Адміністративна відповідальність за правопорушення в сфері оборони та безпеки України

Необхідно зазначити, що захист відносин, які визначають сферу національної безпеки та оборони здійснюється за допомогою норм Кримінального кодексу України. Це обумовлено, в першу чергу, важливістю цих відносин для самого існування незалежної держави, підтримання спокою та безпеки в суспільстві.

Сфера адміністративно-правового захисту є дещо звуженою і фрагментарною. Можна вести мову про окремі адміністративні правопорушення.

В основному зазначені правопорушення знаходяться в главі 15 КУпАП «Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління».

Такими правопорушеннями є:

1. Правопорушення пов'язані з порушенням прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію.

2. Правопорушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу, про порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрату їх з необережності, про неявку на виклик у військовий комісаріат, про неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць, про прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку, про незабезпечення сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці, про несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати, про неподання відомостей про військовозобов'язаних і призовників.

3. Правопорушення в сфері безпеки.

4. Правопорушення в галузі державного експортного контролю та протидії тероризму.

До правопорушень пов’язаних із порушенням правил прикордонного режиму та режиму перебування іноземців можна віднести такі статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В статті 202 встановлено відповідальність за порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України. Порушення прикордонного режиму або режиму у пунктах пропуску через державний кордон України тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В статті 203 КУпАП встановлено відповідальність за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України. Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Недодержання іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку реєстрації або порушення встановленого терміну перебування в Україні, виявлені в пунктах пропуску через державний кордон України тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В статті 204 КУпАП встановлено відповідальність за порушення порядку працевлаштування, прийняття на навчання, надання житла, реєстрації іноземців та осіб без громадянства та оформлення для них документів. Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб'єктів господарської діяльності, що діють на території України, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони будь-яким чином сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В статті 204-1 КУпАП встановлено відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України. Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чинність статті 204-1 не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з метою отримання притулку або набуття статусу біженця, якщо вони в установлений законом термін звернулися до відповідних органів державної влади щодо надання їм притулку чи статусу біженця.

В статті 205 КУпАП встановлено відповідальність за невжиття заходів до забезпечення своєчасної реєстрації іноземців і осіб без громадянства. Невжиття громадянами, які запросили в Україну іноземців і осіб без громадянства в приватних справах і надали їм жилу площу, заходів до забезпечення у встановленому порядку їх своєчасної реєстрації тягне за собою попередження або накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В статті 206 КУпАП встановлено відповідальність за порушення порядку надання іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів та сприяння в наданні інших послуг. Надання громадянами іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів, сприяння їх незаконній реєстрації, оформленню документів на проживання чи навчання, прийняттю на роботу, а також надання інших послуг на порушення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і правил транзитного проїзду їх через територію України, якщо ці дії безпосередньо не пов'язані із незаконним переправленням осіб через державний кордон України тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В статті 206-1 КУпАП встановлено відповідальність за незаконне перевезення іноземців та осіб без громадянства територією України.Перевезення водіями іноземців та осіб без громадянства на порушення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду їх через територію України, якщо ці дії безпосередньо не пов'язані із незаконним перетинанням осіб через державний кордон України тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Обладнання власниками або водіями транспортних засобів спеціально прихованими або замаскованими місцями, які використовуються для перевезення нелегальних мігрантів тягне за собою накладення штрафу на власників транспортних засобів або посадових осіб підприємств, установ, організацій, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, - від ста двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу чи без такої і на водіїв - від ста двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою або другою статті 206-1, якщо вони вчинені повторно або групою осіб, або щодо кількох іноземців та осіб без громадянства, а так само перевезення іноземців та осіб без громадянства в обладнаних власниками транспортних засобів або водіями спеціальних схованках для перевезення людей тягнуть за собою накладення штрафу від ста сімдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортних засобів чи без такої.

До правопорушень в сфері оборони, проходження військової служби, мобілізаційної роботи можна віднести такі правопорушення.

В статті 210 КУпАП встановлено відповідальність за порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу. Порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В статті 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою статті 210-1, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В статті 211 КУпАП встановлено відповідальність за умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрату їх з необережності. Умисне зіпсуття або недбале зберігання військовозобов'язаними і призовниками обліково-військових документів (військових квитків і посвідчень про приписку до призовних дільниць), яке спричинило їх втрату, тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В статті 211-1 КУпАП встановлено відповідальність за неявку на виклик у військовий комісаріат. Неявка громадян на виклик у військовий комісаріат без поважних причин для приписки до призовної дільниці тягне за собою накладення штрафу до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

В статті 211-2 КУпАП встановлено відповідальність за неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць. Неподання керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, установ та організацій, які здійснюють експлуатацію будинків, власниками будинків, органами місцевого самоврядування, яким делеговано ведення первинного обліку військовозобов'язаних і призовників, підрозділами по роботі з кадрами підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності щорічно в строки, встановлені Міністерством оборони України, до відповідних районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В статті 211-3 КУпАП встановлено відповідальність за прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку. Прийняття керівниками або іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на роботу (навчання) військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В статті 211-4 КУпАП встановлено відповідальність за незабезпечення сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкода їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці. Незабезпечення керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на вимогу військових комісаріатів сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати або перешкода зазначених посадових осіб своєчасній явці громадян на збірні пункти чи призовні дільниці тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В статті 211-5 КУпАП встановлено відповідальність за несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати. Несвоєчасне подання керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, установ і організацій, що здійснюють експлуатацію будинків, а також власниками будинків у військові комісаріати і органи місцевого самоврядування, на які покладено ведення первинного обліку військовозобов'язаних і призовників, домових книг, карток реєстрації місця проживання і обліково-військових документів (військових квитків, посвідчень про приписку до призовних дільниць) на жильців, які є віськовозобов'язаними або призовниками, для оформлення взяття на військовий облік або зняття з обліку, а також несповіщення їх про виклик у військові комісаріати тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В статті 211-6 КУпАП встановлено відповідальність за неподання відомостей про військовозобов'язаних і призовників. Неподання відомостей про всіх військовозобов'язаних і призовників, визнаних інвалідами незалежно від групи інвалідності, посадовими особами медико-соціальних експертних комісій, на яких покладено обов'язок подавати такі відомості у військові комісаріати, тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неподання посадовими особами державних органів реєстрації актів цивільного стану районним (міським) військовим комісаріатам відомостей про зміну військовозобов'язаними і призовниками прізвища, імені, по батькові про внесення до актових записів цивільного стану змін про дату і місце їх народження, а також про випадки реєстрації смерті військовозобов'язаних і призовників тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До правопорушень в сфері безпеки можна віднести такі.

В статті 195-5 КУпАП встановлено відповідальність за незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації та на посадових осіб - від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації.

В статті 212-2 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю. Порушення законодавства про державну таємницю, а саме: 1) недодержання встановленого законодавством порядку передачі державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації; 2) засекречування інформації: про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту; про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися та загрожують безпеці громадян; про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти та культури населення; про факти порушень прав і свобод людини і громадянина; про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб; іншої інформації, яка відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути засекречена; 3) безпідставне засекречування інформації; 4) надання грифа секретності матеріальним носіям конфіденційної або іншої таємної інформації, яка не становить державної таємниці, або ненадання грифа секретності матеріальним носіям інформації, що становить державну таємницю, а також безпідставне скасування чи зниження грифа секретності матеріальних носіїв секретної інформації; 5) порушення встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці; 6) невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці; 7) провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, без отримання в установленому порядку спеціального дозволу на провадження такої діяльності, а також розміщення державних замовлень на виконання робіт, доведення мобілізаційних завдань, пов'язаних з державною таємницею, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, яким не надано спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею; 8) недодержання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому іноземних делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства та проведення роботи з ними; 9) невиконання норм і вимог криптографічного та технічного захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна загроза порушення її конфіденційності, цілісності і доступності, тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В статті 212-5 КУпАП встановлено відповідальність за порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави. Порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, яке призвело до розголошення такої інформації, тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До правопорушень в сфері законодавства в галузі державного експортного контролю та протидії тероризму можна віднести такі.

В статті 166-9 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.Порушення вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності особи, яка здійснює фінансову операцію; неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу; ненадання, несвоєчасне надання додаткової інформації з приводу фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, на запит спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу; порушення вимог щодо зберігання документів, що стосуються ідентифікації та вивчення фінансової діяльності осіб, які здійснюють фінансові операції, та проведених ними фінансових операцій; неповідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу про зупинення проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовані міжнародні санкції, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб суб'єктів первинного фінансового моніторингу, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації, пов'язаної з аналізом фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, довідок та копій документів (у тому числі тих, що становлять банківську або комерційну таємницю) на запит спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які не є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розголошення в будь-якому вигляді інформації, що відповідно до закону є об'єктом обміну між суб'єктом первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, або факту її подання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В статті 212-4 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства в галузі державного експортного контролю. Порушення законодавства в галузі державного експортного контролю, а саме: 1) проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення експорту товарів військового призначення, а також товарів подвійного використання, на поставки яких до відповідної іноземної держави встановлено часткове ембарго, без отримання відповідного позитивного висновку спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю; 2) неподання або несвоєчасне подання спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю звітів та відповідних документів про підсумки проведення переговорів, зазначених у пункті 1 цієї статті, а також про фактично здійснені міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання на підставі отриманих дозволів чи висновків, а також про використання цих товарів у заявлених цілях; 3) навмисне знищення документів, пов'язаних з укладанням чи виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, на підставі яких були отримані дозволи, висновки чи міжнародні імпортні сертифікати, до закінчення строку їх зберігання, передбаченого законом, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Література

1. Адміністративне право України: навч. посіб.: [у 2 т.] / Херсон. юрид. ін-т Харк. нац. ун-ту внутр. справ. - Херсон: Херсон. міськ. друк., 2011 Т. 1: Загальне адміністративне право / [Галунько В. В. та ін.; за заг. ред. В. В. Галунька]. - 2011.. - 320 с.: табл.. - Бібліогр.: с. 299-318. - 300 экз.. - ISBN 978-966-1510-53-0. - ISBN 978-966-1510-54-7

2. Адміністративне право: підручник / [Ю. П. Битяк та ін.]; за заг. ред. проф. Ю. П. Битяка [та ін.]; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. - Х.: Право, 2010.. - 624 с.. - Бібліогр.: с. 600-604. - 4000 экз.. - ISBN 978-966-458-195-7

3. Адміністративне право України: академ. курс: підруч. для студ. юрид. спец. ВНЗ / В. Б. Авер'янов [та ін.]; відп. ред. В. Б. Авер'янов; НАН України, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К.: Юридична думка, 2007.

Т. 2: Особлива частина / В. Б. Авер'янов [та ін.]. - [Б. м.]: [б.в.], 2009.. - 600 с.. - Бібліогр.: с. 587-588. - ISBN 978-966-8602-67-2

4. Про оборону - Закон України від 6 грудня 1991, №1932-XII; Режим доступу до тексту нормат. докум.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1932-12

5. Про Збройні Сили України - Закон України від 6 грудня 1991, № 1934-XII; Режим доступу до тексту нормат. докум.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1934-12

6. Про Державну спеціальну службу транспорту - Закон України від 5 лютого 2004 року N 1449-IV; Режим доступу до тексту нормат. докум.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1449-15

7. Про основи національної безпеки України - Закон України від 19 червня 2003 року N 964-IV; Режим доступу до тексту нормат. докум.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=964-15

8. Про війська Цивільної оборони України Закон України від 24 березня 1999 N 556-XIV; Режим доступу до тексту нормат. докум.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=556-149. Про Раду національної безпеки і оборони України - Закон України від 5 березня 1998 року N 183/98-ВР; Режим доступу до тексту нормат. докум.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=183%2F98-%E2%F010. Про Службу безпеки України - Закон України від 25 березня 1992 року N 2229-XII; Режим доступу до тексту нормат. докум.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2229-1211. Про Державну прикордонну службу України - Закон України від 3 квітня 2003 року N 661-IV; Режим доступу до тексту нормат. докум.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=661-1512. Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України - Закон України від 23 лютого 2006 року N 3475-IV; Режим доступу до тексту нормат. докум.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3475-1513. Про військово-адміністративний поділ території України - Указ Президента України від 2 червня 2006 року N 469/2006; Режим доступу до тексту нормат. докум.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=469%2F200614. Про Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України - Указ Президента України від 6 квітня 2011 року № 406/2011; Режим доступу до тексту нормат. докум.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=406%2F2011

ТЕМА 7

ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНІХ ВІДНОСИН

План

1. Суб’єкти публічного адміністрування зовнішніми відносинами

2. Координація діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх відносин.

3. Адміністративні послуги, що надаються у сфері зовнішніх відносин.

Важливим пріоритетом зовнішньої політики України, який передбачає проведення системних реформ в усіх сферах життя є зміцнення економічної складової зовнішньої політики України з метою створення сприятливих міжнародних умов для подолання негативних наслідків світової фінансово-економічної кризи та відновлення економічного зростання нашої держави.

У сфері зовнішньополітичного забезпечення своєї національної безпеки Україна як європейська позаблокова держава просуває свої інтереси, спираючись на норми та принципи міжнародного права, розвиває добросусідські відносини з усіма країнами, насамперед, сусідніми, проводить політику, спрямовану на утвердження стабільності і безпеки в Європі та у світі в цілому, бере активну участь у розв’язанні т.зв. «заморожених» конфліктів та в інших міжнародних зусиллях, спрямованих на подолання існуючих викликів і загроз.

Україна робить внесок у вдосконалення і розвиток європейської системи колективної безпеки, продовжує конструктивне співробітництво з НАТО та іншими військово-політичними структурами з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, в тому числі щодо залучення експертної і ресурсної допомоги держав Альянсу для проведення необхідних реформ, передусім у рамках виконання річних національних програм співробітництва Україна-НАТО.

Постійним пріоритетом зовнішньої політики та сферою особливої уваги є захист і заохочення прав людини та співпраця у цій галузі з іншими країнами світу та в рамках міжнародних організацій, захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном, створення сприятливих зовнішньополітичних умов для розвитку української нації, її історичної свідомості, національної гідності українців, а також етнічної, культурної, мовної, релігійної самобутності громадян України усіх національностей.

З метою забезпечення своїх національних інтересів Україна проводить активну багатосторонню політику в універсальних та регіональних міжнародних організаціях. Її участь в ООН спрямована на відстоювання і просування інтересів держави у процесі прийняття світовою спільнотою тих рішень, які мають або можуть мати вплив на безпеку нашої країни, її успішний політичний, економічний та соціально-культурний розвиток. Діяльність у рамках ОБСЄ є важливим фактором зміцнення регіональної безпеки і стабільності в Європі. Участь у роботі Ради Європи є вагомим чинником інтеграції України у єдиний європейський правовий простір.

У рамках розвитку міжнародного культурно–гуманітарного співробітництва пріоритетним завданням є створення мережі культурно-інформаційних центрів у складі закордонних дипломатичних установ України, які сприятимуть промоції культурного, освітнього та туристичного потенціалу, забезпеченню культурних, мовних та інформаційних потреб українців, які проживають за кордоном.

Публічне адміністрування закордонними справами — це діяльність органів держави, спрямована на здійснення зовнішньої політики України.

Відповідно до ст. 18 Конституції України зовнішньополітичну діяльність України спрямовано на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного й взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами й нормами міжнародного права.

З метою забезпечення національних інтересів України її зовнішню політику спрямовують на виконання найголовніших завдань, серед яких: утвердження й розвиток України як незалежної, демократичної держави; забезпечення стабільності міжнародного становища України; збереження територіальної цілісності держави та недоторканності її кордонів; включення національного господарства в світову економічну систему для його повноцінного економічного розвитку, забезпечення громадян і підвищення добробуту народу; захист прав та інтересів громадян України, її юридичних осіб за кордоном; створення умов для підтримання контактів із зарубіжними українцями й вихідцями з України, надання їм допомоги згідно з міжнародним правом.

Україна як суб'єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється представництвами, бере участь у діяльності впливових міжнародних організацій (ООН, НБРЄ, СНД та ін.) в обсязі, необхідному для ефективного забезпечення національних інтересів.

Нормативну базу державного управління у галузі зовнішньої політики складають такі важливі акти як Декларація про державний суверенітет, Акт про незалежність України, Конституція України, Концепція (основи державної політики) національної безпеки України, Воєнна доктрина України, Закон України «Про міжнародні договори України», Закон України «Про правонаступництво України», Закон України «Про дипломатичну службу», Закон України «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях», Закон України «Про правовий статус іноземців», Закон України «Про біженців», Положення про дипломатичне представництво України в іншій державі, Положення про постійне представництво України при міжнародній організації, Консульський статут України, тощо.

Державне управління закордонними справами полягає в діяльності державних органів, спрямованої на здійснення зовнішньої політики України. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного та взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними нормами міжнародного права.

Відповідно до Основних напрямів зовнішньої політики України українська держава реалізує зовнішню політику на таких засадах:

- здійснює відкриту зовнішню політику, прагне до співробітництва з усіма зацікавленими партнерами, уникаючи залежності від окремих держав чи груп держав;

- розбудовує свої двосторонні та багатосторонні відносини з іншими державами й міжнародними організаціями на основі принципів добровільності, взаємоповаги, рівноправності, взаємовигоди, невтручання у внутрішні справи;

- Україна не є ворогом жодної держави, засуджує війну як знаряддя національної політики та ін.

Дата добавления: 2014-01-05