Робочого місця

Загальна характеристика та складові частини автоматизованого

Допоміжна

Базова

Питання до самоперевірки.

1. Що таке модем та факс-модем?

2. Які ви знаєте види модемів?

3. Які ви знаєте основні характеристики модемів?

Література

1. Кошицев Г.І. Організаційна техніка - М.: Економіка, 1984.

2. Бєлоцвєтов М.А. Системи управління і засоби оперативного зв'язку і сигналізації/ Під редакцією проф.Сергазіна Ж.Ф. -М.: Зв'язок, 1981.

3. Сергазін Ж.Ф., Лукоянов Н.Н. Стан і перспектива розвитку організаційної техніки за кордоном - М.: Радіо і зв'язок, 1985.

4. Ярмуш О.В., Редько М.М. Інформатика і комп’ютерна техніка: Навч.посібник. – К.: Вища освіта, 2006. – 359 с.: іл.

5. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.І. Пушкаря. – К.: Видавничий центр «Академія», 2003. – 704 с. (Альма-матер)

6. Гаєвський О.Ю. Інформатика: 7-11 кл.: Навч.посіб. – К.: А.С.К., 2005. – 512 с.: іл.

Лекція № ___ (заняття № _______)

Тема: Загальна характеристика та складові частини автоматизованого робочого місця. Техніка безпеки.

План

1. Загальна характеристика та складові частини автоматизованого робочого місця.

2. Техніка безпеки.

Серійно випущені в наш час комплекси АРМ умовно поділені на кілька класів.

Комплекси АРМ першого покоління - комплекси універсального типу, які базуються на використанні міні-ЕОМ, включають набирання периферійних пристроїв, що надають користувачеві можливість автоматизувати різні процеси під час підготовки і опрацювання даних, конструювання виробів радіоелектроніки, в машинобудуванні, випуску технічної документації.

На першому етапі (1978-1983 роки) комплекси працювали під управлінням дискової операційної системи ДОС АРМ, що забезпечувала обмежений багатокористувацький режим роботи (обмеження ємності об'єму ОЗП міні-ЕОМ). З 1983 року комплекси допускають використання операційної системи реального часу ОС РЧ АРМ. У процесі організації технологічного процесу у складі комплексу можна мати одне "інтелектуальне" робоче місце розробника і два-три робочих місця для виконання "рутинних" операцій у технологічному процесі (введення даних, випуск графічних і текстових документів тощо).

Комплекси АРМ першого покоління випускали у двох модифікаціях:

1. Комплекси АРМ - Р (АРМ 1,03 / СМ) для опрацювання даних і автоматизації процесів розробки радіоелектронної апаратури.

2. Комплекси АРМ - М (АРМ 1,04 / СМ) для опрацювання даних і автоматизації розробки виробів машинобудування.

Комплекси мали однаковий за найменуванням набір периферійних пристроїв, що використовували одну і ту саму операційну і тест-моніторну систему. Три пристрої комплексів (графічний дисплей, графопобудовник, кодуючий пристрій) мали різне конструктивне виконання і функціональні характеристики, що враховували специфіку роботи з конкретними виробами. Налаштування комплексу кожної модифікації з одного виду робіт на інший відбувалося простою заміною пакета програм на магнітному диску, на якому розміщено робочі користувацькі пакети прикладних програм (час налаштування - 3-5 хвилин).

Недоліком комплексів першого покоління (у зв'язку з їх універсальністю за призначенням) є деяка надлишковість периферійних пристроїв.

Комплекси АРМ другого покоління відрізнялися тим, що забезпечували можливість організації незалежної і одночасної роботи кількох користувачів.

Ці комплекси базувалися на використанні міні-ЕОМ. Функціональне призначення комплексів визначалося конкретним набором проблемно-орієнтованих технічних засобів, що входили до складу комплексів.

У комплексах АРМ передбачена можливість зв'язку комплексів міні-ЕОМ із комп'ютерами високого рівня з метою більш раціонально розподіляти ресурси автоматизованої системи під час розв'язування складних інформаційних, розрахункових задач і задач стосовно розробки технологічних процесів чи виробів.

Перевагами комплексів були порівняно низька їх вартість, відносна простота експлуатації, використання простих мов взаємодії користувача з обчислювальними засобами, простота роботи користувача з автоматизованою системою за рахунок наявності в її складі графічних відображень даних (графічного дисплея, графопобудовника, кодуючого пристрою, алфавітно-цифрового дисплея).

Ідея АРМ (в американській літературі workstation - робоча станція) має глибокий зміст і безпосередньо відповідає на запитання: як інформаційні технології допоможуть людині в її інтелектуальній діяльності.

Яким чином полегшити працю керівника в науково-дослідному інституті (НДІ), обов'язком якого є проведення певної наукової політики, знання інновацій, організація наукових досліджень? Або випускаючої кафедри в технічному університеті, обов'язком якого є проведення певної освітянської політики, знання документів про вищу освіту, про спеціальність, з якої готує кафедра, а також організація навчального процесу?

Такий керівник виконує десятки необхідних, не завжди другорядних функцій, на які витрачає до 70% робочого часу, наприклад:

- довгострокове та оперативне планування;

- спілкування з суміжними підрозділами;

- проведення робочих нарад;

- доручення працівникам і контроль за їх виконанням;

- реєстрація доручень вищого керівництва;

- звіти про виконану роботу;

- інші функції.

Більшість цих операцій можна виконувати за допомогою комп'ютера та відповідного програмного забезпечення, а саме, через локальну мережу:

- контролювати доручення;

- вести робочий календар, графік нарад;

- підтримувати у належному порядку особисті справи працівників;

- нагадувати про обіцянки;

- отримувати необхідну літературу;

- спілкуватися з колегами за допомогою е-mail тощо.

Весь комплекс зазначених рутинних операцій можна виконувати систематично, працюючи у кріслі АРМ керівника.

На початку 90-х років не існувало стандарту на обладнання контори. І зараз не кожна фірма може дозволити собі повний комплект Microsoft office. Наведемо склад "універсального АРМ":

1. Телефон, комп'ютер, система швидкого друку.

2. Копіювальна машина, факс-апарат, інтерфейс для підключення комп'ютера до локальної мережі.

3. Вхід до спеціалізованих баз даних, довідкових систем типу телетекс, відеотекс.

Зазначимо, що керівнику необхідні різноманітні дані, на основі яких можна прийняти управлінське рішення. Підготовкою таких даних зайняті фахівці. Тому з'явилися такі розробки, як: АРМ секретаря, АРМ конструктора, АРМ спеціаліста тощо.

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес управління установою і проектами не завершується лише збиранням даних і поданням їх керівнику. Цей процес продовжується далі: аналіз даних і підтримування прийняття рішень на основі аналізу, врахування різних відомостей про установу, стан кон'юнктури, економіки, кадрового складу тощо.

Часто рішення приймаються на основі моделювання техніко-економічних ситуацій у конкретній галузі. В такому аспекті АРМ стає підсилювачем інтелекту керівника, помічником у складних ринкових інформаціях.

Робота спеціалістів різного профілю орієнтована на різні цілі й потребує різного інформаційного забезпечення, тому АРМ розподіляють за функціональним призначенням. Як приклад розглянемо робоче місце експерта патентного відомства. АРМ експерта в американському патентному відомстві включає:

- графічний дисплей;

- процесор;

- локальну пам'ять на дисках, дискетах, СВ-КОМ;

- систему опрацювання текстів.

АРМ експерта оснащено доступом до баз даних заявок та електронною поштою для взаємозв'язку з іншими експертами.

Розглянемо структуру і особливості АРМ конструктора, які включають:

- графічний дисплей;

- графопобудовувач (плотер);

- термінал (комп'ютер);

- операційну систему;

- лазерний принтер;

- пакет прикладних графічних програм;

- систему підготовки програм тощо.

Звичайно, АРМ конструктора пов'язане локальною мережею з виробничими цехами, що дозволяє організувати безпаперовий процес конструювання і виробництва. Коли всі параметри деталі або вузла, що розробляється, визначені, за даними конструктора виготовляються креслення, планується технологічний процес, а потім виготовляється деталь. У видавництвах важливим є процес підготовки матеріалу до видання. Цей процес був би значно прискорений, коли АРМ редактора було б доповнено фотонабірним автоматом. Наступний крок - створення настільних видавничих систем і спеціальних програмних систем типу NetMaster.

Дата добавления: 2014-01-05