Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Підходи до класифікування синонімів

Читайте также:
  1. Види аудиту і аудиторської діяльності. Загальні методичні підходи до аудиторських перевірок
  2. Інвестиційна функція: класичний та кейнсіанський підходи
  3. Концептуальні підходи держав переможець до розробки мирних договорів з Німеччиною та її союзниками на Паризькій конференції
  4. Методичні підходи до аналізу фінансових ризиків
  5. Наукові підходидо визначення економічної оцінки природних ресурсів
  6. Основні підходи до дослідження темпераменту
  7. Основні підходи до опису структури особистості
  8. Основні підходи при створенні інформаційних систем
  9. Позитивний та нормативний підходи до вивчення фінансових явищ.
  10. Різні підходи до побудови теорії цілих невід’ємних чисел.
  11. Сучасні підходи до аналізу попиту на нові товари

Із складної лінгвістичної значеннєвої природи синонімії, існування багатьох типів семантичних зближень лексичних одиниць випливають різні критерії визначення і класифікації синонімії. Мовознавча наука нараховує десятки класифікацій лексичних синонімів (різного наукового рівня).

А.П.Грищенко вважає, що заслуговує на увагу розмежування двох типів синонімів відповідно до ступеня близькості лексичних значень відповідних слів – повних і неповних.

І. Повним синонімам властивий абсолютний збіг лексичних значень, у зв’язку з чим вони кваліфікуються як абсолютні, семантично тотожні (сім”я – родина, зосереджувати – концентрувати, переважати – превалювати, передавати – транслювати (по радіо), виродження – дегенерація, тайнопис – криптографія, база – основа – фундамент – підгрунтя (теорії), самоуправління – автономія, градусник – термометр, півники – ірис, відсоток – процент, обрій – горизонт, описовий – дескриптивний).

ІІ. Неповні синоніми характеризуються певними відмінностями, які виявляються у так званих відтінках лексичних значень. Поняття відтінок значення не має чітко окресленого змісту, тому що у його тлумаченні переважають не строго визначені критерії, а оцінки суб’єктивного плану.

На основі протиставлення за повним і неповним збігом лексичних одиниць окремі мовознавці виділяють 2 основних типи синонімів:

1) синоніми, тобто слова з тотожними, ідентичними значеннями;

2) квазісиноніми (лат.quasi – майже, приблизно), тобто слова з близькими, але не тотожними лексичними значеннями.

Суть такої класифікації полягає у тому, що синонімам властива нейтралізація значень, одну з основних умов якої становить взаємозаміна слів у відповідних контекстах. Квазісиноніми у зв’язку з наявністю певних відтінків, характерних смислів не підлягають семантичній нейтралізації, тобто не характеризуються взаємозаміною без додаткових значеннєвих або емоційно-оцінних втрат.

Докладніша класифікація грунтується на внутрішній диференціації квазісинонімів, у складі яких виділяють:

1. Семантичні (ідеографічні) синоніми, які також називають понятійними, позначаючи один і той же предмет позамовної дійсності, відрізняються певними елементами своїх значень, зумовлюваними різною мотивацією відповідних назв, позначенням різних кількісних або ідейних виявів денотата (хуртовина – завірюха, заметіль, хуга, віхола, метелиця, сніговиця, хурделиця, сніговій, сніговійниця, метіль, завія, задуха, віхтолиця, вертелиця веремія, хвища, каракурія, курява, крутелиця, вітрениця, збитниця, буря, віялиця, буран).

Важлива диференційна ознака семантичних синонімів полягає у тому, що вони позбавлені емоційно-оцінних, експресивних значеннєвих нашарувань.



2.Стилістичні синоніми виділяються за ознакою емоційно-експресивних відтінків, наявністю у семантичній структурі слів вказівки на позитивну або негативну оцінку предмета, ознаки, дії (ханжество – святенництво - лицемірство). Стилістичним синонімам властиве протиставлення з нейтральними, що позначають як позитивні, так і негативні риси, якості: 1) поважний – серйозний, солідний, статечний, важний, величний; 2) амбітний – самолюбний, гордий, честолюбний; 3) гордовитий, чванливий, чванькуватий, гоноровитий, надутий, бундючний – задавастий.

3.Семантико-стилістичні відрізняються один від одного як за значенням, так і за емоційно-експресивним забарвленням (охоче – радо – залюбки; успіх – торжество – тріумф; бешкетник – урвиголова – шибайголова – зірвиголова – зайдиголова – паливода – палисвіт – шибеник – угара – урвипола - шилихвіст).

І.К.Білодід виділяє такі ж 3 основних типи синонімів.

Л.А.Лисиченко дотримується подібної класифікації, але подає її більш детально.

1.Ідеографічні (семантичні) синоніми виникають внаслідок фіксування у слові диференційних ознак поняття. Основна функція синонімів цього типу – уточнювати характеристику понять.

а) синоніми, в значенні яких підкреслюється і виділяється певна сторона, ознака, риса названого словом явища (недовіра - підозрілість);

б) синоніми, що служать для виявлення ступеня чи міри ознаки якості, стану (слухняний – покірний, лукавий - підступний);

в) синоніми, що характеризують інтенсивність дії або стану (просьба – благання - мольба);

г) синоніми, що різняться характером дії (плач (беззвучний) – ридання (вголос) – тужіння (вголос і протяжно));

д) синоніми, відтінки значень яких пов’язані з характером сполучуваності властивої кожному з членів синонімічної групи (юний (про особу) – молодий, дефект (у товарі) – недолік (у роботі) - порок (у людини)).

2.Для стилістичних синонімів характерне протиставлення не за відмінностями у понятті, а за вживанням слова переважно у тому чи іншому функціональному стилі. Слова можуть бути стилістично нейтральні і більш – менш фіксовані щодо певного стилю (пояснення (нейтр.) – коментар (наук.); говорити - ректи).

3.Емоційно забарвлені синоніми – їх значення відрізняється емоційним компонентом, що виявляє ставлення особи до явища. У даному разі не йдеться про слова, в яких оціночний елемент є предметно-понятійною основою значення (добро, щирість), а тільки про ті, що в них емоційне забарвлення пов”язане не з самим предметом чи явищем, а виявляє ставлення до нього (незгода – розбрат; майно – манатки; ворота - брама).

Слова з негативним забарвленням вживаються переважно у розмовному стилі. Синоніми, властиві книжним стилям, характеризуються позитивним забарвленням (звитяга, витязь).

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Підходи до класифікування синонімів

Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 282; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.225.39.142
Генерация страницы за: 0.005 сек.