Особливості трипільської культури

На початку 90-х років XIX ст. В. Хвойка висунув припущення, що слов'яни і неолітична людність середнього Подніпров'я — це один етнос. Сміливу гіпотезу він підкріпив археологічними розкопами поблизу с. Трипілля (нині Кагарлицький район Київської області), звідки, за місцем знахідок перших пам'яток, пішла назва "трипільська культура". За топологічними ознаками ця культура споріднена з культурами дунайського басейну, Балканського півострова, острівного східного Середземномор'я і Малої Азії. Це дає можливість підвести наукову базу для орієнтації і визначення ареалу її впливу на розвиток культур зазначених регіонів.

Трипільська культура датується IV—III тисячоліттями до н. е. Характерними її особливостями є такі:

® поселення зводилися на відкритих місцях без оборонних споруд;

® житло споруджувалося по колу, одне біля одного, середина залишалася порожньою;

® хати будувалися каркасні, проміжки між стовпами запліталися лозою та обмазувались іззовні та зсередини товстим шаром глини;

® розміри будівель були великими — 100—140 кв. м;

® стіни розписувались яскравими фарбами, різнокольоровим орнаментом.

Житло ділилося на кімнати, в яких, напевно, жили окремі члени родини. Помешкання опалювалося піччю, складеною з глиняних вальків. За підрахунками, у такому будинку мешкало 20 осіб, отже, поселення налічувало близько 500—600 чоловік. На чолі такої родини стояла жінка, оскільки, як свідчать пам'ятки, це був час матріархату. Більшість статуеток, знайдених в ареалі цього періоду, присвячено жінці. Центр селища використовувався як загін для громадської худоби. Це були скотарсько-хліборобські громади з колективною власністю на худобу.

Поряд із високою культурою землеробства спостерігаємо великий потяг до мистецьких студій, про що свідчать численні статуетки, виконані в реалістичній манері. Художній рівень їх досить високий, по них певною мірою можна простежити етнічний тип.

Великого поширення дістало виготовлення керамічних виробів побутового призначення: мисок, горщиків, глечиків, декоративної кераміки та модельок жител. Характерна їх ознака — яскравий декоративний розпис, що вигідно вирізняв ці вироби серед інших у сусідніх народів.

Питання для самостійної роботи:

1. Роль культурології в системі гуманітарного знання.

2. Що вивчає історія культури України?

3. Звідки походить український народ?

4. Особливості релігії та язичницьких вірувань слов'ян.

5. Особливості трипільської культури.

Список рекомендованої літератури:

1. Донникова И.А. Культурология. Введение в теорию культуры: учебное пособие – Одесса: ОНМА, 2007. – 76 с.

2. Антонович В. Б. Раскопки в стране древлян. — М., 1893. — Т. 2.

3. Баран В. Д. Черняхівська культура. — К., 1981.

4. Крип’якевич І. Історя України. — Львів, 1992.

5. Крип’якевич І. Історія української культури / Видання І. Тиктора. — Львів, 1937.

6. Марченко М. І. Історія української культури. З найдавніших часів до середини ХVІІ ст. — К., 1961.

7. Пассек Т. С. Искусство трипольских племен (История искусства народов СССР). — М., 1971. — Т. 1.

8. Трипільська культура на Україні. — К., 1926. — Т. 1; 1940. — Т. 2.

9. Хомишин М. Я. Питання етногенезу слов’ян та міжслов’янських зв’язків у львівських хроніках // З історії міжслов’янських зв’язків. — К., 1983.

10. Юрченко П. Дерев’яна архітектура України. — К., 1970.

Дата добавления: 2014-01-05