Адміністративна відповідальність в сфері освіти

Адміністративна відповідальність за правопорушення в сфері освіти − це застосування до осіб‚ які вчинили проступки в сфері освіти, адміністративних санкцій, що тягнуть для винних осіб обтяжливі наслідки майнового та організаційного (правообмежувального) характеру і застосовуються спеціально уповноваженими публічними органами та їх посадовими особами, які регулюють адміністративну діяльність в сфері освіти, на підставах і у порядку, встановленому нормами адміністративного права.

Ознаками адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері освіти є:

а) адміністративна відповідальність за правопорушення в сфері освіти настає при порушенні адміністративно-правових норм, якими урегульована дана сфера, що визначені законодавством як адміністративні правопорушення, і за які встановлені адміністративні санкції;б) до адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері освіти притягаються особи, які порушили правила, що регламентують адміністративну діяльність в сфері освіти;

в) мірою адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері освіти, є адміністративні санкції (адміністративні стягнення ст.ст. 23-23-24 КУпАП та інші заходи впливу передбачені Законами України, наприклад, анулювання дії ліцензії);

г) суб’єктами, що мають право притягати до адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері освіти є спеціально уповноважені публічні органи та їх посадові особи, які регулюють діяльність в сфері освіти.

Кодексом України про адміністративні правопорушення безпосередньо передбачено настання адміністративної відповідальності для суб’єктів в сфері освіти, як для посадових осіб (дії чи бездіяльність), так і для споживачів освітянських послуг за порушення встановлених законодавством норм.

Так, відповідно до КУпАП зазначені суб’єкти можуть нести адміністративну відповідальність безпосередньо за такі правопорушення як:

а) адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності (глава 12 стаття 164. Порушення порядку провадження господарської діяльності);

б) адміністративні корупційні правопорушення (глава 13-а стаття 172-2. Порушення обмежень щодо використання службового становища; стаття 172-3. Пропозиція або надання неправомірної вигоди; стаття 172-4. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; стаття 172-5. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви); стаття 172-8. Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень; стаття 172-9. Невжиття заходів щодо протидії корупції);

в) адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (глава 15 стаття 184-1. Неправомірне використання державного майна; стаття 184-2. Порушення порядку або строків подання інформації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків; стаття 185-8. Ухилення від виконання законних вимог прокурора; стаття 196. Порушення правил навчання карате; стаття 212-3. Порушення права на інформацію).

Рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Разом з тим, слід відмітити, що норми КУпАП не містять чітко визначених норм, порушення яких передбачає настання адміністративної відповідальності в сфері освіти.

Література:

1. Афанасьєв К.К. Адміністративні послуги: Навчальний посібник / МВС України Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Є.О. Дідоренка. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Є.О. Дідоренка, 2010. – 176 с.

2. Про затвердження Положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України: затв. Указом Президента України № 410/2011 від 8 квітня 2011 року // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua.

3. Деякі питання надання Міністерством освіти і науки, молоді та спорту і Державною службою інтелектуальної власності платних адміністративних послуг: затв. Постановою Кабінету Міністрів України №550 від 30 травня 2011 року // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua.

ТЕМА 11

ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ СФЕРИ НАУКИУКРАЇНИ

План

§1. Наука як об’єкт публічного адміністрування.

§2. Суб’єкти публічного адміністрування в сфері науки.

§3. Адміністративні послуги в сфері науки.

§4. Адміністративна відповідальність в сфері науки.

Стаття 54 конституції України гарантує Громадянам свободу наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством.

Наука є визначальним джерелом економічного зростання і невід'ємною складовою національної культури й освіти, створює необхідні умови для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері науково-технічної діяльності, забезпечує використання досягнень вітчизняної й світової науки і технології для вирішення соціальних, економічних, культурних та інших проблем.

Дата добавления: 2014-01-05