т.п. Розглядається як історична модель захисту і підтримки (історична парадигма).

Опікун - фізична або юридична особа, на яку покладено зобов'язання піклуватися про людину, яка визнана недієздатною через вік або стан здоров'я.

Органи опіки і піклування - місцеві органи самоуправління, які здійснюють функції по опіці і піклуванню: через органи управління освітою стосовно неповнолітніх осіб; через органи охорони здоров'я стосовно осіб, визнаних судом недієздатними або обмежено дієздатними; через органи соціального забезпечення стосовно дієздатних осіб, яким необхідна опіка за станом здоров'я.

109

Організація благодійна - недержавна організація, головною діяльністю якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб, згідно з Законом "Про благодійництво та благодійні організації від 16.07.97".

Організації дитячі громадські - об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та захист свого соціального становища як повноправних членів суспільства

Організації молодіжні громадські - об'єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.

Організації релігійні - релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Організація громадська - об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Організація некомерційна - агенство, діяльність якого носить виключно благодійний характер і не направлена на отримання прибутку. Діє згідно з законом "Про благодійництво та благодійні організації від 16.07.97".

Охорона материнства і дитинства - система державних і суспільних міроприємств, які направлені на охорону здоров'я жінок та дітей. О.м. і д. включає диспансеризацію жінок, патронаж вагітних і дітей, нагляд за станом здоров'я дитини, організацію соціальної допомоги матерям та дітям.

Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Оцінка соціальна - схвалення або несхвалення, які виявляє група, організація або суспільство стосовно своїх членів у відповідь на виконання або невиконання висунутих до них вимог.

Очікування соціальні - вимоги, що ставляться одним соціальним суб'єктом (індивідом, групою, суспільством і т.д.) до соціальної поведінки іншого суб'єкта.

Плюралізму- філософське вчення, що визнає декілька або багато джерел та видів буття. У сфері політики плюралізм передбачає здійснення управління різними партіями, а також групами, які взаємодіють з ними; розподіл влади; наявність легальної опозиції; визнання принципу більшості, тобто демократичну форму політичного упорядкування.

Політика державна молодіжна - системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов і гарантій та життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України.

Права людини соціальні - правові норми, які визначають місце людини в соціальній сфері суспільства, забезпечують її можливість мати, користуватися і розпоряджатися соціальними благами.

Прийомна сім'я - це сім'я, яка добровільно взяла з закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей для виховання і спільного проживання. Загальна кількість рідних та прийомних дітей у родині не повинна перевищувати п'яти чоловік.

Ринок праці - процеси руху робочої сили, її включення у суспільне виробництво, вивільнення, використання, розподілу і перерозподілу.

Робота соціальная професійна діяльність, направлена на допомогу людям у переборенні серйозних соціальних проблем, в якій використовується широкий спектр спеціалізованих прийомів та методів.

Робота соціальна групова - форма або метод роботи, який використовується з метою надання клієнту допомоги через передачу групового досвіду для розвитку його фізичного і духовного потенціалу, формування соціальної поведінки. Невелика група осіб з близькими інтересами і загальними проблемами регулярно збирається і включається в діяльність для досягнення загальних цілей. В якості таких цілей може бути обмін інформацією, розвиток практичних або соціальних вмінь, зміна ціннісних орієнтацій, перебудова соціальної поведінки в позитивному напрямку.

Робота соціальна індивідуальна - метод (спосіб) допомоги індивідам і сім'ям у розв'язанні психологічних, міжособових і соціоекономічних проблем. Іноді індивідуальна соціальна робота виступає як клінічна. Дозволяє враховувати особливості їх розвитку, фізичного і духовного стану, рівень підготовки, інтересів і потреб, життєвий досвід. P.c.і. з клієнтами - одна із найбільш розповсюджених форм діяльності соціального працівника.

по

Грунтується на результатах систематичного вивчення клієнтів через спостереження, аналіз їх життєдіяльності, соціальної активності, працездатності, запитів та інтересів.

Сирітство - соціальне явище, зумовлене наявністю у суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишилися без піклування батьків внаслідок позбавлення батьківських прав, визнання їх у встановленому порядку недієздатними, безвісно зниклими та ін.

Сирітство соціальне - явище усунення або неучасті значного кола осіб у виконанні ними батьківських обов'язків (деформація батьківської поведінки). Соціальні сироти - це особлива група дітей, які залишилися без батьків через соціально-економічні причини, тобто сироти при живих батьках -.

Сирота - дитина, що тимчасово чи постійно перебуває поза сімейним оточенням внаслідок втрати батьків, а також дитина, яка не може з певних причин чи з власних інтересів залишатися в сімейному оточенні і потребує захисту та допомоги з боку держави.

Система пенітенціарна - система норм, органів і закладів, яка організує відбування покарання осіб, які засуджені судом до позбавлення волі. Може передбачати в собі різні умови для засуджених - від одиночного ув'язнення до умовного відбування покарання (умовно-дострокового звільнення). В неї можна включити роботу з умовно засудженими - надання їм соціальної, психологічної, організаційної та інших видів допомоги; роботу з особами, що знаходяться у місцях позбавлення волі; роботу з тими, хто відбув покарання, включаючи їх ресоціалізацію, а також роботу з сім'ями ув'язнених і колишніх ув'язнених.

Системна модель соціальної роботи — модель практики соціальної роботи, яка ґрунтується на ідеї, що задовільне життя людини залежить від систем, які її оточують.

Соціалізація (лат. — суспільний) — процес набуття індивідом соціального досвіду, утвердження як особистості, включення у суспільне життя як активної і дієвої сили.

Соціальна відповідальність — це діяльність, яка здійснюється в інтересах окремих прошарків населення і жертв порушень прав людини: надання їм підтримки, допомоги, захист їхніх інтересів; це практична сторона солідарності, яка передбачає використання своїх талантів, здібностей задля прогресу людства.

Соціальна група — це порівняно стала спільність людей, яка є складовим елементом певного суспільства і характеризується спільністю інтересів, норм поведінки, соціально-психологічних ознак, цінностей тощо.

Соціальна депривація — відсутність або недостатня наявність економічних і психологічних умов для розвитку людини (забезпеченість житлом, грошима, турбота близьких людей тощо).

Соціальна допомога - інструмент політики, що застосовується для регулювання рівня життя населення і передбачає надання послуг та матеріальних ресурсів у різних формах, що фінансуються зазвичай із загальних доходів держави і надаються на основі перевірки потреб або засобів існування.

Соціальна молодіжна політика - система пріоритетних державних та ініціативно-громадських заходів і дій спрямованих на створення належних правових, економічних, організаційних та інших умов, які забезпечують реалізацію можливостей дітей і молоді в різних сферах суспільного життя, розвиток їх ініціативи та активності й гарантують захист громадянських, політичних, соціальних, екологічних, економічних та інших прав і свобод.

Соціальна допомога - вид соціальної діяльності, спрямований на підтримку осіб та соціальних груп, що знаходяться в кризовій ситуації.

Соціальна реабілітація - комплекс заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених індивідом суспільних зв'язків та відносин внаслідок стану здоров'я зі стійкими розладами функцій організму (інвалідність); зміни соціального статусу (люди похилого віку, безробітні, біженці).

Соціальна реабілітація — спрямована на надання допомоги молодій сімї з метою подолання сімейних конфліктів, кризових станів, дисгармонії у взаємостосунках, тимчасових або постійних труднощів у життєдіяльності сімї, які з'являються внаслідок таких захворювань, майнових витрат, конфліктних взаємостосунків, нервово-психічних захворювань, а також допомоги тим, хто опинився у стані безвихідності, безпорадності чи самотності.

Соціальна робота — галузь наукових знань і професійна діяльність, спрямована на підтримання І надання кваліфікованої допомоги будь-якій людині, групі людей, громаді, що розширює або відновлює їхню здатність до соціального функціонування, сприяє реалізації громадянських прав, запобігає соціальному виключенню.

113

Соціальна робота в громаді — процес розвитку колективного й індивідуального досвіду, який відбувається у територіальних громадах і громадах за інтересами.

Соціальна робота групова - модель соціальної роботи, згідно з якою здійснюється допоміжна діяльність через групові форми взаємодії. Має два різновиди: 1) групова робота з ініціативи і за участю соціальних служб, соціального працівника; 2) самостійно організовані групи взаємо підтримки. Сутність випливає з переваг розв'язання проблем клієнта у процесі міжособистісного спілкування людей з подібними проблемами.

Соціальна робота індивідуальна - метод (спосіб) допомоги індивідам і сім'ям у розв'язанні психологічних, міжособистісних і соціоекономінчих проблем. Цей метод науково обґрунтувала М.Річмонд у праці «Соціальні діагнози».

Соціальна справедливість — справедливість, яка налаштовує на неупереджене задоволення необхідних потреб людини, вмотивований розподіл матеріальних ресурсів, вільний доступ до послуг і системи охорони здоров'я, освіти, створення рівних можливостей; соціальний захист і забезпеченість.

Соціальна терапія — допомога на емоційному, когнітивному і поведінковому рівні у визнанні і подоланні клієнтом власних труднощів.

Соціальна робота мобільна - інноваційний метод соціальної роботи, суть якого полягає в тому, що соціальні служби не очікують звернення клієнтів, а виходять зі своїми послугами на вулиці, що стали місцем перебування значної кількості людей, які потребують допомоги. Зародився у середовищі ентузіастів у США, поширився в Європі, зберігаючи при цьому англійське звучання в німецькій, французькій та інших мовах - «стрітворк» (streetwork). В українській мові також вживається калька з англійської «вулична соціальна робота». Перший досвід С. р. м. в Україні отримано в рамках реалізації проекту ЮНІСЕФ «Діти вулиці».

Справедливість соціальна - ступінь рівності і нерівності, норм і дій, благ і заслуг, діяння і відплати, вимог і виконання у відносинах між людьми і соціальними групами, оцінювання з позиції певного суспільного ідеалу (добра, правди, гармонії, порядку тощо). Сутність С. с. - встановлення спів розмірності між намірами, можливостями і результатами дій людей, зіставленні дій і результатів одних з діями і результатами інших на основі існуючої в суспільстві ієрархії цінностей.

Стандарт соціальний базовий державний - прожитковий мінімум, який встановлює керівництво держави для своїх громадян на підставі закону, що

визначає державні соціальні гарантії і стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.

Старіння населення - збільшення в загальній кількості населення частки осіб, старших за працездатний вік. Якщо ця частка менша за 8%, населення вважається молодим, коли перевищує 12% - старим. Розрізняють «старіння знизу» (через зниження рівня народжуваності) і «старіння зверху» (через скорочення смертності у старечому віці). Уперше (до 1870) поріг демографічної старості переступила Франція, близько 1901 - Швеція, у 1931 -Великобританія, у 1937 - Німеччина.

Стратегії соціального захисту - взаємопов'язані заходи соціальної політики, що мають спільну мету або спільний підхід. Спрямовані на поліпшення добробуту людей.

Суб'єкт соціальної політики - держава, яка встановлює межі та умови соціального захисту громадян.

Субсидіарність - у світовій практиці - законодавче регулювання взаємодії державних і недержаних структур у соціальному секторі, що передбачає надання переваги при фінансуванні громадським (суспільним), приватним ініціативам у галузі соціальних програм і заходів порівняно з державними.

"Телефон довіри" - підрозділ соціальної служби для молоді, діяльність якого спрямована на надання кваліфікованої екстренної, анонімної, безкоштовної психологічної і психотерапевтичної допомоги по телефону підліткам, молоді, окремим категоріям населення, що переживають кризові ситуації. Одним із завдань діяльності телефону довіри є профілактика та попередження девіантної, делінквентної поведінки.

Теорія соціальної роботи - 1.Логічне узагальнення досвіду суспільної практики, яке ґрунтується на глибокому проникненні в суть досліджуваного явища та розкриває його закономірності. 2.Комплекс поглядів та ідей, які дають можливість тлумачити та пояснювати факти.

Терапія сімейна - галузь теоретичної і практичної діяльності, спрямованої на нормалізацію сімейних відносин, зміну дисфункціональних моделей сімейної взаємодії з метою відновлення психологічного здоров'я членів сім'ї.

Торгівля людьми - відкрите чи таємне заволодіння людиною, пов'язане з законним чи незаконним переміщенням за згодою чи без згоди особи через державний кордон України або без такого для подальшого продажу або іншої платної передачі з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу,

усиновлення в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці.

Фонди громадські - структури, які об'єднують групи людей, матеріальні, фінансові, культурні та інші цінності, створені в результаті добровільних відрахувань, внесків, пожертвувань державних, громадських організацій і підприємств, комерційних і фінансових структур, приватних осіб з метою гуманітарної, благодійної діяльності в різних сферах суспільного життя.

Фостерна опіка - вид опіки, що передбачає передання дитини в сім'ю, яка її утримує і виховує впродовж певного часу замість батьків.

Дата добавления: 2014-01-05