Планування складу. Планування складу призначене для створення ефективної системи зберігання виробничих запасів, які мають зберігатися на ньому за умов дотримання встановлених

Планування складу призначене для створення ефективної системи зберігання виробничих запасів, які мають зберігатися на ньому за умов дотримання встановлених показників якості та кількості таким чином, щоб вони були досяжними в будь-який час, не спричиняючи ніякого збитку. Планування складу має відповідати таким вимогам, як:

- виключення негативного впливу одних запасів на інші при їх зберіганні;

- застосування найбільш раціональних способів розміщення та укладання запасів;

- забезпечення можливості найбільш ефективного застосування підйомно-транспортного устаткування.

При плануванні складських приміщень слід дотримуватися:

- оптимального використання складських приміщень;

- максимальної ефективності при роботі з матеріальними запасами;

- підвищення економічності всіх складських операцій;

- гнучкої організації роботи складського персоналу та устаткування.

При виборі варіанта планування складських приміщень визначають найоптимальніше співвідношення між робочим об'ємом/площею складу, чисельністю обслуговуючого персоналу та рівнем механізації складських робіт. При цьому приймають до уваги такі характеристики матеріальних запасів, як фізичні властивості, об'єм і частота переміщення, частота відбору, швидкість реалізації".

Планування складських приміщень залежить від виробничої орієнтації складу - збереження матеріальних запасів чи їх розподілу. Склади з невисокою інтенсивністю товарообігу проектують таким чином, щоб максимізувати використання корисного об'єму складу, призначеного для зберігання запасів. У випадку виконання складом розподільної функції він повинен забезпечувати максимальну пропускну здатність.

Загальна площа складських приміщень промислового підприємства, як правило, має становити 5 — 6% виробничої площі. При плануванні складу до 2/3 усього складського простору відводять під зберігання ма­теріальних запасів.

Складське приміщення має певні робочі зони:

- для зберігання матеріальних запасів;

- для сортування запасів (формування партій товарів на відвантаження);

- для приймання і відпускання запасів;

- для розміщення внутрішньоскладської підйомно-транспортної техніки.

Транспортні засоби клієнтів розміщуються на спеціально відведеній території! контролюються службою безпеки.

Планування складу супроводжується розрахунками його площі.

Розрахунок площі складу. Визначення загальної площі складу S_заг виконують за формулою:

S_заг= S_кор + S_пр/від + S_служб + S_доп.

де S_кор - корисна площа, безпосередньо зайнята під зберігання запасів;

S_пр/від - відведена під приймання та відпускання запасів;

S_служб - службова площа, призначена для роботи працівників складу;

S_доп - допоміжна площа, зайнята проїздами і проходами.

Корисна площа складу (зберігання металів, металовиробів, інструменту, запасних частин і т. ін.) визначається за формулою:

S_кор =.

де Z_тах - максимальний запас складу, т;

k — коефіцієнт заповнення складського простору (2 - 3);

q — навантаження на 1 м² площі складу (допустиме значення складає 0,3 - 6,0 т/м²).

Площа, відведена під приймання матеріальних запасів, визначається

за формулою:

S_пр/від=.

де Р— річне надходження запасів, т;

k - коефіцієнт нерівномірності надходження запасів на склад (1,2 - 1,5);

t - час перебування запасів на приймальному майданчику (1 - 2 дні);

q₁ - навантаження на 1 м² площі, т (приймається приблизно 0,25 - 0,5 т/м² від прийнятого навантаження на 1 м² корисної площі складу).

Площа відпускного майданчика визначається за тією ж формулою. Для невеликих за обсягом збережуваних матеріальних запасів складів приймальний і відпускний майданчики можуть бути об'єднані. Службова площа складу визначається, виходячи з кількості працівників складу. При цьому вважають на такі норми [3]:

- до 3 осіб - 5 м²/на 1 особу;

- від 3 до 5 осіб - 4 м²/на 1 особу;

- понад 5 осіб - 3,25 м²/на 1 особу.

Допоміжна площа складу (розміри проходів і проїздів) виходить із габаритів складованих запасів, розмірів вантажопотоків, кількості та розміру підйомно-транспортних засобів. Вона визначається за формулою:

S_доп=(2×В+3×С)×L,

де B - максимальна ширина підйомно-транспортного засобу, м;

С - ширина транспортного зазору (між підйомно-транспортними засобами та між підйомно-транспортним засобом і складованим товаром) (0,15 - 0,20 м);

L - довжина проїзду, м.

У практиці складів ширина головного проїзду становить 1,5 - 4,5 м, а бічних проїздів - від 0,7 до 1,5 м.

Висота складів, як правило, складає 3,5 - 5,5 м. За необхідності за-діяння на складі мостового крана висота може досягати 8 м.

Як правило, такі розрахунки мають приблизний характер і уточнюються при більш детальному відпрацюванні планування складу.

Внутрішньоскладський транспорт

Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різними зонами складу: з розвантажувальної рампи в зону приймання, звідти в зону зберігання, комплектації на завантажувальну рампу. Це виконується з допомогою підйомно-транспортних машин і механізмів.

Устаткування складів повинно забезпечувати механізацію вантажно-розвантажувальних робіт і безпечність їх виконання за мінімальний час.

Складське устаткування розділяють за технічними характеристиками і видами виконуваних операцій.

Вибір того чи іншого виду устаткування виходить із ретельного техніко-економічного аналізу його ефективності в конкретних умовах складського опрацювання товарів. Докладніше основні види транспортних засобів внутрішньовиробничого призначення описано в розділі 6.

На складі всі транспортні переміщення розділяють на дві категорії:

а) внутрішньоскладські транспортні переміщення (всередині складського приміщення);

б)зовнішньотранспортні переміщення (в межах складської зони).

Кожна з цих категорій може бути розділена на вертикальні, горизонтальні переміщення і переміщення, що вимагають об'єднання, які складають певні маршрути, обумовлені технологічним процесом.

Визначення кількості складського підйомно-транспортного устаткування Nскл виконують за формулою:

Nскл=

де Q -кількість перевезеного вантажу, т;

К_н — коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу;

Р— продуктивність устаткування, т.

Дата добавления: 2014-01-05