Розвиток металургійного виробництва в Україні

Метали і сплави в сучасній техніці

Каркаси будівель, опори мостів, телевізійні вишки, залізниці, кабіни й кузови автомобілів та багато іншого вироблено зі сталі.

Електроліз широко застосовується у багатьох виробництвах:

для добування активних металів (Na, K, Ca, Mg, Al);

для добування хлору та фтору;

для добування лугів КОН, NaOH і бертолетової солі (калій хлорату) KClO₃;

для очищення металів (рафінування міді);

для нанесення гальванічних покриттів з метою захисту металу від корозії: нікелювання, хромування, лудіння (покриття оловом), оцинковування, золочення тощо.

Виробництво заліза на території України відоме з VII – V ст. до н.е. За часів Київської Русі набув поширення так званий сиродувний процес добуваня заліза способом безпосереднього відновлення залізних руд деревним вугіллям у горнах.

У XIV – XVIII ст. на Поліссі, Київщині, у Прикарпатті й Галичині здійснювалось виробництво металу в горнах і примітивних домницях. На Поліссі наприкінці XVIII ст. з’явилися перші доменні печі невеликого розміру, в яких із місцевих болотних і гірських руд виплавляли ливарний чавун на деревному вугіллі.

Заводське виробництво чорних металів в Україні набуло розвитку наприкінці ХІХ ст. одночасно з промисловою розробкою покладів кам’яного вугілля у Донбасі і залізних руд у Криворізькому і Керченському басейнах. Перша доменна піч, що працювала на кам’яному вугіллі, була споруджена на початку ХІХ ст. в Луганську. З 80-х років великі металургійні заводи, що використовували кокс, будувалися в Україні на Донбасі і в Придніпров’ї. Перший такий завод став до ладу у 1872 р. в Юзівці (нині Донецьк). У 1913 р. в Україні була зосереджена більша частина виробництва металу, ніж у всій тодішній Росії. Діяло 42 домни і 72 мартенівських печі, 28 конвертерів.

Вітчизняна чорна металургія як промислова галузь зародилася в 70-і роки XIX ст. До цього існувало чимало кустарних виробництв металу, де відновлення здійснювали з використанням деревного вугілля.

Наявність на території України запасів залізних, марганцевих та ін­ших металічних руд, коксівного ву­гілля сприяли інтенсивному розвит­ку металургії.

У середині XX ст. чорна металур­гія в Україні стрімко розвивалася, були реконструйовані старі та побудовані нові металургійні заводи, комбінати, серед яких і донині залишаються найпотужнішими «Азовсталь», «Запоріж- сталь» і «Криворіжсталь». їх потужність становить понад 5 млн т металу на рік. Спад промислового розвитку, що спостерігався під час Першої та Другої світових воєн, швидко надолужувався відновлен­ням потужностей, будівництвом нових об'єктів. Свого найвищого рівня металургійне виробництво в Україні досягло у 80-і роки XX ст.

Нині це також прибуткова галузь, що налічує понад ЗО металур­гійних заводів, формує майже 40 % бюджету держави.

Нині перед металургійною промисловістю України постало завдання щодо її модернізації та технічної перебудови, аби вітчиз­няна продукція чорної металургії була конкурентоспроможною на світовому ринку.

Охорона навколишнього середовища під час виробництва й ви­користання металів. За сучасних технологій виготовлення металів не вдається уникнути забруднення навколишнього середовища. Як на­слідок, на територіях з розвиненою чорною металургією підвищений уміст шкідливих речовин у повітрі, воді, про­дукції рослинництва й тваринництва. Така несприятлива екологічна ситуа­ція є предметом уваги технологів, лі­карів, екологів та інших фахівців.

З метою забезпечення охорони навколишнього середовища під час виробництва й використання металів наукові дослідження проводяться в

кількох напрямах. По-перше, розробляються й впроваджуються без­відходні технології.

Використовуючи знання економічної географії України, пояс­ніть, у чому полягає їх сутність.

По-друге, виробництво переводиться на замкнений цикл водо- використання. Річ у тому, що на металургійних комбінатах задіяно велику кількість води і не завжди водоочисні споруди забезпечу­ють повне її очищення від шкідливих домішок, перш ніж відпра­цьована вода потрапить за межі заводу у водойми.

По-третє, місцева влада, керівництво металургійних підпри­ємств несуть відповідальність за дотримання санітарних норм, за збереження та примноження зелених насаджень, які відіграють важливу роль у поліпшенні складу повітря, оздоровленні навко­лишнього середовища.

По-четверте, лікарі, фармацевти і дієтологи скеровують свої дії на розроблення належних раціонів харчування, засобів профілак­тики та лікування професійних захворювань тощо.

Упровадження на підприємствах чорної металургії найновіших технологічних процесів з виробництва металів дасть змогу звести до мінімуму промислові відходи і викиди в атмосферу. У такій важ­ливій справі, як охорона навколишнього середовища, зусилля вче­них, влади й кожного громадянина відіграють неабияку роль.

Дата добавления: 2014-01-05