Культура- цивілізація- менталітет

Лекція IV. Культура- цивілізація- менталітет. Культура України XVII-XVIII ст.

1. Культура- цивілізація- менталітет.

2. Феофан Прокопович — видатний діяч просвітництва і культури.

3. Козацькі літописи.

4. "Українське" бароко. Григорій Сковорода — просвітитель, філософ, поет.

5. Театральне мистецтво та музичне життя України XVIII—XIX ст.

6. Освіта в Україні у XVIII ст.

7. Архітектура й образотворче мистецтво другої половини XVIII ст.

В теорії культури поняття "цивілізація" дуже зблизилося з поняттям культури. Нам важливо визначити сутність цих понять. Як зазначалося вище, поняття "цивілізація" було введено у науку як назва певного етапу в культурній еволюції людства, що починається з 3500 року до н.е. і триває по сьогоднішній день. В ході дискусії щодо древніх міст, яка відбувалася 1958 року в Чикаго, вчені запропонували три ознаки цивілізації:

1. монументальна архітектура,

2. писемність,

3. міста.

Вказана тріада виразно характеризує цивілізацію в першу чергу саме як культурний комплекс, тоді як соціально-економічну сутність даного явища становлять поява класового суспільства і держави. Пам'ятки архітектури показові з точки зору виробничого потенціалу суспільства, що їх створило.

Поява писемності характеризує відділення розумової праці від фізичної, що дозволило зосередити зусилля окремих груп людей на розвиткові мистецтва і різних форм позитивного знання. Міста виконували специфічні функції у суспільній системі: були центрами сільськогосподарської округи, центрами ремесел і торгівлі та свого роду ідеологічними центрами. Саме в пору перших цивілізацій ідеологічна сфера, систематизована і централізована, стала справді величезною силою.

Отже, цивілізація сформувалася лише на певному етапі розвитку людства, являючи собою якісну межу на еволюційному шляху. Виділяють різні типи, етапи, рівні цивілізації. Принциповою позицією вчених радянського періоду було виділення формаційних типів цивілізації (рабовласницький тип, феодальний тип і т.д.). Такий підхід відрізнявся від поглядів багатьох західних вчених, які в основному спираються на концепцію Арнольда Тойнбі. У 30—50-ті роки ХХ століття в роботах "Цивілізація перед випробуванням" та "Дослідження історії" А. Тойнбі зробив спробу пояснити одночасно хід розвитку всіх людських культур, застосувавши поняття "цивілізація" до особливостей розвитку народів і культур різних регіонів і країн. В результаті всесвітня історія мала вигляд мозаїчного панно, складеного багатолінійним розвитком суверенних культур, які розташовані поруч і співіснують. Однак А. Тойнбі довів: при всій відмінності і несхожості культур різних народів всі вони належать до єдиної цивілізації і в своєму розвиткові рано чи пізно проходять ідентичні етапи, які характеризуються однаковими ідеями, і хоча мають свої особливості, та сутність їх єдина. Наприклад, основні ідеї Просвітництва, без яких сьогодні неможливо уявити сучасну цивілізацію: всі люди від природи рівні, кожна людина — неповторна особистість, людина — мета розвитку суспільства, а не засіб, та інші — це доробок європейської культури XVIII ст. Трохи пізніше під знаком засвоєних європейських ідей починає розвиватись східнослов'янська культура. Ці ідеї живили творчість українських, російських та білоруських просвітителів. І тільки з кінця XIX — поч. XX ст. ці ідеї починають панувати в культурах далекосхідних держав (Індії, Китаю, Японії та ін.), відбиваючи своєрідність цих народів. Парламент — феномен розвитку англійського генія культури, але поширившись як невід'ємний елемент демократії на всі країни, він є фактором сучасної цивілізації. Таким чином, поняття "культура" підкреслює неповторність, а в окремих випадках і тупикове відгалуження розвитку етносів, країн. Поняття ж "цивілізація" означає безперервність, єдність, загальність культурно-історичного процесу для всіх народів. Коли окремі ідеї культури стають в силу умов, що склалися, стереотипами поведінки великих груп людей, визначають особливості їх світобачення, тоді можна говорити про певний етап розвитку цивілізації.

Відмінності понять „культура” і „ цивілізація ”:

1. поняття "культура" семантична ширше, ніж поняття "цивілізація", воно застосовується як до невеликого племені (наприклад, культура ірокезів), так і до цілих континентів (наприклад, "культура Європи ");

2. поняття "культура " включає в себе як НТП, так і духовно-гуманістичну спадковість між племенами, а в понятті "цивілізація" явно відчуваються матеріально-виробничі пріоритети;

3. поняття "культура " тісно пов'язане з расовою і національною специфікою людських груп, в той час як поняття "цивілізація" тяжіє до загальнолюдських глобальних масштабів;

4. поняття "культура" обов'язково передбачає наявність в ній цементуючого релігійного начала, без якого неможлива будь-яка духовність-пружина будь-якої культури. Цивілізація - безрелігійна.

На основі різних культурологічних досліджень менталітет можна розглядати як певний соціально-психологічний стан суб'єкта - етносу, нації, народності, індивіда, яке втілює в собі результати тривалого й стійкого впливу природно-географічних і соціально-економічних умов проживання даного суб'єкта. Менталітет являє собою глибинний рівень індивідуальної й колективної свідомості, що включає й несвідоме, який визначає готовності й схильності людей думати, почувати, діяти, сприймати мир певним чином. Це особливий психологічний феномен, який народжується із природних даних і соціально обумовлених компонентів і розкриває уяву людини про життєвий світ. Неповторність психологічного миру кожної людини породжує унікальність сприйняття й розуміння миру індивідом або різними співтовариствами, тому можна зовсім упевнено стверджувати - скільки людей, стільки й менталітетів. Розрізняють менталітет чоловічий і жіночий, дитячий і дорослий, професійний, історичні типи ментальності (античності, середньовіччя і т.д.), національний менталітет (український, російський, японський і т.д.).

Найбільш очевидний вплив менталітету проявляється через традиції, формування яких, крім природних факторів, визначається й психологічними особливостями народу. Народні традиції українців виражають ментальність народу - хлібороба, "хлібороба" (святкова обрядовість, пов'язана із природними циклами, релігійні образи (Оранта - Діва Марія), символи українського орнаменту, пов'язані з культом Природи й Матері- Землі). Широта душі росіян закріплюється в російській гостинності; экофильное світосприймання японців виражається в художніх традиціях народу.

Цінності, ідеали народу також складаються під впливом менталітету. Українська ментальність проявляється в цінності індивідуального існування, особистісної й державної незалежності, волелюбності. Американці серед людських якостей найбільше цінують діловитість, заповзятливість - вираження американської ментальності. У китайській культурі такі цінності, як шанування мудрості й справедливості, повага до старших, уміння жертвувати особистим заради суспільного, неймовірне почуття відповідальності - також прояв ментальних особливостей. Вищі цінності японської культури, що сформувався на основі психологічних особливостей народу - природа й гармонія людини із природою.

Призначення культури - зберігати унікальність кожної людини, народу, нації, і виробляти компромісні, загальні (тут доречне поняття "цивілізовані") способи й форми взаємодії. Вони можуть бути найрізноманітнішими, залежно від особливостей створених відносин, ситуацій, учасників комунікативного процесу. Однак їх основна функція - стримування, контроль, якщо буде потреба - тверда заборона на будь-які прояви деструктивних по суті метальних домагань. В основі культурної взаємодії лежить розуміюче, терпиме відношення до "іншого", яке дозволяє стримувати недоречні суб'єктивні психологічні реакції. Облік ментальних особливостей народів, безумовно, дає більше можливостей для цивілізованого вирішення політичних, економічних, релігійних і інших проблем.

Дата добавления: 2014-01-05