Тема 7. Логістичний підхід до управління матеріальними потоками у сфері обігу

Організація дистрибуції матеріалів та готової продукції.

Традиційний і логістичний підходи до управління розподілом матеріалів і готової продукції.

Логістичні канали та логістичні ланцюжки.

Внутрішня структура та принципи функціонування каналів розподілу.

Логістичні посередники дистрибуції, їх класифікація та функції.

Координація та інтеграція дій логістичних посередників.

Проектування дистрибутивних систем.

Система планування матеріальних ресурсів у каналах розподілу DRP та її модифікація DRP-2.

Системи швидкого реагування на попит (DDT), швидкої реакції (QR), планування неперервного поповнення (CPR), ефективної реакції на запити споживачів (ECR) та особливість управління матеріальними потоками в них.

Ефективність застосування логістики при управлінні матеріальними потоками у сфері обігу.

Призначення й види товарно-матеріальних запасів

Матеріальні запаси - це продукція, яка перебуває на різних стадіях виробництва й обігу, виробничо-технічного призначення, товари народного споживання й інші товари, що очікують вступи в процес виробничого або особистого споживання.

Можна сказати, що запаси - це необхідна складова матеріального потоку, що існує протягом значної частини часу його руху.

Створення запасів завжди сполучено з витратами. Перелічимо основні види витрат, пов'язаних зі створенням і змістом запасів:

— заморожені фінансові кошти;

— витрати на утримування спеціально обладнаних приміщень;

— оплата праці спеціального персоналу;

— витрати, що враховують постійний ризик псування, розкрадання, а також моральне старіння й ін.

Наявність запасів — це витрати. Однак відсутність запасів - це теж витрати, тільки виражені у формі різноманітних втрат. До основних видів втрат, пов'язаних з відсутністю запасів, відносять:

— втрати від простою виробництва;

— втрати від відсутності товару на складі в момент пред'явлення попиту;

— втрати від закупівлі дрібних партій товарів за більш високі ціни.

Критеріями класифікації запасів можуть стати два параметри руху матеріальних потоків (місцезнаходження й час), а також функція запасу.

Виробничі запаси — запаси, формовані на підприємствах і в організаціях-споживачах і призначені для забезпечення безперебійності виробничого процесу. До них ставляться предмети праці, що надійшли до споживача різного рівня, але ще не використані й не піддані переробці.

Товарні запаси — запаси, що знаходяться у підприємств-виготовлювачів на складах готової продукції, а також у каналах сфери обігу. Запаси в каналах сфери обігу підрозділяються на запаси в дорозі й запаси на підприємствах торгівлі. Запаси в дорозі (або транспортні запаси) перебувають на момент обліку в процесі транспортування від постачальників до споживачів. Товарні запаси необхідні для безперебійного забезпечення процесу купівлі-продажу.

По виконуваним функціям виробничі й товарні запаси (крім запасів у дорозі) підрозділяються на поточні, підготовчі, гарантійні, сезонні й перехідні.

Поточні запаси — запаси, що забезпечують безперервність руху матеріального потоку між черговими поставками. Поточні запаси становлять основну частину виробничих і товарних запасів. Їхня величина постійно змінюється від максимуму в момент надходження чергової партії до мінімуму в момент її вичерпання.

Підготовчі запаси — запаси, які виділяються у виробничих і товарних запасах при необхідності підготовки продукції до використання у виробництві (сушіння лісу, наприклад) або відпуску покупцям. Підготовчі запаси в торговельних структурах формуються якщо буде потреба підготовки товарів до відпуску (продажу) покупцям.

Гарантійні запаси (або запаси страхові) — запаси, постійні по величині й призначенню для забезпечення безперервного постачання виробництву або торгівлі у випадку непередбачених обставин: відхилення в періодичності й у величині партій поставок від запланованих, зміни інтенсивності споживання, затримки поставок у дорозі й т.д. На відміну від поточних запасів розмір гарантійних запасів - величина постійна. При нормальних умовах роботи ці запаси недоторканні.

Сезонні запаси — запаси, що утворяться при сезонному характері виробництва продуктів, їхнього споживання або транспортування й що дозволяють забезпечити нормальну роботу підприємства або організації під час сезонної перерви у виробництві, споживанні або в транспортуванні продукції.

Перехідні запаси — це залишки матеріальних ресурсів на кінець одного — початок наступного звітного періоду.

Класифікація за часом дозволяє виділити різні кількісні рівні запасів.

Максимальний бажаний запас — максимальна величина економічно доцільного запасу в даній системі управління запасами. Цей рівень може перевищуватися. У різних системах управління максимальний бажаний запас використовується як орієнтир при розрахунку обсягу замовлення.

Граничний рівень запасу — величина запасу, при досягненні якої видається чергове замовлення на поповнення замовлень на складі.

Поточний запас відповідає рівню запасу в будь-який момент обліку. Він може збігтися з максимальним бажаним рівнем, граничним рівнем або гарантійним запасом.

Гарантійний запас (або запас страховий) аналогічний гарантійному запасу в класифікації по функції, що виконує запасом, і призначений для безперервного постачання споживачу у випадку непередбачених обставин.

Можна також виділити неліквідні запаси — так називають довгостроково невикористовані виробничі й товарні запаси. Вони утворяться внаслідок погіршення якості товарів під час зберігання, а також морального зношування. Це єдиний вид запасу, що не відповідає зазначеним вище критеріям.

Запаси враховуються в натуральних й умовно-натуральних (фізичних), вартісних (грошових) і відносних (тривалість споживання даного рівня запасу за добу) одиницях виміру.

Одним зі способів визначення норми запасу є метод техніко-економічних розрахунків. Його сутність полягає в поділі сукупного запасу на окремі групи (наприклад, по категоріях А, В, С або по окремих асортиментних позиціях). Далі для кожної з виділених груп розраховуються страхові, поточні, підготовчі, сезонний запаси. Перевага методу - точність визначення розміру запасів, недолік - висока трудомісткість розрахунків.

Дата добавления: 2014-01-05