Вікова періодизація дітей та підлітків

У протіканні процесів росту та розвитку спостерігаються статеві розходження.

Основні морфологічні показники (ріст, маса тіла, окружність грудної клітки) у середньому при народженні у хлопчиків більше, ніж у дівчаток. Таке відношення зберігається до періоду статевого дозрівання (пубертатний період).

Період статевого дозрівання супроводжується різкою ендокринною перебудовою та значним посиленням процесів росту та розвитку. Інтенсивно наростають маса та довжина тіла.

Відбувається зміна функціонального стану органів і систем. У дівчинок препубертатний період починається раніше - в 10-12 років. У зв'язку із цим в 12-13 років ріст, маса тіла, окружність грудної клітки в дівчинок перевищують такі в хлопчиків. Має місце перехрест вікових кривих цих показників. З моменту початку періоду статевого дозрівання хлопчиків (13-14 років) ріст їх різко підсилюється, і до 14-15 років вони знову переганяють дівчинок. Утвориться другий перехрест кривих. Аналогічно змінюється та маса тіла. Цей подвійний перехрест кривих вікової зміни показників фізичного розвитку завжди має місце при нормальному процесі фізичного розвитку.

Величезний матеріал, накопичений вітчизняною віковою морфологією та фізіологією, глибоке вивчення індивідуального розвитку людини, теорія системогенеза П. К. Анохіна дозволили сформулювати загальний закон індивідуального розвитку організму - закон надійності біологічної системи.

Цей закон говорить про те, що всі системи організму. які нормально розвиваються та функціонують мають досить широкий діапазон життєвих можливостей. Наприклад: у 10 мл крові людини міститься така кількість тромбіну, що може викликати згортання всієї крові людини. Надлишковий зміст тромбіну забезпечує надійність системи згортання. Стінка сонної артерії має високу міцність. Вона здатна витримати тиск 20 атмосфер, тоді як у дійсності воно рідко та незначно перевищує одну третину атмосфери. Таких прикладів можна привести багато. Вони показують, що резервні можливості систем організму величезні. Резервні можливості та надійність систем забезпечують індивідуальний розвиток організму. При відсутності такої надійності систем, таких широких життєвих меж розвиток організму було б неможливо внаслідок постійної небезпеки припинення життя.

Весь етап дозрівання людини ділять на певні вікові періоди. В основу розподілу покладені анатомо-фізіологічні особливості, що поєднують дітей суміжних віків в один період. У гігієні дітей і підлітків велике поширення одержала вікова періодизація, прийнята в практичній охороні здоров'я та педагогіці. Розрізняють наступні вікові групи:

Немовля	1— 30 днів
грудний вік	30 днів — 1 рік
Переддошкільний вік (раннє дитинство)	1—3 роки
дошкільний	3—6 років
Шкільний вік
молодший	6-9 років
Середній	10-14 років
старший	15-18 років

Вивчення процесів росту та розвитку дітей показує, що темпи індивідуального розвитку неоднакові. Більшості дітей властиві певні відповідному віку темпи розвитку, але в будь-якій віковій групі існують індивідууми, що випереджають своїх однолітків у розвитку або відстаючі від них. Число таких дітей відносно невелике, однак цей факт необхідно враховувати.

У зв'язку із зазначеним існує поняття про так званий «біологічний вік». Під біологічним віком розуміють досягнутий рівень морфологічного та функціонального розвитку організму. При визначенні біологічного віку індивідуума нерідко проводять дослідження процесів осифікації окремих частин кістяка, прорізування та зміни зубів, розвитку вторинних статевих ознак, зміни основних морфологічних показників фізичного розвитку та ін.

Досить надійним показником рівня біологічного розвитку організму є осифікація кістяка. Спостерігається паралелізм процесів осифікації та збільшення тотальних розмірів тіла.

Відповідність ступеня окостеніння окремих частин кістяка певному віку, зв'язок між розвитком кісткової системи та діяльністю залоз внутрішньої секреції дозволяють говорити про так званий кістковий вік, що є складовою частиною біологічного. По рентгенологічній картині деяких відділів кістяка можна судити про ступінь відповідності «кісткового віку» організму його паспортному віку.

Своєрідною моделлю для вивчення процесів окостеніння служать кисть і дистальний кінець передпліччя. Велика кількість кісткових утворень, установлена послідовність окостеніння, строки окостеніння у хлопчиків і дівчат дозволяють шляхом використання рентгенографічних досліджень прижиттєво визначити кістковий вік.

Дата добавления: 2014-01-05