Система з фіксованим розміром замовлення

Тягнучі» системи - Канбан і ОПТ

В «тягнучій» системі Канбан принцип функціонування полягає в тім, що ділянки наступних етапів виробництва «витягають» необхідну їм продукцію з ділянок попередніх етапів.

Принципове розходження двох систем полягає в тому, що «штовхаюча» система передає продукцію наступним ділянкам незалежно від того, чи потрібна вона там; «тягнуча» же система забезпечує поставку строго в строк всіх виробів і комплектуючих відповідно до необхідності для даного обсягу й характеру виробленої продукції. Застосування «тягнучої» системи Канбан у Японії дозволило значно скоротити виробничі запаси на складах.

При роботі по системі Канбан підрозділ-виготовлювач не має закінченого плану й графіка. Воно твердо пов'язане не із загальним планом, а з конкретним замовленням підрозділу-споживача, оптимізують свою роботу в межах цього замовлення. Конкретний графік виробництва на декаду й місяць відсутній. Система функціонує за принципом прямого поповнення запасу, але при дуже невеликому розмірі серії запасу.

У системі Канбан виробництво комплектуючих прямо пов'язане з реальною потребою, підрозділ-виготовлювач має можливість діяти гнучко у відповідь на зміни кон'юнктури ринку.

Для ситуації, коли відсутні відхилення від запланованих показників і запаси використаються рівномірно, у теорії управління запасами розроблені дві основні системи керування:

1. Система керування запасами з фіксованим розміром замовлення.

2. Система керування запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

У системі з фіксованим розміром замовлення основний параметр - розмір замовлення, що не змінюється ні при яких умовах роботи системи. Визначення розміру замовлення є тому першим завданням, що вирішується при роботі з даною системою управління запасами.

У системі з фіксованим розміром замовлення обсяг закупівлі повинен бути оптимальним, причому критерієм оптимізації повинен бути мінімум сукупних витрат на зберігання запасів і повторення замовлення. Даний критерій ураховує три фактори, що діють на величину названих сукупних витрат:

— вартість оформлення замовлення;

— використовувана площа складських приміщень;

— витрати на зберігання запасів.

Ці фактори тісно взаємозалежні між собою, причому сам напрямок їхньої взаємодії неоднаково в різних випадках. Бажання максимально заощадити витрати на зберігання запасів викликає зріст витрат на оформлення замовлень. Економія витрат на повторення замовлення приводить до втрат, пов'язаним з утримуванням зайвих складських приміщень, і, крім того, знижує рівень обслуговування споживача. При максимальному завантаженні складських приміщень значно збільшуються витрати на зберігання запасів, більше ймовірний ризик появи неліквідних запасів.

Гарантійний (страховий) запас дозволяє забезпечувати потребу на час передбачуваної затримки поставки. При цьому під можливою затримкою поставки мається на увазі максимально можлива затримка. Заповнення гарантійного запасу проводиться в ході наступних поставок за допомогою використання другого розрахункового параметра даної системи - граничного рівня запасу.

Граничний рівень запасу визначає рівень запасу, при досягненні якого проводиться чергове замовлення. Величина граничного рівня розраховується таким чином, що надходження замовлення на склад відбувається в момент зниження поточного запасу до гарантійного рівня. При розрахунку граничного рівня затримка поставки не враховується.

Максимальний бажаний запас, на відміну від попередніх двох параметрів, не робить безпосереднього впливу на функціонування системи в цілому. Цей рівень запасу визначається для відстеження доцільного завантаження площ із погляду критерію мінімізації сукупних витрат.

Дата добавления: 2014-01-05