Стадії створення інформаційної системи

Принципи створення динамічних ІС

Концепція динамічного моделювання підприємства полягає у тому, що структура організації має бути достатньо гнучкою, щоб реагувати на зміни середовища підприємництва. Відповідно до цього мають створюватися та упроваджуватися динамічні інфор­маційні системи, що підтримують динамічну модель підприємст­ва. До основних принципів створення динамічних ІС належать принципи: структурної гнучкості, наближеності до кінцевого ко­ристувача, глибокої структурної декомпозиції задачі, багатократ­ності використання модулів.

Для створення динамічних моделей процесів на теперішній час найширше використовуються методи, що базуються на засто­суванні мереж Петрі, кінцевих автоматів, диференційних рівнянь, теорії автоматичного регулювання.

В інтегрованій системі управління підприємством ВААN під­система моделювання підприємства здійснює комплексне дина­мічне моделювання бізнесу підприємства на основі чотирьох мо­делей: моделі управління бізнесом (відображає взаємодію з поста­чальниками, клієнтами); моделі бізнес-функцій (моделює ієрар­хію функціональних задач); моделі бізнес-процесів (відповідає технології вирішення задач користувачами системи на основі ме­реж Петрі); організаційної моделі (подає розподіл ролей користу­вачів в організаційній структурі підприємства). Апарат версій і фаз бізнес-моделей, варіантів бізнес-функцій підсистеми підтри­мує процес реінжинірингу інформаційної системи. Технологія динамічного моделювання підприємства дає. змогу гнучко конфігурувати клієнтські додатки інформаційної системи відповідно до вимог бізнесу.

Для реалізації динамічних моделей підсистема моделювання підприємства ВААN використовує спеціальні інструментальні засоби, зокрема ВААN Orgware. Основними функціональними можливостями Orgware є: підтримка взаємозв'язків між елемен­тами структури підприємства; реалізація методу проекцій у про­цесі розроблення положення про організаційну структуру; фікса­ція взаємозв'язків типу «напрями діяльності — структурні під­розділи», «структурні підрозділи —функції менеджменту» і т. ін.; проведення аналізу коректності закріплення функцій за підрозді­лами, що дає змогу виключити «зайві» елементи (підрозділи без функцій або функції без підрозділів); розроблення і друкування структурних схем організаційної моделі; ведення архіву бізнес-моделей.

Життєвий цикл інформаційної системи охоплює весь час її іс­нування від виникнення задуму щодо її створення і початку роз­роблення до завершення її функціонування і демонтажу. Існують різні підходи до виділення основних стадій життєвого циклу ІС. Держстандарт установлює вісім стадій створення та експлуа­тації інформаційної системи:

1)формування вимог до інформаційної системи;

2) розроблення концепції інформаційної системи;

3) технічне завдання;

4) ескізний проект;

5) технічний проект;

6) робоча документація;

7)уведення в експлуатацію:

8) супроводження інформаційної системи.

Результати різних стадій розроблення ІС оформлюються у ви­гляді відповідних документів. Документація на розроблення ін­формаційної системи може включати звіти про обстеження та про науково-дослідну роботу, технічне завдання, ескізний про­ект, технічний проект, робочий проект.

Технічне завдання на інформаційну систему є основним для розробника і замовника ІС документом, відповідно до якого здійс­нюється розроблення ІС і приймання її замовником. Технічне зав­дання на ІС включає такі розділи: призначення і мета створення системи; вимоги до ІС, у тому числі до її структури і функцій; ви­моги до складу та змісту робіт з підготовки об'єкта до впрова­дження ІС; показники ефективності функціонування ІС: стадії ство­рення ІС; порядок контролю та приймання ІС; джерела розробки.

Технічний проект включає такі частини: «Опис постановки задачі», «Опис алгоритму». «Опис інформаційного забезпечен­ня», «Опис програмного забезпечення», «Опис технічного забез­печення», «Опис організаційного забезпечення». Постановка за­дачі містить необхідні відомості для автоматизованого розв'язан­ня задачі і включає розділи: характеристика задачі; вихідна ін­формація: вхідна інформація. Структуру постановки задачі від­повідно до Держстандарту РД 50-34.698-90 наведено у додатку 1 цього посібника. Документ «Опис алгоритму» (РД 50-34.698-90) вміщує перелік масивів інформації, що використовуються за реа­лізації алгоритму і формуються в результаті його реалізації; ма­тематичний опис та алгоритм розв'язання, який може бути вира­жений графічно (схема), у вигляді тексту або таблично. Матема­тичний опис дається за допомогою формул розрахунків.

Приклад постановки та алгоритму автоматизованого розв'я­зання задачі наведено у додатку 2.

До складу документації робочого проекту найчастіше вклю­чають такі документи: опис програм, розроблених для автомати­зованого розв'язання задачі; інструкції щодо операцій технологіч­ного процесу або посібник користувача; класифікатори техніко-е коном і чної інформації.

У західній практиці підходи до виділення стадій життєвого циклу інформаційних систем загалом подібні до прийнятих у вітчизняній практиці. Наприклад, виділяють такі етапи процесу впроваджених систем BRP:

1) розроблення стратегії автоматизації;

2) аналіз діяльності підприємства;

3) реорганізація діяльності;

4) вибір системи;

5) упровадження системи;

6) експлуатація.

Стратегія автоматизації реалізує базові принципи, використо­вувані у процесі автоматизації підприємств, і включає такі ком­поненти, як напрями та способи автоматизації, технічна політика, обмеження та процедури керування змінами плану. Стратегія ав­томатизації має бути узгоджена (за цілями і термінами) зі страте­гією бізнесу підприємства.

Аналіз діяльності підприємства (організації) передбачає зби­рання і подання інформації про діяльність підприємства у форма­лізованому вигляді, придатному для вибору і подальшого впро­вадження автоматизованої системи. Кінцеве подання інформації на етапі аналізу діяльності відіграє одну з ключових ролей у всій подальшій роботі. Бажано, щоб аналіз підприємства закінчився побудовою набору моделей, які відповідають стандартам IDEF.

Реорганізація діяльності підприємства (організації) являє со­бою етап, що передує автоматизації і передбачає поліпшення, вдосконалення його діяльності, створення раціональних техноло­гій і бізнес-процесів. Реорганізація діяльності має на меті підви­щення ефективності діяльності підприємства загалом і може здійснюватися в різні способи: за методикою планування бізнес-систем BSP, з використанням підходу вдосконалення процесів і керування якістю продукції СРІ/ТQМ, за допомогою методики ре інжинірингу бізнесу Хаммера і Чампі (BRP) і т. ін.

Вибір системи являє собою багатокритеріальну задачу. Основ­ними критеріями оцінки інформаційної системи мають бути її функ­ціональні можливості, вартість, можливості масштабування тощо.

Упровадження системи — відповідальний процес, який може проводитися з використанням кількох стратегій, що характери­зуються різним рівнем надійності та ризикованості.

Етап експлуатації або супроводження системи на динамічно змі­нюваному підприємстві є комплексним процесом, що включає: моде­рнізацію програмно-апаратної частини, викликану фізичним і мо­ральним старінням компонентів ІС; відслідковування змін у законодав­стві і відображення їх у системі; доопрацювання системи відповідно до нових вимог користувачів; забезпечення захисту інформації і т. ін.

Дата добавления: 2014-01-05