КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Виконання робіт по інвентаризації земель
Виконавцями робіт по інвентаризації земель є державні та інші організації, які мають дозволи (ліцензії) на здійснення топографо-геодезичних та землевпорядних робіт (далі - підрядчик). Всі роботи по інвентаризації земель поділяються на два етапи: 1 етап - підготовчий; 2 етап - виробничий. Підготовчий етап виконується підрядчиком за участю замовника і полягає у: - збиранні, вивченні й оцінці забезпечення топографо-геодезичними, планово-картографічними матеріалами району робіт; - підготовці висновків про необхідність обстеження і згущення планово-висотної опори та виготовлення планової топографічної основи; - розробці технічного завдання; - підготовці робочого інвентаризаційного плану (схеми); - аналізі технічної, методичної і технологічної забезпеченості робіт по інвентаризації земель; - складанні схеми розбивки населеного пункту на райони, квартали і масиви; - аналізі наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, топографічних робіт, що виконувались на даній території; - аналізі та оцінці наявних матеріалів містобудівної документації, даних про розміри санітарно-захисних, охоронних та захисних зон, державних будівельних норм; - аналізі технічних звітів про встановлення зовнішніх меж землекористувань; - аналізі матеріалів щодо внутрігосподарського землевпорядкування. Вивченню і аналізу підлягають: - облікові картки (паспорти) земельних ділянок; - документи і матеріали про відведення земельних ділянок; - матеріали щодо виносу в натуру, встановлення (поновлення) і визначення меж земельних ділянок та меж населеного пункту; - матеріали обстеження бюро технічної інвентаризації (БТІ) будівель і споруд на земельних ділянках індивідуальної забудови; - інформація про землекористувачів та землевласників; - матеріали про підприємства і організації, що мають у своєму складі шкідливі або небезпечні виробництва та накопичувачі токсичних відходів; - матеріали та документи, що мають кадастровий зміст (реєстри, таблиці тощо) в різних організаціях і управліннях комунального господарства, благоустрою, озеленення тощо; - затверджена містобудівна та проектна документація (також в т. ч. для індивідуальних забудовників). На базі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання (ТЗ) на проведення інвентаризації земель, яке передбачає наступні етапи робіт: - структуризація території населеного пункту на мікрорайони, квартали, розбивочні масиви та їх кодування; - встановлення етапності виконання інвентаризаційних робіт; - формування землевпорядної документації на окремий квартал, розбивочний масив, мікрорайон; - обстеження пунктів геодезичної мережі; - обстеження існуючих меж кварталу, масиву, мікрорайону; - обстеження існуючих меж землеволодінь і землекористувань; - складання акта встановлення та погодження меж населеного пункту і землекористувань; - складання експлікації земель по кварталах, розбивочних масивах, мікрорайонах і в цілому по населеному пункту. В залежності від площі населеного пункту вибирається загальна схема інвентаризації, яка повинна врахувати наявний територіальний розподіл та особливості території населеного пункту. Села, в залежності від їх площі та структури, можуть не мати квартальної розбивки. У ролі облікової кадастрової одиниці виступає конкретне землеволодіння або землекористування, а в ролі кадастрової одиниці може виступати мікрорайон, квартал або інший компактний масив, обмежений існуючою забудовою, лініями відводу землі та червоними лініями (де можливо), або природними межами (наприклад - міський парк, промислова зона, масив земель сільськогосподарського призначення тощо). Система кварталів або масивів об'єднується в райони. Кодування кварталів, масивів, землеволодінь та землекористувань виконується відповідно до Вказівок по веденню реєстраційної (поземельної) книги. На підставі аналізу наявних планово-картографічних матеріалів створюється робочий інвентаризаційний план та готується рішення стосовно подальшого проведення робіт, яке приймається виконавчими комітетами міських, селищних та сільських рад. При наявності необхідних матеріалів інвентаризація земель проводиться в наступному порядку: - на планово-картографічний матеріал переносяться межі кварталів, розбивочних масивів, мікрорайонів, їх коди (нумерація), а також межі населеного пункту; - схематично наносяться межі землекористування в середині кожного кварталу (масиву). Основним фактором, що визначає усі параметри земельно-кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відображення кадастрових об'єктів. Ці вимоги, у свою чергу, визначаються цільовим призначенням, якістю земель і максимальними можливостями відображення в плані облікової одиниці площі. Такими обліковими одиницями повинні бути: - у містах республіканського і обласного підпорядкування - 1 кв. м (0,0001 га); - для ділянок садово-городніх товариств - 2,5 кв. м (0,00025 га); - у містах районного підпорядкування і селищах - 15 кв. м (0,0015 га); - у селах - 100 кв. м (0,010 га). На основі вищевикладеного рекомендуються такі масштаби створення земельно-кадастрових карт (планів): - у містах республіканського і обласного підпорядкування - не дрібніше 1: 500; - у містах районного підпорядкування і селищах - не дрібніше 1: 1000; - у селах - 1: 2000. Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої облікової одиниці площі похибка (гранична) точок знімального обгрунтування і межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної сітки не повинна перевищувати: - у містах республіканського і обласного підпорядкування - 10 см; - у містах районного підпорядкування, в селищах - 20 см; - у селах - 40 см. Помилка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати 0,1 мм у масштабі плану.
Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 1039; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |