Стратегії розподілу

Стратегія ринково орієнтованого виробництва

Кінцева практична мета системи управління будь-яким виробництвом — збільшення прибутку за рахунок скорочення виробничих витрат. Це досягається за рахунок ліквідації зайвих запасів усіх видів. За цих умов виникла стратегія ринкове орієнтованого виробництва, або «тягнуча» стратегія. Сутність даної стратегії виражається двома характеристиками:

- товар не виробляється, поки на нього відсутнє замовлення споживача;

- реакція на попит настільки швидка, наскільки це можливо.

«Тягнуча» стратегія впливає на всі складові виробництва - заготівельну, обробну, складальну і забезпечувальну. Вона передбачає, що наступні ділянки виробництва «витягують» із попередніх необхідну для виробництва продукцію певної кількості в потрібний час.

Однією з найбільш поширених форм реалізації основоположних принципів даної стратегії є стратегія «точно в термін», яка виходить з умов виробляти товар тільки тоді, коли це необхідно, і настільки ефективно, наскільки це можливо, виключаючи зайві запаси, нераціональні витрати, дублювання функцій, її ключові поняття — це стандартні комплектуючі, модульне проектування, якість, а також швидкість і простота. Така стратегія дуже вразлива, оскільки через відсутність запасу будь-яка затримка на будь-якій стадії може цілком зупинити виробництво.

У логістичній системі використовують п'ять різновидів стратегій розподілу.

Ешелонована стратегія, її сутність полягає в тому, що матеріальний потік доводиться до кінцевого споживача за участі принаймні одного посередника. Дана стратегія стає ефективною за умов, коли:

- товари поставляються споживачам невеликими за обсягом партіями;

- маркетингові посередники знаходяться поряд із дрібними споживачами і мають серед них високу репутацію;

- підприємство збалансовує витрати та якість представленого сервісу.

Пряма стратегія виходить із того, що матеріальний потік надходить споживачеві напряму, без участі посередників.

Найбільшого поширення пряма стратегія набула при реалізації продукції виробничо-технічного призначення.

Гнучка стратегія. За нею доведення матеріального потоку до кінцевої о споживача здійснюється як за прямими зв'язками, так і за участю посередників.

Стратегія відстрочки, її сутність полягає втому, що поставка «точно в термін» здійснюється шляхом відкладення заключного складання готової продукції до того моменту, коли на підприємство надійде замовлення від конкретного споживача.

Розрізняють два види такої стратегії: відстрочка за виробничою та географічною ознаками.

У першому випадку передбачається, що на складі готової продукції підприємства зберігаються тільки базові варіанти виробів чи окремі блоки. За заявкою споживача вони підлягають завершальному складанню на підприємстві-виробникові, його сервісному центрі чи у споживача. Непотрібні або найменше вживані вироби на складі відсутні.

Стратегія відстрочки за географічною ознакою передбачає організацію й активне задіяння до розподілу мережі дилерів, які, маючи у своєму розпорядженні детальну рекламну та технічну інформацію щодо продукції підприємства, формують на місцях замовлення на її поставку. Завдяки такій стратегії підприємство формує потоки тільки тих товарів, які мають реальний попит.

Стратегія консолідації вантажів спрямована на зниження витрат на стадії доставки вантажів споживачам.

Таким чином, багатоваріантність стратегій дозволяє підприємству формувати гнучку політику розподілу, забезпечуючи можливості для ї маневру з метою досягнення стійких позицій на ринку.

Дата добавления: 2014-01-05