Терміни та поняття. Визначення природи послуг

Теоретичні паралелі

Визначення природи послуг

Одним із «проблемних» питань економічної теорії, зокрема теорії торгівлі та міжнародної торгівлі, є визначення самої природи послуги, а також обміну, предметом якого стає послуга.

Що ж таке послуга? Послуга — це економічна діяльність одного відособленого та незалежного суб’єкта на користь та за згодою іншого за певну винагороду з його боку. Причому функціональною метою такої діяльності є задоволення духовних, інформаційних, фізіологічних потреб споживача, надання кращого стану матеріальному об’єкту, який перебуває у власності споживача.

Якщо традиційний товар (сучасні інформаційні тенденції змінюють і природу товару, «дематеріалізуючи» його) вважається уречевленою працею, яка має споживну вартість, а відтак може задовольняти потреби споживача, то ситуація із послугою дещо інша. Послуга не існує як матеріальний субстрат, властивості якого можуть використовуватися «віддалено» або неодномоментно у часі. Вона споживається у час її надання та забезпечує фізіологічне поліпшення якості життя (наприклад, медична, перукарська, масажна послуга), задоволення духовних та інших потреб (театр, спортивне, інше шоу) або змінює якість товару (авторемонтна послуга). При цьому, на відміну від матеріального товару, послуга споживається безпосередньо і не може бути «переданою» через посередника (його участь можлива тільки як особи, котра організовує «стикування» суб’єктів пропозиції послуги та попиту на неї) або споживатись подовжено в часі (із амортизаційним терміном та інколи з участю споживачів, які перепродують право власності на частково спожитий товар).

Послуга, на відміну від товару, не може існувати як реальний, уособлений об’єкт незалежно від покупця чи споживача. Можна вести мову про підготовчий етап щодо надання послуги (створення відповідної технологічної бази, набуття кваліфікації відповідними працівниками тощо), але власне надання послуги та виробництво послуги не відокремлюються одне від одного. Тому послуга, у тому числі й міжнародна, потребує певного контакту між тим, хто надає, і тим, хто користується послугою відповідно до фізичної природи та функціональних властивостей конкретної трансакції. Це відрізняє торгівлю послугами від товарних експортно-імпортних операцій.

«Невидима» природа послуги — умовність визначення економічної сутності послуги, яка зводиться до корисного ефекту самої праці. Послуги, зокрема міжнародні, не набувають уречевленої форми і вважаються явищем, що є невід’ємним від процесу праці.

Індивідуалізація виробництва — перехід від уніфікованого масо-
вого виробництва до створення матеріальної та нематеріальної продукції, споживчі властивості якої призначені задовольняти індивідуальний попит людини. Це явище, з одного боку, пов’язане із сучасними тенденціями технологічного та інформаційного поступу, а з іншого — є результатом та метою маркетингової політики фірм в умовах інтенсивної конкуренції на ринках збуту.

Засоби регулювання доступу на ринок (market-access measures) — протекціоністські інструменти торговельної політики, що встановлюють обмеження чи заборони на діяльність іноземних фірм-виробників на місцевому ринку.

Інформація — відомості в будь-якій формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації — карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп’ютер­них систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості.

Інфраструктура —сукупність матеріальних об’єктів, котрі використовуються як допоміжні та забезпечуючі засоби у процесі виробництва, що не обов’язково стають об’єктами володіння суб’єктів господарювання. Інфраструктура уособлює уречевлену суспільну працю і є фактором економічного розвитку, міжнародної економічної діяльності.

Лінійне судноплавство — форма здійснення водних перевезень пасажирів та вантажів на регулярній основі та згідно з визначеними маршрутами, термінами, розкладами та тарифами у роботі суден. Л.с. може здійснюватися однією компанією (одним судновласником), двома або кількома ком­паніями, а також відповідно до угод конференцій судноплавних компаній.

Трампове судноплавство — форма здійснення морських перевезень, яка не пов’язана з постійними місцями завантаження та відвантаження, портами та районами плавання, причому види вантажів, організація перевезень та їх ціна встановлюються згідно з домовленістю сторін.

Контрольні питання

1. Визначте природу послуги, відмінність торгівлі послугами від торгівлі товарами.

2. У чому полягають причини динамічного розвитку послуг у сучасній економіці?

3. Охарактеризуйте розвиток сектору послуг як інтегрального компонента міжнародної торгівлі та міжнародної економічної діяльності.

4. Які основні тенденції визначають стан та перспективи міжнародного ринку послуг?

5. Визначте основні цілі та засоби впливу держави на торгівлю послугами.

6. Які фактори та економічні умови визначають особливості участі України в міжнародній торгівлі послугами?

Література

1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» // Відомості Верховної Ради. — 1991. — № 29. — Ст. 377 (з подальшими змінами). Див. сервер ВР України. www.rada.kiev.ua.

2. Управление внешнеэкономической деятельностью: Учеб. пособие /
А. И. Кредисов, С. Н. Березовенко, В. В. Волошин и др. — К.: Феникс, 1996. — 420 с.

3. Заблоцький Б. В., Кокошко М. Ф., Смовженко Т. С. Економіка України. — Львів: Львів. банк. коледж НБУ, 1997. — 580 с.

4. Дипломатический словарь: В 3-х т. — М.: Наука, 1985. — Т. ІІ. — 504 с.

^[1] Девід Юм (в іншій транскрипції — Х’юм) (1711—1776) — англійський філософ, історик, економіст. Автор теорії автоматичного регулювання платіжного балансу, головний елемент конструкції якої — так званий чотиризубчатий механізм Юма — взагалі був першою динамічною моделлю не тільки в міжнародній економічній науці, а й в економічній теорії взагалі, яка ілюструвала здатність економіки як життєздатної системи до відновлення балансу.

[2] Поняття «невидима» стосовно визначення природи послуги є ще однією умовністю. Інколи предметом послуги є саме показ (виставки товарних зразків тощо).

Дата добавления: 2014-01-05