Тема 2. Паблік рилейшнз

ТИПЫ СВЯЗЕЙ МЕЖДУ АМИНОКИСЛОТАМИ В МОЛЕКУЛЕ БЕЛКА

2 группы:

1. КОВАЛЕНТНЫЕ СВЯЗИ - обычные прочные химические связи.

а) пептидная связь

б) дисульфидная связь

2. НЕКОВАЛЕНТНЫЕ (СЛАБЫЕ) ТИПЫ СВЯЗЕЙ - физико-химические взаимодействия родственных структур. В десятки раз слабее обычной химической связи. Очень чувствительны к физико-химическим условиям среды. Они неспецифичны, то есть соединяются друг с другом не строго определенные химические группировки, а самые разнообразные химические группы, но отвечающие определенным требованиям.

а) Водородная связь

б) Ионная связь

в) Гидрофобное взаимодействие

Аминокислоты могут объединяться в длинные цепи, образуя между собой пептидные связи. Две аминокислоты при этом образуют дипептид и т.д. Пептиды содержащие до 10 аминокислот называют олигопептидами, а до 50 – полипептидами, а если больше, чем 50 аминокислот, то уже – белками.

Пептидные связи образуются при взаимодействии α-аминогруппы одной аминокислоты с α-карбоксильной группой другой аминокислоты.

Пептидная связь – амидная ковалентная связь, соединяющая аминокислотные остатки в цепочку.

Сама пептидная связь является частично двойной в силу лактим-лактамной таутомерии. Поэтому вокруг нее невозможно вращение, а сама она по прочности в полтора раза превосходит обычную ковалентную связь.

Пептидная связь довольно прочная, её можно разорвать, например, путем нагревания раствора белка в присутствии кислоты или щелочи, которые активируют гидролиз этой связи.

Гидролиз пептидной связи в клетках ускоряется при помощи специальных ферментов.

Белок как биологически значимая структура может представлять собой как один полипептид, так и несколько полипептидов, образующих в результате нековалентных взаимодействий единый комплекс. К ковалентным связям в молекуле белка помимо пептидной, относится также ДИСУЛЬФИДНАЯ СВЯЗЬ. Цистеин - аминокислота, которая в радикале имеет SH-группу, за счет которой и образуются дисульфидные связи.

1. Структура та зміст поняття “паблік рилейшнз”

2. Відмінність визначень “паблік рилейшнз” від інших понять

3. Функції паблік рилейшнз

4. Історія розвитку РR

5. Загальна характеристика піарівських шкіл

6. Основи РR-діяльності

1. Структура та зміст поняття “паблік рилейшнз”

Науковий термін “паблік рилейшнз” з'явився в практиці української суспільної науки та громадської думки в роки незалежності. За часів радянського тоталітаризму люди звикли до простих і зрозумілих для них термінів “пропаганда” й “агітація”. В Україні наукова школа “паблік рилейшнз” з'явилася тільки на початку 90-х років.

Поява нового явища під цією лаконічною назвою (або ж широко розповсюдженої абревіатури “РR”*, у відповідної частини населення викликала обурення та незадоволення, поставила перед суспільством багато запитань: “Що воно таке? Для чого воно нам потрібне? Чому його потрібно запроваджувати замість термінів “пропаганда” та “агітація”, до яких ми всі так призвичаїлись?”

Відповісти на ці складні запитання можна тільки шляхом поступового з'ясування сутності поняття “РR”.

“Паблік рилейшнз” – багатопланове явище, що постійно розвивається. У поширеному в нас перекладі з англійської мови воно означає “зв'язки з громадськістю”, але якщо бути більш точним, то “паблік” при дослівному перекладі все-таки наближається до терміна “публічне”, на якому слід зупинитися докладніше. “Публічне” означає, що це особлива форма відносин між громадянами, державними владними структурами й органами місцевого самоврядування, політичними партіями і структурами самоорганізації населення, що відбуваються на інституційному та корпоративному рівнях.

У 1975 році один з американських фондів “Foundation for Public Relations Research and Education” спробував узагальнити та проаналізувати всі підходи до визначення поняття “public relations”. Було нараховано близько п'ятисот таких визначень. Якщо взяти до уваги інтенсивність розвитку цього наукового напрямку в останні десятиріччя, то неважко собі уявити, наскільки зараз розширилася та збільшилася кількість цих трактувань.

Один із засновників цієї науки Едвард Бернейз визначав РR таким чином: “Це зусилля, спрямовані на те, щоби переконати суспільство змінити свої підходи чи свої дії, а також забезпечити гармонізацію діяльності організації відповідно з інтересами суспільства і навпаки”.

Відомий британський спеціаліст “паблік рилейшнз” Сем Блек вважає, що РR – “це мистецтво і наука досягнення гармонії за допомогою взаєморозуміння, яке засновується на правді та повній інформованості”.

Представники британського інституту “ІРК” трактують це поняття як “заплановане продовження зусиль, скероване на створення та підтвердження доброзичливих відносин і взаєморозуміння між організацією та громадськістю”.

У словнику Вебстера дається визначення РК як “сприяння становленню взаємопорозуміння і доброзичливості між особою, організацією та іншими людьми, групами людей і суспільством у цілому за допомогою розповсюдження роз'яснювального матеріалу, розвитку обміну інформацією та оцінювання громадської реакції на неї”.

На думку представника французької школи Філіпа Буарі, РR – це “моделі пошуку суспільного консенсусу” та “використання соціального менеджменту як комунікаційного діалогу”, в якому, на думку іншого французького фахівця Люсьєна Мотра, “досягається сприйняття громадськістю “викладених” та “посланих” інформаційних потоків”.

Ще один всесвітньо відомий науковець Луї Селерон, підкреслюючи особливості сутності РR, відзначає, що це “величезна перевага, незмінне благо інформації, яка може широко розповсюджуватися та використовуватися керівниками для здійснення реформування своєї організації”.

Представники російської школи РR трактують це поняття як “систему інформаційно-аналітичних та процедурно-технологічних дій, скерованих на гармонізацію взаємовідносин усередині даного проекту, а також між його учасниками та зовнішнім оточенням з метою успішної реалізації даного проекту”.

Це визначення А. Чумакова доповнює більш узагальнене трактування РR, що дається в книзі “Зв'язок із громадськістю – “Паблік рилейшнз”, випущеній Російською академією державної служби при Президентові Російської Федерації. У ній, зокрема, підкреслюється: “РR – це спеціалізована, професійно організована діяльність управління, але управління особливого роду. Це адресне управління станом громадської свідомості у відповідній сфері корпоративних відносин, здійснюваних не насильницькими (не адміністративно-командними* засобами”.

У 1978 р. в Мехіко на першій Всесвітній асамблеї РR було запропоноване таке практичне трактування поняття “паблік рилейшнз”: РR – це “мистецтво і соціальна наука, що дозволяє аналізувати тенденції, передбачати їх наслідки, консультувати керівництво організацій і перетворювати в життя запропоновані раніше програми дій, які служать інтересам як організацій, так і громадськості”.

Підсумовуючи названі трактування, можна зробити певний перелік невід'ємних складових, які розкривають зміст поняття “паблік рилейшнз”, це:

• особлива функція управління, яка сприяє становленню організації (проекту* і підтримці її з боку громадськості, спілкуванню та взаєморозумінню з зовнішнім оточенням;

• особлива форма діалогу, що сприяє взаємовідносинам організації з громадськістю;

• механізм вирішення різних завдань та проблем через співпрацю та взаєморозуміння, насамперед з зовнішнім оточенням;

• можливість керівництва організацій бути інформованим про стан суспільної свідомості щодо результатів їх діяльності;

• можливість відповідних структур управління своєчасно реагувати на стан справ залежно від громадської думки;

• можливість обирати дієві інструменти та знаряддя для підвищення ефективності управлінської діяльності з урахуванням громадського пошуку та громадських очікувань;

• можливість попередження загрозливих ситуацій та своєчасне знаходження можливостей для ліквідації таких загроз, а також їх негативних наслідків;

• використання етичних засобів спілкування, які сприяють взаєморозумінню та громадській толерантності.

Дата добавления: 2014-01-05