Загальна характеристика метатеорії соціальної комунікації

Рис. 10.1. показує, що метатеорія соціальної комунікації займає центральне місце (служить ядром) системи соціально-комунікаційних наук. Це її положеня у сфері наукового знання обумовлене тим, що вона є узагальнюючою теорією, а інші дисципліни – частинами узагальнювальної теорії соціальної комунікації.

Об'єктом метатеорії є соціальна комунікація в цілому, тобто всі види, рівні, форми, засоби і технології руху смислів в соціальному часі та просторі.

Предметом метатеорії слугують не конкретні соціально-комунікаційні явища, а знання про ці явища, здобуті приватними теоріями. Оскільки ці теорії відносяться до різних наукових комплексів, метатеорія соціальної комунікації набуває статусу міжнаукової узагальнюючої теорії.

Функції міжнаукових теорій в системі наукового знаня полягають у наступному. Крім пояснювальній, описової і пророчої функцій, які виконуються усіма науковими теоріями, метатеорії мають особливі функції:

- трансляційна – перенесення узагальненого знання з однієї приватної дисципліни в іншу з метою поглиблення конкретних знань та розкриття загальних фундаментальних закономірностей і принципів предметів, що вивчаються;

- стратегічна – орієнтація у напрямках подальших наукових пошуків;

- термінологічна –- впорядкування й узгодження термінологічних систем приватних наук;

- практична – сприяння вирішенню комплексних практичних проблем, що вимагають участі фахівців різного профілю;

- методологічна – уточнення об'єкта, предмета, меж і умов застосовності конкретних теорій;

- загальнонаукова – розкриття змісту загальнонаукових категорій, що входять в апарат метатеорії; в даному випадку – поняття соціальної комунікації і похідних від нього;

- світоглядна – сприяння формуванню професійного світогляду фахівців (соціально-комунікаційних працівників).

Зміст метатеорії складається з узагальнення проблематики приватних дисциплін, а також власної проблематики, яка не торкається останніми і пов'язаної з виконанням стратегічних, практичних, методологічних і загальнонаукових функцій. Це утримання в загальних рисах представлено в десяти розділах цього видання.

Методичному апарату метатеорії не властиві такі методи емпіричного пізнання, як експеримент і спостереження, зате широко застосовуються методи порівняння, аналогії, типологізації, моделювання, формалізації. Метатеорії часто беруть на озброєння загальнонаукові методологічні підходи: системний, інформаційний, функціональний та ін. Згідно з визначенням метатеорії, джерелами знання, на основі якого вона виробляє узагальнюючі закономірності, типології, принципи, слугує утримування приватних дисциплін, як фундаментальних наук, так і прикладних навчань.

Дата добавления: 2014-01-05