Явище омонімії у сучасній українській мові

Антоніми у сучасній українській мові. Семантичні класи антонімів. Класифікація антонімів.

Перифрази та евфемізми як різновиди синонімів.

Синонімічний ряд. Принципи його класифікації.

Підходи до класифікування синонімів.

Явище синонімії.

Паронімія в українській мові.

Класифікація омонімів.

Явище омонімії у сучасній українській мові.

Тема 3

Використана література

1. Волох І.П. та ін. Сучасна українська літературна мова. К., 1976.
2. Жовтобрюх О.П., Кулик В.Д. Курс сучасної української літературної мови. К., 1972.
3. Пономарів О.Д. Сучасна українська мова К., 1991.
4. Сучасна українська літературна мова (за ред. А.П.Грищенка). – К., 1997.
5. Сучасна українська літературна мова. Лексика. Фразеологія. (за ред. І.К.Білодіда) К., 1969.- Т.4.
6. Гнатюк Л. Кононенко О. Українська мова. К., 1995.
7. Доленко М.Т., Дацюк І.І. Кващук А.Г. Поповський В.Д. Сучасна українська мова. Збірник вправ. К., 1989.
8. Доленко М.Т., Дацюк І.І. Сербенська О.А. Сучасна українська мова. Збірник вправ. К., 2000.
9. Козачук Г.О.Українська мова. Практикум. К., 1991.
10. Козачук Г.О., Шкуратяна Н.Г. Практичний курс української мови. К., 1994.
11. Український правопис. Стереотипне видання.- К., 2001.

Омонімія, як лексико-семантичне явище, характеризується тим, що для позначення абсолютно різних предметів позамовної дійсності використовується один і той же форматив (матеріальне вираження словесного знака).

Омонімами (гр. – homos - однаковий, onyma - ім”я) називають слова, що звучать і пишуться однаково, але не мають нічого спільного у властивих їм значеннях.

Лава – 1) спосіб шикування;

2) пристрій для сидіння;

3) вулканічна маса;

4) вибій у шахті.

Лексико-семантичні явища полісемії та омонімії абсолютно різні, певними моментами навіть протилежні, що однак не забезпечує їх послідовного розмежування навіть у лексикографічній практиці.

Основним критерієм розрізнення є те, що кожне переносне значення полісемантичного слова обов’язково так чи інакше пов’язане з його первинним значенням, оскільки розвинулось внаслідок подібності понять.

Омоніми семантичної спільності не мають, називають абсолютно не співвідносні за смислом поняття. О.С.Ахманова стверджує, що “… це зовнішній збіг за звуковою оболонкою двох або більше різних слів”.

Омонімія розвивається за принципами двох незалежних ліній (↓↓), або ліній, що вказують на розрив полісемії (), полісемія ж – за принципом ліній, що виходять з однієї точки, з одного джерела ().

Одні вчені вважають, що омоніми і багатозначні слова можна розмежувати за допомогою відповідних синонімів, інші – за різними словотворчими можливостями чи належністю до різних інших семантичних груп; ще одна точка зору – визначати їх за синтаксичними зв”язками з іншими словами.

Головним критерієм розрізнення багатозначності та омонімії виступає зміст слова, співвіднесеність його з дійсністю; наявність чи відсутність внутрішнього семантичного зв”язку між співзвучними словами. До омонімів належать тільки такі однакові за звуковим складом слова, між якими немає будь-якого внутрішнього значеннєвого зв’язку.

Дата добавления: 2014-01-05