Аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, її вікові особливості у дітей і значення

Основні принципи рефлекторної теорії І.П.Павлова (принцип детермінізму, аналізу і синтезу, структурності).

В основі вчення І.П.Павлова про рефлекторну природу діяльності ЦНС лежать три головних принципи:

1) принцип детермінізму (причинності);

2) принцип структурності;

3) аналіз і синтез подразнень.

Принцип детермінізму: в природі, в організмі, в ЦНС нічого не діє без причини. Будь-який рефлекс або функція нервової системи обов'язково має причину. Цей принцип має загальне фізіологічне і філософське значення.

Принцип структурності. Кожна функція організму, кожний рефлекс обов'язково зв'язаний з певною морфологічною структурою в головному чи спинному мозку.

Принцип аналізу і синтезу подразнень або аналітико-синтетична діяльність головного мозку – це головний із трьох принципів. Аналіз – це розділення, розрізнення, диференціювання певної складної системи, предмету, дії на прості елементи. Синтез – це об’єднання простих елементів в більш складну систему.

Подразники із внутрішнього середовища організму, а також численні подразники із навколишнього середовища сприймаються рецепторами, і у вигляді складних імпульсів поступають по аферентним доцентровим нервам в ЦНС. Причому елементарний аналіз здійснюється уже периферійними кінцями аналізаторів (рецепторами). В процесі еволюції кожний аналізатор пристосовувався і спеціалізувався на певний вид подразнень (наприклад, звукових, світлових і т.д.), що діють на організм і «навчився» транспортувати їх у нервові центри мозку (підкірки, і нарешті, кори), де здійснюється вищий аналіз і синтез подразнень. В корі відбувається диференціювання по силі, по часу, по ритму, по якості, по місцю дії – це головне в аналітичній дії кори. Тепер згадаємо домінанту, аналіз, диференціювання, яке проходить в корі, воно із великої маси подразнень, які поступають в ЦНС, вибирає найбільш сильне, головне і важливе для організму особи в даний момент. У людини це можуть бути і біологічні і соціальні подразнення, у тварини – біологічні. Наприклад, голодна тварина сприймає безліч подразнень в лісі, в полі – це і запахи трав, і звукові, зорові подразнення, іде їх аналіз, але реакція нейтральна, індиферентна. Коли ж тварина почує або побачить «предмет» чи «продукт» для їжі, то тут аналітична діяльність диференціювання буде дуже сильним, домінуючим, а інші подразники будуть гальмуватися. Вважається, що у людини аналіз подразнень більш широкий і глибокий, і захоплює як біологічну сферу, так і соціальну. Також треба відмітити, що здійснення вищого аналізу, яке проходить в корі головного мозку на базі умовного гальмування, яке формується в залежності від умов дії подразників.

Синтез завжди наступає після аналізу. Нервовим синтезом називається об’єднання (після аналізу) різних подразнень простих імпульсів в ЦНС в більш складну систему, яка проявляється у вигляді реакції-відповіді організму або у вигляді встановлення тимчасових нервових зв’язків. Тобто утворена на базі синтезу діяльність органічно пов’язується з тим чи іншим рефлексом, тією чи іншою функцією організму. Причому аналітико-синтетична діяльність мозку проявляється і вигляді складних умовно-рефлекторних реакцій.

Загальним для ВНД як людини, так і високоорганізованих тварин (ссавців) є аналітико-синтетична діяльність головного мозку, яка викликається безпосередніми, конкретними внутрішніми і зовнішніми подразненнями, пов’язаними з безумовнорефлекторною і умовнорефлекторною діяльністю тієї чи іншої тварини, яка має ВНД на рівні безумовних і умовних рефлексів, що довів Павлов над цими тваринами у своїх багаторічний дослідженнях над ними. Механізми утворення умовних рефлексів, їхні особливості виявились дуже схожими з людськими (але у людей вони більш чисельні, комплексні, що пов’язано з абстрактним мисленням). Має собака і досить розвинуту аналітико-синтетичну діяльність. Як представник вовчих собака має видову особливість «огороджувати», «помічати» свою територію, де вона займається полюванням, і яку охороняє. Ці важливі функції і використовує людина в своїх цілях вже не одне тисячоліття. В хазяїна, членах сім’ї собака вбачає вожака і підкоряється йому, вона їх впізнає не тільки зоровим аналізатором, але й нюховим (він у неї в десятки разів сильніший, ніж у людини), по ритму шагів і т.д. до хазяїна реакція услужлива, підкоряюча, до «чужих» – агресивна, нападаюча. Наприклад, собака сидить вночі в будці і виконує охоронну функцію. Раптом вона чує кроки людини. Її звукові і нюхові рецептори сприймають подразнення, які доходять до кори мозку, аналізуються по принципу «свій» чи «чужий» і синтезуються у вигляді реакції-відповіді. Якщо запахи і ритм кроків будуть знайомі собаці, то тут спрацьовує аналіз, то синтез-реакція-відповідь буде мирною або нейтральною. Якщо ж аналіз і синтез вищезгаданих подразнень-сигналів дасть, що це «чужий», то реакція-відповідь проявиться «агресивною поведінкою». Якщо ж таку охоронну функція виконує людина, то в неї теж буде в такій ситуації аналіз і синтез «свій» і «чужий», але так як у людини є II сигнальна система, абстрактне мислення, то аналіз буде більш широкий і глибокий. Тут приєднується аналіз «як поступити», «небезпечна чи безпечна ситуація» і т.д. Сторож, наприклад, проаналізувавши ситуацію може взагалі не дати ніякої реакції-відповіді, але синтез буде у вигляді тимчасового нервового зв’язку в головному мозку. Це пов’язано з тим, що виникає якби замикання між різними пунктами подразнень і функціональними центрами кори та інших структур ЦНС. Розрізняють: постійні замикання і тимчасові. Постійні замикання забезпечують наявність безумовних вроджених рефлексів, які ведуть до виконання завжди однакової діяльності організму. Це так звана «проста» вроджена синтетична діяльність. Тимчасові замикання проявляються тому, що при них виникає тимчасовий нервових зв’язок між різними центрами кори. Приклад, який ми розібрали з людиною-сторожем. Це більш висока, вища аналітико-синтезуюча діяльність кори, яка притаманна в основному людині. Отже, у людини є і безумовнорефлекторна аналітико-синтетична діяльність та умовна аналітико-синтетична діяльність, яка утворює постійні замикання в ЦНС і дає певну реакцію-відповідь, і є умовнорефлекторна аналітико-синтетична діяльність кори, яка утворює тимчасові замикання в корі, які дають тимчасові нервові зв’язки і тому діяльність кори стає більш різноманітною, гнучкою, цілеспрямованою. І якщо у найбільш високоорганізованих (у відношенні ЦНС і ВНД) тварин аналітико-синтетична діяльність є основою, базою конкретно-предметного мислення. У людини ж аналітико-синтетична діяльність є основою, базою конкретно-предметного мислення і абстрактного мислення (тому, що у нього більш складна умовно-рефлекторна система, а також є II сигнальна система і мова). Тому, у людини аналітико-синтетична діяльність кори має не тільки велике біологічне значення, а й велике соціальне значення (розвиток абстрактного мислення свідомості, науково-технічний прогрес, духовне життя людини). Отже, найбільшої глибини, повноти і удосконалення аналітико-синтетична діяльність досягає у людини.

Які вікові особливості аналітико-синтетичної діяльності головного мозку у дітей? Як вже нам відомо, коли дитина народжується ВНД у неї ще дуже недорозвинена. Вона йде на рівні ВНД ссавців. По мірі розвитку НС, мозку, коли з’являється мова, а з нею і II сигнальна система, поступово збільшується кількість і складність умовних рефлексів, поступово ускладнюється і удосконалюється аналітико-синтетична діяльність. Якщо взяти дошкільний вік, то вже десь з 2-3 років у дітей аналітико-синтетична діяльність частково стає основою абстрактного мислення. Тобто, примітивно, елементарно вони починають оперувати предметами, явищами абстрагованими від конкретної дії. Хоча досить часто у дітей 2-5 років аналіз і синтез носить помилковий характер. Наприклад, розмірковування про ту чи іншу подію, про прочинати їм казку. Але вже в 6-7 років аналітико-синтетична діяльність піднімається ще на один щабель вище, і діти вже роблять більш чіткий і правильний (але ще елементарний) аналіз і синтез. Ось чому в цілому навіть у дітей початкових класів переважає конкретно-предметне мислення. А абстрактне – з кожним роком стає більш сильнішим і ширшим, і після 8-10 років стає переважаючим. Це пов’язано з розвитком і удосконаленням аналітико-синтетичної діяльності. У підлітковому періоді вона досягає вже рівня дорослих.

Дата добавления: 2014-01-05