Методична розробка. Для позааудиторної самостійної роботи

для позааудиторної самостійної роботи

До теми: Історія розвитку електроніки

1. Навчальна мета: Ознайомитисьісторією розвитку електроніки

2. Студент повинен знати: Основні віхи з історії розвитку електроніки

3. Студент повинен вміти: Проаналізувати прочитаний матеріал.

Базові знання, необхідні для засвоєння теми:

Дисципліни	Знати
1.ТОЕ 2. Фізика 3. Хімія	Історичні віхи розвитку Історичні віхи розвитку Історичні віхи розвитку

4. Орієнтовна карта роботи з літературою:

№	Навчальні завдання	Вказівки до завдання
1.	Опрацювати матеріал за літературою та підготувати конспект за поданою літературою і переліком запитань з теми	Л1 с.14–17

Методичні вказівки з вивчення.

Визначення і короткий зміст предмету, його зв'язок з іншими предметами. Короткий огляд розвитку електроніки. Електроніка як самостійна, широко розгалужена область науки і техніки. Найважливіші напрямки в розвитку і застосуванні електроніки.

Надійність електронних пристроїв. Шлях і призначення мікромініатюризації електронних приладів і пристроїв. Широкий розвиток четвертого покоління електронного устаткування. Поняття про електромагнітну сумісність (ЕМС) електронних засобів. Література:(І,с.5,6;2,с.3...6), (3,с,3...11.5,о.), (6,с.5...7).

5. Питання для самоконтролю:

1.Д ата винайдення перших ЕВП?

2.Коли появились напівпровідникові прилади?

3.Яка дата промислового випуску ІМС?

Література для самостійної роботи:

1. Забродин Ю.С.Промышленая електроника. -М.:Высшая школа, 1982.

2. Криштафович А.К.. Трифонюк В.В, Основи промышленной електор-оники. -М.: Высшая школа, 1985.

3. Основи промислової електроніки. Під ред. Герасимова В.Г.-М.:Вища школа, 1986.

4. Атаржанян Т.М. Интегральные микросхемы. - М.: Энергоиздат, 1983.

5. Князев А.Д.Элементы теория и практика обеспечения электромагнитной совместимости радиоэлектронных средств. - М.: Ра-диосвязь, 1984.

6. Б.С. Гершунский. Основы электроники и микроэлектроники. - К., Высшая школа 1989.

7. Колонтаєвський Ю., Сосков А.Г. Електроніка і мікросхемотехніка: Підручник/За редакцією А.Г.Соскова- К: Каравела,2007.-384с.

Електроніка - це просто!

Тема: Історія розвитку електроніки

1. Задачі електроніки,як галузі наукм і техніки

2. Історія розвитку електроніки

1.Електроніка як наука займається вивченням електронних явищ і процесів, зв'язаних зі зміною концентрації і переміщенням заряджених часток у різних середовищах (у вакуумі, газах, рідинах, твердих тілах) і умовах (при різній температурі, під впливом електричних і магнітних полів).

Мета електроніки як галузі техніки — розробка, виробництво й експлуатація електронних приладів і пристроїв.

Сучасні технічні засоби електроніки широко використовуються у всіх галузях народного господарства.

Ефективність електронної апаратури обумовлена високою швидкодією, точністю і чутливістю вхідних у неї елементів, найважливішими з який є електронні прилади. За допомогою цих приладів можна просто, з високим к. к. д. перетворювати електричну енергію за формою, величиною і частотою струму чи напруги. Такий процес перетворення енергії здійснюється в багатьох схемах електронної апаратури (випрямлячах, підсилювачах, генераторах).

Крім того, за допомогою електронних приладів можна перетворювати неелектричну енергію в електричну і навпаки (наприклад, у фотоелементах, терморезисторах).

Різноманітні електронні датчики і вимірювальні прилади дозволяють з високою точністю вимірювати, реєструвати і регулювати зміни неелектричних величин — температури, тиску, пружних деформацій і т.д.

Процеси перетворення енергії в приладах електроніки відбуваються з великою швидкістю. Це обумовлено малою інерційністю електронних приладів, що дозволяє застосовувати їх у широкому діапазоні частот При цьому досягається висока чутливість, що не може бути отримана в інших приладах Так, електронними вимірювальними приладами можна вимірювати струми порядку10 А і напругу 10 В.

Електронні прилади легко виявляють дрібні, зовсім недоступні для механічних вимірювальних інструментів, неточності у виготовленні виробів аж до розмірів у 1 мкм.

Електронний мікроскоп, що збільшує в мільйони разів, відкрив перед людиною можливість глибоко проникнути у світ атома, а спеціальні електронні пристрої радіоастрономії дозволяють людині проникнути в таємниці Всесвіту.

Велике, значення електроніки й у біології, де за допомогою електронної апаратури вивчаються процеси вищої нервової діяльності людини, процеси мислення, вивчаються проблеми спадковості, генетичного коду й ін.

Електронні прилади знаходять широке застосування й у хімії.

Найтонший хімічний аналіз речовини може бути, пророблений за допомогою технічних засобів електроніки протягом декількох секунд.

Застосування автоматичних систем програмного керування верстатами, лініями і навіть цілими заводами значно підвищує продуктивність праці і забезпечує підвищення якості продукції, економію матеріалів і енергії.

Здатність людини мислити і діяти не може бути цілком замінена ніякими машинами. Проте багато процесів протікають настільки швидко, залежать від настільки великого числа різноманітних факторів, що людина, керуючи ними, має потребу в численних засобах, що допомогли б їй підвищити чутливість і швидкість реагування на явища, що відбуваються. Таку допомогу людині роблять різноманітні пристрої електронної автоматики і, у першу чергу, ЕОМ.

2. Становлення і розвиток електроніки стало можливим завдяки наполегливим зусиллям багатьох учених-фізиків.

Ще в древній Греції Фалес із Мілета вперше виявив, що янтар, потертий об вовну, притягає легкі предмети. Від грецького слова гехтроу (янтар) і виникла назва «електрика».

В 1891 р. англійський фізик Дж. Стоні, спираючись на дослідження Фарадея, Максвелла і багатьох інших учених, ввів у науку поняття «електрон», розуміючи під цим елементарну кількість електрики.

Перші кроки технічної електроніки можна віднести до кінця XIX в., коли російський електротехнік А.Н. Лодигін створив першу електричну лампу накалювання (1872 р.).

Відкриття американським ученим Т. А. Едісоном явища термоіонної емісії в 1883 р. і дослідження фотоелектронної емісії в 1888 р. професором Московського університету А.М. Столєтовим послужили початком вивчення електронних явищ.

Подією, що зробила величезний вплив у розвитку електроніки, був винахід першого у світі радіоприймача російським вченим А.С. Поповим у 1895 р. Потреби радіотехніки в значній мірі стимулювали створення й удосконалювання різних електронних приладів.

Перший ламповий діод винайшов англійський учений Дж. А. Флемінг (1904 р.). Через три роки після цього американський учений Лі де Форест ввів у лампу Флемінга керуючий електрод - сітку і створив тріод, що володіє здатністю генерувати і підсилювати електричні сигнали.

В наступні роки розвиток електроніки йшов швидкими темпами, удосконалювались електронні лампи, розроблялися інші електронні прилади — електронно-променеві, іонні, фотоелектронні, напівпровідникові.

Наприкінці 1948 р. американські вчені У. Браттейн, Дж. Бардін і У. Шоклі відкрили транзисторний ефект.

В 1949 році з'явилися перші промислові зразки транзисторів. Після цього почалося інтенсивне дослідження нових фізичних явищ у напівпровідниках, виробництво і застосування багатьох різновидів напівпровідникових приладів. Особливо доцільним виявилося використання напівпровідникових приладів у багатоелементних пристроях, наприклад в ЕОМ, де їхнє застосування дозволило в кілька разів зменшити габаритні розміри, підвищити надійність роботи, знизити витрату електроенергії. Сучасний етап розвитку електронної техніки характеризується значним ускладненням електронної апаратури. Звичайні (дискретні) компоненти електронних схем уже не можуть у деякій мірі задовольнити вимоги різкого зменшення габаритних розмірів і підвищення надійності електронних пристроїв. Усе більш широкий розвиток одержує мікроелектроніка — галузь електроніки, що займається мікромініатюризацією електронної апаратури з метою зменшення її обсягу, маси, вартості, підвищення надійності й економічності на основі комплексу конструктивних, технологічних і схемних методів. При цьому необхідно підкреслити, що саме успіхи в створенні і практичному використанні звичайних напівпровідникових приладів, удосконалюванні технології їхнього виготовлення вирішальним чином сприяють мікромініатюризації електронної апаратури на основі широкого застосування плівкових і особливо напівпровідникових інтегральних схем. Таким чином, у розвитку технічної електроніки можна виділиш три основних етапи: 1) лампової електроніки; 2) напівпровідникової електроніки; 3) мікроелектроніки.

Кожен наступний етап розвитку, вносячи корінні зміни в елементну базу електронної апаратури, у той же час не означає повного заперечення попередніх етапів, тому що технічні засоби лампової і дискретної напівпровідникової електроніки усе ще широко використовуються. В області обчислювальної техніки три етапи розвитку елементної бази були послідовно реалізовані в трьох так званих поколіннях ЕОМ

У 70-х роках були розроблені перші зразки великих інтегральних мікросхем (ВІС), що містять від кількох сотень до декількох тисяч компонентів в одному кристалі напівпровідника і володіючих усілякими функціональними можливостями. Саме на основі ВІС були створені електронні мікрокалькулятори, що одержали широке поширення в різних галузях науки, техніки, виробництва, сфері керування. Але найбільш ефективне застосування ВІС було зв'язано зі створенням у середині 70-х років мікропроцесора — програмно-керованого пристрою, що здійснює процес обробки цифрової інформації і керування ним і побудованого, як правило, на одній чи декількох ВІС

Прогрес в області технології виробництва інтегральних мікросхем неухильно продовжується — на черзі перехід мікроелектроніки в наноелектроніку, у якій розмір окремого елемента інтегральної схеми обчислюється вже не мікрометрами, а нанометрами. В 1990—1995 роках були створені промислові зразки зверх великих інтегральних схем (ЗІС) з розмірами окремих деталей 0,2—0,5 мкм (200-500 нм). Число ж їх у схемі — пластинці кремнію площею кілька квадратних міліметрів - досягнуло десятків мільйонів, тобто збільшилось - принаймні на три порядки.

Електроніка - це просто

№2

Навчальна дисципліна Основи промислової електроніки та МПТ

Спеціальність Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств іцивільних споруд

Дата добавления: 2014-01-05